Ухвала суду № 62222512, 25.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/9856/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Кізюн Л.І. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2016 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчур Я.С.

за участю секретаря Генчмазлумо І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 11 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подкіна Б.Л., Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подкіна Б.Л., Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №39 від 15.03.2016 про адміністративне правопорушення винесену головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подкіним Б.Л.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено. Скасовано постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіна Б.Л. №39 від 15.03.2016 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500грн., справу закрито. Стягнуто з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 551,21 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна архітектурно-будівельна інспекція України, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідач, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, без фіксації судового процесу.

Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову та закриття справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 березня 2016 року головний інспектор будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкін Б.Л., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі акту перевірки від 01.03.2016, протоколу про адміністративне правопорушення від 01.03.2016, прийняв постанову про притягнення позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 8 500 грн. (а.с. 10-11).

31 березня 2016 року позивачем було оскаржено винесену постанову до Державної архітектурно-будівельної інспекції України через Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, проте згідно з листом №40-703-(90-9)/4031 від 26.04.2016 Державна архітектурно-будівельна інспекція України повідомила позивача про залишення постанови без змін, а скарги без задоволення.

Не погоджуючись з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, прийшов до висновку про протиправність прийняття постанови №39 від 15.03.2016 про адміністративне правопорушення, оскільки оскаржена постанова про адміністративне правопорушення складена з порушенням норм КУпАП, а вини позивача у зазначеному адміністративному правопорушенні не доведено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та протиправність постанови про адміністративне правопорушення №39 від 15.03.2016, прийнятої відносно позивача, з огляду на наступне.

Під час судового розгляду справи встановлено, що головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіним Б.Л. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Печерська архітектурна майстерня» на об'єкті «Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1 (третя черга будівництва)».

Відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 115133230783 від 19.11.2013 та наказу ТОВ «Печерська архітектурна майстерня» №105 -А від 15.11.2013 ОСОБА_2 є керівником авторського нагляду об'єкта будівництва житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1 (третя черга будівництва).

За результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подкіним Б.Л. складено акт від 16.02.2016 та протокол про адміністративне правопорушення від 01.03.2016, в якому зазначено про порушення позивачем, як особою відповідальною за здійснення авторського нагляду, п.1.17 ДБН.3.1-5-2009 «Управління організація і технологія. Організація будівельного виробництва», ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» а саме: в журналі авторського нагляду відсутні відомості про підрядні організації які відповідають за виконання окремих видів робіт.

15 березня 2016 року розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подкіним Б.Л. відносно ОСОБА_2 прийнято постанову №39 про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.6 ст.96-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8500 грн.

Відповідно до ч.6 ст. 96-1 КУпАП здійснення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства - тягне за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту (архітектора) від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно з п. 1 названого Порядку визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі п. 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п.9 зазначеного Порядку).

Відповідно до п. 11 Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

Матеріалами справи встановлено, що 10-11 лютого 2016 року головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подкіним Б.Л. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Печерська архітектурна майстерня» на об'єкті «Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1 (третя черга будівництва)».

За результатами проведеної перевірки складено акт про адміністративне правопорушення від 16.02.2016 та протокол про адміністративне правопорушення від 01.03.2016.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Разом з цим як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, всупереч вимогам ст.256 КУпАП, зазначений протокол було складено з порушенням вимог оскільки в ньому не було зазначено місце та час вчинення позивачем правопорушення.

Крім того, як вбачається з оскаржуваної постанови №39 про адміністративне правопорушення, вона винесена за результатами вищезазначеного протоколу від 01.03.2016 та невідомого акту перевірки від 16.02.2016, про наявність якого позивачу не повідомляли, як і про проведення самої перевірки.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Порядок проведення авторського і технічного наглядів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №903 від 11.07.2007 затверджено Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури.

Відповідно до п.2 зазначеного Порядку, авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Згідно з додатком А «Основні терміни та визначення» ДБН А.2.2.-4 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд» зазначено, що авторським наглядом є нагляд авторів проекту, інших розробників проектної організації, та при необхідності, інших спеціалістів за відповідністю будівельно-монтажних робіт, що виконуються, розробленій документації.

Відповідно до п.4, 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури відвідування об'єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби). У разі коли будівництво триває більш як один рік, план-графік коригується в міру потреби з урахуванням обсягу робіт, запланованого на поточний рік.

Результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.

Представник групи авторського нагляду під час відвідування об'єкта архітектури вносить в обидва, примірники журналу зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проекту разом з пропозиціями стосовно їх усунення та ознайомлює з ними під розписку відповідального представника підрядника.

Відповідно до п.1.17 ДБН.3.1-5-2009 «Управління організація і технологія. Організація будівельного виробництва» на кожному об'єкті будівництва належить вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2.-4

Згідно з п. 4.1.1. ДБН А.2.2.-4 спеціалісти, які здійснюють авторський нагляд, мають право: вносити в журнал авторського нагляду зауваження, що відносяться до відступів від проектних рішень при будівництві, забороняти застосування конструкцій, деталей, виробів, будівельних матеріалів і обладнання, які не відповідають проектним рішенням, державним будівельним нормам і стандартам.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 при винесені протоколу заперечувались зазначені відповідачем порушення. В зауваженнях до протоколу позивач зазначив, що примірник журналу авторського нагляду, що знаходився на будівництві був дублікатом втраченого переданий для остаточного оформлення. Так позивачем було зазначено, що журнал авторського нагляду будівництва житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1 (третя черга будівництва) був оформлений належним чином, у відповідності до ДБН А.2.2.-4 у двох примірниках, один з яких був переданий на об'єкт будівництва. Всі записи здійснювались до обох примірників журналу у відповідності до встановлених вимог, й в примірнику що знаходився у проектної організації були наявні всі відомості про підрядні організації, які відповідають за виконання окремих видів робіт. Однак у зв'язку з втратою на об'єкті будівництва журналу, під час одного з протестів громадян на цьому об'єкті будівництва, замовник -ТОВ «Інвест-Будресурс», звернувся до ТОВ «Печерська архітектурна майстерня» з проханням виготовити дублікат. Проектною організацією ТОВ «Печерська архітектурна майстерня» було направлено замовнику дублікат журналу для дооформлення.

Необхідно зазначити, що вказані позивачем обставини та порушення відповідачем норм КУпАП при складанні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, в апеляційній скарзі не спростовані, натомість апелянтом лише здійснено опис обставин справи.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За нормами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Нормами ст. 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) вносить постанову по справі. Постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених при розгляді справи.

Таким чином, наведені вище положення чинного законодавства зобов'язують орган (посадову особу), що складають протокол про адміністративне правопорушення та розглядають справу про адміністративне правопорушення, з'ясувати та конкретно зазначити у протоколі та постанові місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Всупереч зазначеним положенням КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення від 01.03.2016 відносно позивача та в постанові по справі про адміністративне правопорушення від 15.03.2016 не зазначено про конкретні порушення ОСОБА_2, як особою відповідальною за здійснення авторського нагляду на відповідному об'єкті положень п.1.17 ДБН.3.1-5-2009 «Управління організація і технологія. Організація будівельного виробництва», ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових, доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові та не можуть бути підставами для її скасування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вказане вище свідчить про те, що інспектор розглянув справу та притягнув позивача до відповідальності за відсутністю доказів вчинення позивачем правопорушень, за відсутності доказів його вини, упереджено, оскільки не дослідив обставини справи в сукупності.

З огляду на вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, про протиправність постанови головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подкіна Б.Л. №39 від 15.03.2016 про адміністративне правопорушення. Тому постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Беручи до уваги вищезазначені обставини справи, зазначені доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанову №39 від 15.03.2016 про адміністративне правопорушення прийнято безпідставно та необґрунтовано.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

Повний текст ухвали виготовлено 25 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.