Ухвала суду № 62223282, 03.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/11652/16-к Головуючий 1-ї інстанції:Єфіменко Н.В.

Провадження №11-сс/790/1488/16 Доповідач: Сащенко І.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«03 » жовтня 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Сащенка І.С.,

суддів - Цилюрика В.П., Курила О.М.,

за участю секретаря - Холодного О.С.,

прокурора - Євтушенко А.С.,

представника власника

майна - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2016 року частково задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №32015220000000256 від 11.12.2015 року.

З таким рішенням слідчого судді не погодився ОСОБА_2 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна від 29.08.2016 року , посилаючись на незаконність, необґрунтованість ухвали слідчого судді.

В апеляційній скарзі іншого власника арештованого майна ОСОБА_3 містяться аналогічні вимоги та посилання на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді.

Як встановив суд, 29 серпня 2016 року надійшло клопотання СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Ярмака К.Б. про накладення арешту на майно, належне ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Іплікс» вилучене 18.08.2016 року під час проведення обшуку у нежитловому приміщенні за адресою:АДРЕСА_1.

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015220000000256 від 11.12.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України відносно посадових осіб ТОВ «Укр-Будсервіс».

В ході обшуку, на складі, розташованому у АДРЕСА_2, належному ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, орендованому ТОВ «Іплікс» та наданого вказаним підприємством у суборенду ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, виявлено та вилучено майно, яке слідчий просить арештувати.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи представника власника майна ОСОБА_1, який просив про задоволення апеляційних скарг, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Приймаючи рішення про накладення арешту на майно, в офісі ТОВ «Іплікс», належне ФОП ОСОБА_2, вилучене 18.08.2016 року за адресою: АДРЕСА_3, суд першої інстанції прийшов до висновку, що слідчим було доведено необхідність арешту майна з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених ст.170 КПК України.

У розумінні положень ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та

або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вимоги щодо належного обґрунтування та мотивування прийнятих судових рішень містяться як в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і в чисельних рішеннях Європейського суду з прав людини, який зазначав про те, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийнятті доказів на підтвердження позиції сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, ухвала слідчого судді від 01 вересня 2016 року зазначеним вимогам національного та міжнародного законодавства не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015220000000256 від 11.12.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України відносно посадових осіб ТОВ «Укр-Будсервіс».

З огляду на викладене, слідчим суддею безпідставно задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке належить ТОВ «Іплікс, адже доказів будь-яких фінансово-господарських відносин між ТОВ «Іплікс» ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Укр- Будсервіс» матеріали справи не містять.

Приймаючи рішення, слідчим суддею не було враховано, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно ТОВ «Іплікс» не відповідає вимогам ст.171 КПК України

Більш того, при апеляційному розгляді встановлено, що цивільний позов щодо ФОП ОСОБА_2, на майно якого було накладено арешт не подано, а підозра у вчиненні кримінального правопорушення щодо останнього не пред'являлася.

Що стосується апеляційних вимог ОСОБА_3, то колегія суддів погоджується з посиланням судді районного суду на те, що її приналежність до вилученого майна підлягає ретельній перевірці в ході досудового розслідування, тому підстав для задоволення її апеляційної скарги колегія судді в не вбачає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01 09 2016 року скасувати в частині накладення арешту на належні ФОП ОСОБА_2 матеріальні цінності.

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2016 року про часткове задоволення клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №32015220000000256 від 11.12.2015 року - в частині накладення арешту на належні ФОП ОСОБА_2 товарно-матеріальні цінності (докладно зазначено в ухвалі суду від 01.09.2016 року) - скасувати, в задоволенні клопотання слідчого в цій частині - відмовити.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :