Постанова № 62223220, 20.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року Справа № 876/5639/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Гуляка В.В.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова до Публічного акціонерного товариства «Центр енергетичних інновацій» про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2015 року управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центр енергетичних інновацій» про стягнення заборгованості в сумі 99471,54 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що всупереч вимог Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» відповідач не перерахував до органу Пенсійного фонду визначену йому у повідомленнях суму коштів фінансування різниці між фактичними витратами на виплату пенсій призначених згідного з даним Законом і сумою пенсій обчислених відповідно до інших законодавчих актів за липень-грудень 2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодилося управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просило скасувати постанову й постановити нове рішення - про задоволення позовних вимог. Аргументуючи свою незгоду, апелянт зазначив, що всупереч вимогам Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» відповідач не перерахував до органу Пенсійного фонду визначену йому у повідомленнях суму коштів фінансування різниці між фактичними витратами на виплату пенсій призначених згідно вищевказаного Закону і сумою пенсій обчислених відповідно до інших законодавчих актів за липень-грудень 2014 року. Оскільки станом на день звернення до суду відповідач не відшкодував понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, то позивач просить їх стягнути в судовому порядку. Зауважив, що суд порушив норми частини 56 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», пункту 3 і пункту 6 Порядку фінаснування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних установ і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою КМУ №1826 від 13 грудня 2000 року. Суд дійшов помилкового висновку, що оскільки відповідач не є науковою установою, відсутні підстави для відшкодування різниці виплачених песій, оскільки дане підприємство є правонаступником наукової установи, де працювали відповідні громадяни. Відповідач видав довідки щодо наукового стажу цих працівників. Науковий стаж пенсіонерів набуто на державному підприємстві ще до набрання чинності ст. 11 Закону 1977, порядок фінансування різниці в розмірі пенсії не повязується з проходженням атестації наукових установ недержавної форми власності, яким стало ПАТ «Центр енергетичних інновацій» після зміни форми власності, оскільки відшкодовувати зазначену різницю заявник має право у порядку, передбаченому для державних підприємств.

Відповідач подав суду заперечення щодо апеляційної скарги і зазначив, що доводи суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення на користь управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова 99471,54 грн. є правомірними і підстав для скасування постанови немає.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 дав пояснення аналогічні доводам апеляційної скарги.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дав їм вірну оцінку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 6 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.

Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів (ст. 24 Закону № 1977-ХІІ).

Відповідно до частини дев'ятої цієї ж статті різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

На виконання наведеної норми зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1826 від 13 грудня 2000 року «Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», яка втратила чинність 9 квітня 2004 року одночасно з набранням чинності постановою № 372, якою було затверджено Порядок.

Названі порядки визначають механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної, зокрема, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Згідно з п. 2, 4 цього Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення (п. 5 Порядку).

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05.06.2012 року у справі № 21-78а12.

Отже, доводи суду першої інстанції про відсутність у відповідача обовязку відшкодовувати виплачені наукові пенсії через неакредитацію підприємства як наукової установи є безпідставними, оскільки науковий стаж пенсіонерів набуто на державному підприємстві (правонаступником якого є відповідач) до набраня чинності ст. 11 Закону 1977, а тому порядок фінансування різниці в розмірі пенсії не повязано з проходженням атестації наукових установ недержавної форми власності.

Як встановлено судом, на час набуття працівниками відповідача стажу наукової роботи, останній перебував у державній власності, мав найменування за період з 1951 по 1982 роки - Львівське відділення Всесоюзного Державного проектного інституту «Теплоелектропроект», з 1982 по 1986 роки - Львівське відділення Всесоюзного Державного науково - дослідного і проектно-вишукувального інституту «Атомтеплоелектропроект», за період з 1986 по 1991 роки - Львівське відділення Всесоюзного Державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «Теплоелектропроект», за період з 1991 по 1994 роки - Львівський Державний науково-дослідний і проектно-вишукувальний інститут «Львівтеплоелектропроект», з 1994 по 2013 роки - Відкрите акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектно-вишукувального інституту «Львівтеплоелектропроект». Починаючи з 2013 року - Публічне акціонерне товариство «Центр енергетичних інновацій».

Відкрите акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектно-вишукувального інституту «Львівтеплоелектропроект», правонаступником якого є ПАТ «Центр енергетичних інновацій», видавало відповідні довідки про підтвердження наукового стажу роботи своїм працівникам, як особам, які мають право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію у відповідності до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність».

На підставі цих довідок УПФ в Личаківському районі м. Львова відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» призначено наукові пенсії працівникам ПАТ «Центр енергетичних інновацій: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18

Науковий стаж вищезазначених осіб набуто у період перебування відповідача у державній власності.

Позивач скеровував на адресу відповідача повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за липень-грудень 2014 року на загальну суму 99471,54 грн.

Скеровані розрахунки-повідомлення складені за формою додатку, затвердженого п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року.

Позивачем протягом липня-грудня 2014 року була виплачена вказана у повідомленнях наукові пенсії, понесення витрат документально обґрунтовано органом Пенсійного фонду та підтверджено розрахунками боргу.

Доводи представника апелянта щодо безпідставного включення до списків ОСОБА_12 є безпідставними, адже пенсія цій особі була призначена відповідно до частини 22 статті 24 Закону № 1977 у звязку зі втратою годувальника ОСОБА_19, який працював у ВАТ «Львівтеплоелектропроект», правонаступником якого є ПАТ «Центр енергетичних інновацій».

Інших заперечень щодо заначених у розрахунках сум відповідачем висловлено не було.

Однак, у процесі розгляду справи доказів сплати заборгованості по сумі витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, відповідачем не надано.

Отже, наявні підстави для задоволення позову та стягення вищевказаних сум на користь управління Пенсійного фонду.

Враховуючи викладене, доводи апелянта є підставними.

Відповідно до ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, прийнявши нову про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова задовольнити, скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі № 813/1470/15.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центр енергетичних інновацій» (ЄДРПОУ 00114057) на користь управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова (ЄДРПОУ 20847514) 99471 (девяносто девять тисяч чотириста сімдесят одну) гривню 54 (пятдесят чотири) копійки.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_20

Повний текст виготовлено 25 жовтня 2016 року