Ухвала суду № 62222903, 25.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 357/2803/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Рябченко Л.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - Залюбовської Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Департаменту Державної будівельно-архітектурної інспекції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року позивач - ОСОБА_4, звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Департаменту Державної будівельно-архітектурної інспекції у Київській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №А-0912/1 від 09 грудня 2015 року.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2016 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано докази складання протоколу, акту та припису у присутності позивача, та вручення йому примірників цих документів, належного повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, та вручення копії постанови. Зі змісту постанови не вбачається, яке саме порушення скоїв позивач, який надав суду докази правомірності своїх дій, що підтверджується Декларацією від 15.12.2015 про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта.

Відповідач, в свою чергу не надав суду доказів правомірності оскаржуваної постанови, не пояснив причин наявності двох суперечливих документів: постанови про притягнення винної особи до адмінвідповідальності за порушення містобудівних вимог, будівельного паспорта та Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта.

Відтак суд дійшов висновку про необхідність задовольнити вимоги позивача щодо визнання постанови протиправною та її скасування.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 27.11.2015 головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу № 2 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Юрчиком О.В. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_4

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2015, в якому зафіксовано, що ОСОБА_4 на своїй земельній ділянці (Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Індексний номер: 26608560 від 10.09.2014, серія НОМЕР_1, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень Індексний номер: 26608916 від 10.09.2014 серія ЕЕК №139208 кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0132 га) за адресою: АДРЕСА_1 проводить реконструкцію існуючого будинку з надбудовою другого поверху (габаритними розмірами 10,00м х 11,50 м). Будівництво виконується з порушенням містобудівних вимог та не відповідає вимогам будівельного паспорта № 68 від 25 серпня 2015 року, виданого Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради: забудовником не отримано проектну документацію на будівництво, фасадна частина будинку зміщена на 1,5 м відносно фасадної стіни сусідньої будівлі за адресою: АДРЕСА_2, яка є пам'яткою архітектури «Будинок Таубіна» - (будівельний паспорт передбачає будівництво в створі з сусідньою будівлею), над другим поверхом надбудовано мансардний поверх, який не передбачений будівельним паспортом, чим порушено: ст. 27, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розділ.7. п.7.1 ДБН А. 2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Також, головним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення №2-Л-А2711/1 від 27.11.2015, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_4 допустив порушення ст. 27, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розділ.7. п.7.1 ДБН А. 2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Головним інспектором винесено припис від 27.11.2015 №С -2711/3 з вимогою припинити будівництво в період до 30.05.2016 та попереджено, що у разі невиконання вимог припису Департаментом буде подано позов до суду про знесення згідно зі ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі наведених акту, протоколу та припису головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу № 2 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Юрчиком О.В. винесено постанову № А-0912/1 від 09.12.2015, згідно з якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпУП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно із частиною третьою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктами 7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553) передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Згідно з пунктом 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом та видавати обов'язкові для виконання приписи: щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих дій та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Пунктом 13 Порядку №553 визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пунктів 16-18 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

За приписами пунктів 20 - 22 Порядку №553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, оскаржувана постанова від 09.12.2015 винесена на підставі протоколу по справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2015 №2-Л-А-2711/1, припису від 27.11.2015 №С -2711/3 та акту перевірки від 27.11.2015. В наведених протоколі, акті та припису зазначено, що ОСОБА_4 від підпису відмовився, примірник направлений поштою.

Водночас, матеріали справи не містять доказів направлення вказаних матеріалів на адресу позивача поштою, в тому числі, повідомлення про отримання поштового відправлення. В свою чергу, позивач стверджує, що не був присутнім під час здійснення інспектором перевірки, жодних актів, протоколів та приписів не отримував.

Відповідачем не доведено, що позивач, як суб'єкт містобудування або його представник були присутні під час здійснення архітектурно-будівельного контролю, як того вимагають припису пункту 9 Порядку №553, що на адресу позивача направлялись рекомендованим листом з повідомленням протокол по справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2015 №2-Л-А-2711/1, припис від 27.11.2015 №С -2711/3 та акт перевірки від 27.11.2015.

Отже, позивач, як суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, був позбавлений прав, визначених пунктом 13 Порядку №553, в тому числі, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; отримати та ознайомитись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Згідно з частиною першою статті 96 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд.

Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За приписами статей 245, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З наведених норм убачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, орган (посадова особа) при розгляді справи, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.

Натомість відповідачем не було надано доказів, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення від 09.12.2015 №А-0912/1 постановлена в присутності позивача. Матеріали справи не містять також доказів, що останній був своєчасно сповіщений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Наведене свідчить про порушення відповідачем приписів статей 268 КУпАП в частині дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Внаслідок такого порушення прав позивача головним інспектором не могло було бути встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставин справи.

Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що ним не отримано проектну документацію на будівництво, фасадна частина будинку зміщена на 1,5 м відносно фасадної стіни сусідньої будівлі за адресою: АДРЕСА_2, яка є пам'яткою архітектури «Будинок Таубіна» - (будівельний паспорт передбачає будівництво в створі з сусідньою будівлею), над другим поверхом надбудовано мансардний поверх, який не передбачений будівельним паспортом. Таким чином, на думку відповідача позивачем порушено: ст. 27, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розділ.7. п.7.1 ДБН А. 2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

За приписами частин першої та другої статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Частиною першою статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Тобто, для здійснення спірної реконструкції достатньо було отримати будівельний паспорт забудови земельної ділянки, при цьому розроблення та отримання проектної документація на будівництво можливе було виключно за бажанням замовника.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи і не спростовано відповідачем, позивачем будівельні роботи проводились на підставі будівельного паспорту під реконструкцію існуючого житлового будинку з надбудовою другого поверху по АДРЕСА_1, виданого 25.08.2015 Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради. Будівельний паспорт містить в собі, також, ескізні наміри забудови реконструкції будинку за 2014 рік, погоджені з усіма необхідними установами.

Відомості про готовність об'єкта до експлуатації внесені на підставі Декларації від 15.12.2015 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Декларація про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво була подана до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на узгодження 02.10.2015, реєстраційний номер КС 062152751770 та зареєстрована Департаментом 15.12.2015. Технічна інвентаризацію проведена інспектором ОСОБА_8.

Пункт 1 Декларації містить інформацію про об'єкт реконструкції існуючого житлового будинку з надбудовою другого поверху (габаритними розмірами 10.0 х 11.5 м) по АДРЕСА_1. Пункт 7 Декларації містить характеристику індивідуального житлового будинку: кількість поверхів - 2 + мансарда, загальна площа 270,3 кв.м, житлова - 205.1 кв.м, нежитлова - 65.2 кв.м. У пункті 8 Декларації зазначено, що на об'єкті виконано всі передбачені будівельним паспортом обсяги робіт з дотриманням відповідних державних будівельних норм, стандартів і правил, тощо.

Тобто, позивачем при здійсненні реконструкції існуючого житлового будинку з надбудовою другого поверху по АДРЕСА_1 було дотримано наведені вище вимоги законодавства, натомість відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не було враховано наявність будівельного паспорту, виданого 25.08.2015, Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво зареєстрованої Департаментом 15.12.2015, що призвело до неправильного вирішення справи про адміністративне правопорушення та, відповідно, винесення незаконної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких умов, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій та рішення, а отже наявні підстави для задоволення вимоги позивача щодо визнання постанови протиправною та її скасування.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 25.10.2015 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.