Ухвала суду № 62222754, 24.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7011/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

24 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб: Міністерства соціальної політики України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання нечинною постанови, стягнення шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб: Міністерства соціальної політики України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1181 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" в частині внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 189 "Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме" нечинною з 25 грудня 2015 року та стягнення з відповідача на користь позивача за рахунок Державного бюджету України коштів на відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням, у розмірі 1400,40 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2016 року провадження у справі було відкрито.

07 вересня 2016 року позивачем було подано заяву про збільшення розміру шкоди за позовною вимогою майнового характеру, в якій остання просила стягнути з відповідача на корить позивача за рахунок Державного бюджету України кошти на відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням, у розмірі 3242,40 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року позовну заяву було залишено без руху.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2016 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За приписами частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно з пунктом 4 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу вказаних вище норм вбачається, що адміністративним судом розглядаються вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, за умови, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем було заявлена позовна вимога про визнання Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1181 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" в частині внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 189 "Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме" нечинною з 25 грудня 2015 року, тобто вимога про вирішення публічно-правового спору.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача за рахунок Державного бюджету України коштів на відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням не є об'єктом справляння судового збору, адже вона заявлена разом з вимогою про вирішення публічно-правового спору, що узгоджується з приписами частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України та пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання та є підставою для скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 160, 165, 195, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.