Ухвала суду № 62221788, 24.10.2016, Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кп/381/222/16

381/3085/16-к

У Х В А Л А

24 жовтня2016 року м.Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Питель-Тьолушкіної В.Л.,

за участю секретаря - Лисовець В.В.,

прокурора Бірюкова Р.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

під час судового засідання у кримінальному провадженні №12016110310001332 від 08.06.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, який перебуває у цивільних шлюбних відносинах, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 23.05.2016 року Фастівським міськрайонним судом Київської області за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 10 місяців, в які було зараховано тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду та з урахуванням положень ч.5 ст.72 КК України, звільненого в залі суду в звязку з відбуттям покарання, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

встановив:

В судовому засіданніпрокурор підтримав подане 17 жовтня 2016 року клопотання та просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Клопотання прокурор мотивував вагомістю отриманих під час досудового розслідування доказів вчинення інкримінованого злочину, тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, що вік та стан здоровя обвинуваченого не перешкоджають утримуватися у місцях попереднього увязнення, відсутністю у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, тобто відсутність законного джерела доходів, наявністю судимості за вчинення аналогічних злочинів, а також, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі може чинити тиск на потерпілого та свідків, знищити речові докази.

Обвинувачений ОСОБА_1, якого підтримав його захисник - адвокат ОСОБА_2, в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою просили відмовити, посилаючись на його необґрунтованість та просили змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт цілодобово. При цьому, як захисник , так і обвинувачений ОСОБА_1 зазначили про те, що зазначені прокурором ризики є лише припущеннями, оскільки потерпілий вже допитаний судом, речові докази вилучені, а необхідність застосування виняткового запобіжного заходу необґрунтована.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою суд виходить із наступного.

ОСОБА_1 обвинувачується в вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, є раніше судимою особою, і відповідно до ст.. 183 ККПК України до нього може бути застовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Суд бере до уваги, той факт, що ОСОБА_1, будучи 23.05.2016 року засудженим за ч.2 ст. 186 КК України, знову обвинувачується у вчиненні аналогічного злочину проти власності, майновий стан обвинуваченого, у якого відсутнє постійне місце роботи, який перебивається тимчасовими заробітками, тому, на думку суду, ризик того, що опинившись на волі, ОСОБА_1, може знову вчинити інше кримінальне правопорушення під час судового провадження є достатньо високим.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, повязаного із застосуванням насильства щодо потерпілого, що значно підвищує суспільну небезпечність особи обвинуваченого, тому з огляду на те, що свідки по кримінальному провадженню ще не допитані, існує ризик можливого впливу на них з боку обвинуваченого.

Так, оцінюючи в сукупності всі обставини, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі доведення та визнання його вини у вчиненому злочині, а також репутацію обвинуваченого суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі запобіжний захід у виді домашнього арешту, не зважаючи на наявність соціальних звязків по місцю проживання (цивільна дружина, наявність двох малолітніх дітей) не є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків та не зможе запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, суд відмовляє.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 199, 372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1- тримання під вартою залишити без зміни та вважати продовженим на 60 днів, до 22 грудня 2016 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Л. Питель-Тьолушкіна