Постанова № 62222115, 18.10.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р.Справа № 914/880/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівДанко Л.С.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 дочірнього лісогосподарського підприємства Галсільліс б/н від 23.06.2016 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2016 р.

у справі № 914/880/16

за позовом керівника Радехівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органів місцевого самоврядування: Кізлівської сільської ради, с. Кізлів Буського району Львівська область

до відповідача ОСОБА_2 дочірнього лісогосподарського підприємства Галсільліс, смт. Олесько, Львівська область

про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, в розмірі 50933,49 грн.

представники сторін:

- прокурор Яворський Я.Т.,

- від позивача не зявився,

- від відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2016р. у даній справі апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Галушко Н.А., судді, ОСОБА_5, ОСОБА_1

У звязку із перебуванням у відпустці судді Кузя В.Л. розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2016р. №545 на підставі ст.2-1 ГПК України, п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.2.7.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Львівському апеляційному господарському суді, призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів у справі № 914/880/16, якою визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Данко Л.С., Орищин Г.В.

Права та обовязки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України прокурору та відповідачу розяснено.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.06.2016 р. у справі №914/880/16 (суддя Горецька З.В.) позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 дочірнього лісогосподарського підприємства (надалі Буське ДЛП) «Галсільліс» до спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 30% - 15280,05 грн., до спеціального фонду обласного бюджету Львівської обласної ради в розмірі 20% - 10186,69 грн., до спеціального фонду місцевого бюджету Кізлівської сільської ради Буського району Львівської області в розмірі 50% - 25466,75 грн. шкоди із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами".

Оскаржуваним рішенням встановлено факт заподіяння державі шкоди у розмірі 50933,49 грн. внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, яка полягала в невчиненні дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, внаслідок чого невстановленими особами здійснено незаконну рубку 17 дерев у кварталах №№43, 46 лісового обходу №12 ОСОБА_2 ДЛГП Галсільліс на території Кізлівської сільської ради. При цьому, місцевий господарський суд взяв до уваги встановлені вироком Буського районного суду Львівської області від 14.08.2015 р. у справі №440/1113/15-к обставини, в тому числі факт спричинення шкоди державі, її розмір, особу, яка винна у такому спричиненні та те, що вказана особа (п. Великий Є.Б.) станом на час вчинення кримінально караного діяння перебувала у трудових відносинах із відповідачем. Зважаючи на наведене, Господарський суд Львівської області дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача є обґрунтованими та мотивованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Буське ДЛГП «Галсільліс» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що судом при вирішенні спору не було враховано наступного: 1) перевірка лісового обходу №12 ОСОБА_2 ДЛГП «Галсільліс» була проведена не повноважним органом, без будь-яких правових підстав, не в порядку, визначеному Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а відтак акт та розрахунок завданої шкоди, складені на підставі такої перевірки, не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог; 2) при визначенні розміру заподіяної шкоди безпідставно застосовано такси, визначені постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008р.; 3) внаслідок незаконної вирубки шкоду було завдано безпосередньо відповідачу, ОСОБА_2 ДЛГП «Галсільліс», яке є лісокористувачем лісів, що є спільною власністю територіальних громад Львівської області; 4) вироком Буського районного суду Львівської області від 14.08.2015 р. у справі №440/1113/15-к встановлено порушення саме п. Великим Є.Б обовязків щодо охорони майна; 5) при поданні позовної заяви прокурором не було сплачено судовий збір, а місцевий господарський суд безпідставно взяв до уваги твердження прокурора про необхідність звільнення його від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Виконуючий обовязки керівника Радехівської місцевої прокуратури та Кізлівська сільська рада подали до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Прокурор та позивач звернули увагу на те, що незаконна рубка була здійснена у кварталах №43, 46 ОСОБА_2 ДЛГП «Галсільліс», які перебувають у постійному лісокористуванні підприємства на підставі матеріалів лісовпорядкування та належать до території Кізлівської сільської ради. Відповідач, як постійний лісокористувач, був зобовязаний здійснювати охорону лісів, в тому числі, і від незаконних рубок, а невиконання цього обовязку слід вважати порушенням лісового законодавства, яке тягне відповідні правові наслідки.

Позивач не забезпечив явку в дане судове засідання свого представника, натомість листом від 13.10.2016р. №379 повідомив про те, що він підтримує позовні вимоги прокурора та просить розглядати дану справу без участі свого представника. Зважаючи на те, що в матеріалах справи наявно достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без представника позивача.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Буське ДЛГП «Галсільліс» є підприємством, що створене обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством «Галсільліс» з метою ведення лісового господарства на землях лісового фонду і землях, непридатних для сільськогосподарського використання, переданих підприємству в постійне користування. На переданих йому землях лісового фонду підприємство здійснює всі види спеціального використання лісових ресурсів. До основних видів діяльності підприємства відноситься, зокрема, охорона і захист лісів від самовільних порубок та лісових пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу; охорона навколишнього природного середовища, збереження природно-заповітного фонду (ст.ст. 1.1, 2.1, 2.2.5 статуту підприємства, а.с.69-77, том 1).

Із державного акту на право постійного лісокористування від 25.09.2008р. із планом меж земельної ділянки, що міститься на звороті вказаного акта (а.с. 81, том 1), з планово-картографічних матеріалів до матеріалів лісовпорядкування (а.с. 113, том 1), з довідки ОСОБА_2 ДЛГП «Галсільліс» (а.с. 20, том 1) та з акта приймання-передачі обходу від 12.07.2012р. (а.с. 45, том 1) вбачається, що Буське ДЛГП «Галсільліс» є постійним користувачем земельних ділянок лісового фонду, зокрема, кварталів 43 та 46 обходу №12, що знаходиться на території Кізлівської сільської ради Буського району Львівської області.

Актом раптової ревізії лісового обходу №12 ОСОБА_2 ДЛГП Галсільліс з додатками (а.с. 27-29, том 1), яка проводилася згідно наказу директора ОСОБА_2 ДЛГП Галсільліс №17 від 25.06.2015 р. (а.с. 21, том 1), підтверджується, що в ході проведення ревізії, яка проводилась на кварталах №№ 43-46, 63, 72, 73, було виявлено незаконні рубки 32 дерев загальною кубомасою 28,30 м. куб. на загальну суму 91347,48 грн. У польовій переліковій відомості та розрахунку від 01.07.2015р. до акту проведеної раптової ревізії встановлено конкретні місця незаконних рубок (квартали №№ 43, 46, 72, 73), породу, кількість, діаметр, обєм зрубаних дерев, а також суму завданих збитків. При цьому, в межах кварталів №№ 43, 46 було зафіксовано самовільно зрубані дерева в кількості 17 одиниць на суму збитків 50933,49 грн.

Раптова ревізія проводилась посадовими особами ОСОБА_2 ДЛГП Галсільліс, а саме: директором ОСОБА_6, головним лісничим ОСОБА_7, інженером лісових культур ОСОБА_8, майстром лісу ОСОБА_9, в присутності лісника ОСОБА_10

Вироком Буського районного суду Львівської області від 14.08.2015 р. у справі №440/1113/15-к (а.с. 47-49, том 1)., встановлено, що у період з квітня по червень 2015 року, неналежно виконуючи свої службові обовязки через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_10 (працюючи відповідно до наказу №47 від 16.07.2012 р. на посаді лісника обходу №12 ОСОБА_2 ДЛГП Галсільліс), допустив незаконну рубку невстановленими особами 17 дерев, з яких 2 породи вільха, 15 породи дуб на загальну суму 50933,49 грн. у кварталах №№ 43 та 46 ОСОБА_2 ДЛГП Галсільліс, що спричинило тяжкі наслідки для власника майна в особі ОСОБА_2 ДЛГП Галсільліс та навколишньому природному середовищу на території Буського району. ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197 КК України і призначено йому покарання у вигляді 120 годин громадських робіт

Вирок Буського районного суду Львівської області від 14.08.2015 р. у справі №440/1113/15-к набрав законної сили 14.09.2015р., та, відповідно до приписів ч.5 ст.124 Конституції України, є обов'язковим до виконання на всій території України.

Приписами ч.4 ст.35 ГПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, колегія суддів при розгляді даної справи бере до уваги встановлені вироком суду обставини в частині факту спричинення шкоди, її розміру та особи, яка винна у такому спричиненні (працівник ОСОБА_2 ДЛГП Галсільліс п. Великий Є.Б.).

У звязку з відсутністю відшкодування заподіяної шкоди в добровільному порядку, керівник Радехівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Кізлівської сільської ради звернувся з позовом про стягнення в судовому порядку з ОСОБА_2 ДЛГП Галсільліс, як постійного лісокористувача, 50933,49 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:

Зі змісту статті 17 Лісового кодексу України вбачається, що основною метою надання лісів у постійне користування є ведення лісового господарства. Статтями 19 та 64 Лісового кодексу України передбачено обовязки постійних лісокористувачів та основні вимоги щодо ведення лісового господарства.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 цього Кодексу, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно ст. 86 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується факт незаконної вирубки невстановленими особами 17 дерев на території кварталів №№ 43 та 46 лісового обходу №12, що знаходяться в межах Кізлівської сільської ради. Як було зазначено вище, постійним лісокористувачем на вказаній ділянці є Буське ДЛГП Галсільліс.

Таким чином, допустивши вчинення невстановленими особами незаконних рубок 17-ти дерев породи дуб, вільха, відповідач порушив вимоги п. 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, оскільки не виконав свого обовязку здійснювати охорону лісів від незаконних рубок.

Відповідно до п. 6.1.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

В акті раптової ревізії лісового обходу №12 ОСОБА_2 ДЛГП Галсільліс встановлено розмір заподіяної шкоди внаслідок незаконної рубки у кварталах №№43, 46 , а саме 50933,49 грн.

Згідно статті 105 Лісового кодексу України, особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Стаття 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Як було зазначено вище, вироком Буського районного суду Львівської області від 14.08.2015 р. у справі №440/1113/15-к встановлено, що саме посадовою особою відповідача внаслідок неналежного виконання службових обовязків було допущено самовільну рубку лісу, яка виявлена в ході раптової ревізії, що проводилась згідно наказу директора ОСОБА_2 ДЛГП «Галсільліс» №17 від 25.06.2015р. та результати якої зафіксовані в акті від 25.07.2015р.

Відповідно до наказу директора ОСОБА_2 ДЛГП «Галсільліс» №47 від 16.07.2012р. (а.с. 38, том 1), п. Великий В.Б. був переведений на посаду лісника обходів №№ 12-13. Відповідно до пункту 1 розділу 1 та пункту 4 розділу 2 посадової інструкції лісника ОСОБА_2 ДЛГП «Галсільліс» (а.с. 39-41, том 1), лісник несе безпосередньо охорону лісу в межах довіреного йому обходу. Лісник зобовязаний не допускати самовільних рубок, крадіжок лісопродукції, самовільної підсочки лісу та інших самовільних лісокористувань.

Згідно статті 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Обовязок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України).

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що: 1) законодавством на відповідача покладено обовязок охорони лісів від самовільних рубок; 2) актом раптової ревізії лісового обходу №12 ОСОБА_2 ДЛГП «Галсільліс» підтверджено факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених лісів на території кварталів №№ 43, 46 лісництва, що знаходяться на території Кізлівської сільської ради, що призвело до незаконної порубки лісу; 3) з вказаного акту вбачається розмір заподіяної шкоди; 4) вироком Буського районного суду Львівської області від 14.08.2015 р. у справі №440/1113/15-к встановлено вину посадової особи відповідача у допущенні вчинення невстановленими особами незаконної рубки лісу; 5) на виконання положень ст.ст. 33, 34 ГПК України та ч.2 ст.1166 ЦК України відповідачем не надано жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу.

Стосовно тверджень скаржника що саме ОСОБА_2 ДЛГП «Галсільліс» було завдано безпосередньої шкоди внаслідок незаконної рубки лісу і що відповідальність за допущення незаконної рубки лісу зі сторони невстановлених осіб повинен нести безпосередньо п. Великий В.Б., як відповідальна за це особа, колегія суддів зазначає наступне: 1) як зазначалось вище, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання лісником ОСОБА_2 ДЛГП «Галсільліс» ОСОБА_11 своїх службових обовязків, внаслідок чого невстановленими особами було вчинено незаконну рубку лісу; 2) незаконна рубка лісу була здійснена на території Кізлівської сільської ради, в межах якої Буське ДЛГП «Галсільліс» є постійним лісокористувачем, а отже, заподіяна шкода повинна відшкодовуватись саме органу місцевого самоврядування, як відповідному субєкту права власності, з врахуванням положень ст.1172 ЦК України; 3) відповідач не довів у встановленому порядку, що ним вчинялися достатні дії, направлені на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства.

Наведеним підтверджується те, що внаслідок бездіяльності відповідача було заподіяно шкоди лісовим ресурсам, вбачається причинний звязок між вчиненим посадовою особою відповідача порушенням та заподіяною шкодою і наявність вини відповідача.

Безпідставними є доводи скаржника про неможливість застосування такс, визначених постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008р. та про недолік польової перелікової відомості проведеної раптової ревізії від 06.11.2014р., що полягає у незазначенні вимірювальних приладів, за допомогою яких проводилися заміри пнів. Відповідно до ст.91 Лісового кодексу України, розмір збитків, завданих лісовому господарству, визначається за затвердженими таксами і методиками, а додаток №1 до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008р., визначає такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту.

Колегією суддів відхиляються доводи скаржника про неможливість врахування при вирішенні даного спору акта перевірки лісового обходу №12 ОСОБА_2 ДЛГП «Галсільліс», оскільки відповідно до ст.89 Лісового кодексу України охорону і захист лісів на території України здійснюють, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів. Відповідно до посадових інструкцій головного лісничого і лісничого ОСОБА_2 ДЛГП «Галсільліс», вони несуть відповідальність за стан охорони та захисту лісу, а до обовязків лісничого віднесено, зокрема, складення актів про лісопорушення. Крім того, як вже зазначалось, факт заподіяння шкоди та її розмір встановлений у вироку Буського районного суду Львівської області від 14.08.2015 р. у справі №440/1113/15-к, який береться до уваги в порядку ч.4 ст.35 ГПК України.

На підставі наведеного колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про підставність позовних вимог керівника Радехівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Кізлівської сільської ради про стягнення з ОСОБА_2 ДЛГП Галсільліс, як постійного лісокористувача, 50933,49 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, оскільки даний факт підтверджується матеріалами справи, а відповідальність за таке правопорушення покладається на відповідача згідно вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, з врахуванням положень п.7 ч.3 ст.29 та п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, суму заявлених збитків правомірно було стягнуто із врахуванням наступного розподілу: 50% до спеціального фонду місцевого бюджету Зіболківської сільської ради, на території якої вчинено правопорушення, 20% до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області, 30% до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи скаржника, які стосуються неврахуванням місцевим господарським судом порушень при сплаті судового збору за подання позовної заяви не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду по суті. Зважаючи на те, що при прийнятті рішення місцевим господарським судом було вирішено питання розподілу судового збору відповідно до ст.49 ГПК України та положень Закону України «Про судовий збір», рішення в цій частині також слід залишити без змін.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2016 р. у справі №914/880/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 дочірнього лісогосподарського підприємства Галсільліс без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяДанко Л.С.

суддяОрищин Г.В.