Рішення № 62221654, 19.10.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/67/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016 Справа № 914/2065/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВМП” (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОМАТ – ІНВЕСТ” (69067, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Редакційна, 22)

про стягнення 93 740,15грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

10.05.2016 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ” до Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” про стягнення 79139,23грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.08.2016 № 914/2065/16 справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВМП” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОМАТ – ІНВЕСТ” про стягнення 93 740,15 грн. направлено за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2016 справу № 914/2065/16 передано на розгляд судді Проскурякова К.В.

Ухвалою суду від 30.08.2016 справу №914/2065/16 прийнято до розгляду, справі присвоєно номер провадження – 5/67/16, розгляд якої призначено на 28.09.2016. Ухвалою суду від 28.09.2016 № 914/2065/16 розгляд справи відкладено на 19.10.2016. У судовому засіданні 19.10.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач у судове засідання 19.10.2016 не з’явився. Від позивача на адресу електронної пошти надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності належним чином уповноваженого представника позивача за наявними матеріалами справи.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСА України № 28 від 20.02.2013 р., документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Судом встановлено, що клопотання позивача не містить електронного цифрового підпису, оригіналу до суду не надходило.

Проте, суд зазначає, що відповідно до п.п. 2.2., 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

У разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК України, якими зокрема передбачено наступне: господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Наявні в матеріалах справи належним чином засвідченій копії згідно із пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" дозволяють розглянути справу по суті.

Відповідач у судове засідання 19.10.2016 вдруге не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності належним чином уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал суду. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (далі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18) місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”).

В п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 зазначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 30.08.2016 та про відкладення розгляду справи від 28.09.2016 у справі № 914/2065/16, направлені Товариству з обмеженою відповідальністю “АГРОМАТ – ІНВЕСТ” на адресу: 69067, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Редакційна, 22, повернулись на адресу суду з відміткою пошти: «організація не зареєстрована» (а.с. 40 - 44).

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських об’єднань станом на 08.08.2016, відповідно до якого місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОМАТ – ІНВЕСТ” є: 69067, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Редакційна, 22 (а.с. 24 - 26). Саме за цією адресою здійснювалось листування з відповідачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обов’язком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обов’язку сторін брати участь в судових засіданнях, нез’явлення повноважних представників сторін в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВМП» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромат – Інвест» (далі - замовник) було укладено договір № ?-16 про виготовлення продукції з давальницької сировини (далі – договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених договором, замовник доручає виконавцеві, а виконавець приймає на себе зобов’язання виготовити м'ясо свинини (надалі – готова продукція) з наданої замовником давальницької сировини – свиней живою вагою та передати замовникові.

Пунктами 2.1.2., 2.4.1. договору передбачено, що замовник зобов’язаний гарантовано, протягом 48 годин після закінчення технологічного процесу прийняти виготовлену виконавцем з давальницької сировини продукцію та оплатити виконані роботи виконавця, згідно пункту 3.2. даного договору.

Виконавець має право одержати оплату за виконану роботу.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору сторони погодили, що за виготовлення партії продукції, визначеної в п. 1.1. цього договору, замовник сплачує виконавцеві винагороду, розмір якої узгоджується сторонами в усній або письмовій формі та зазначається в актах виконаних робіт (наданих послуг).

Винагорода виплачується у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно із п. 5.3. договору у випадку прострочення строків оплати виконаних робіт (наданих послуг) замовник зобов’язаний сплатити виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Між сторонами були підписані Акти задачі – прийняття (наданих послуг) № 8644 від 22.01.2016 на суму 20 000,00 грн., № 8643 від 22.01.2016 на суму 15 000,00 грн., № 8645 від 29.01.2016 на суму 20 000,00 грн., № 10633 від 01.02.2016 на суму 20 000,00 грн., №10634 від 02.02.2016 на суму 20 000,00 грн., № 10635 від 04.02.2016 на суму 20 000,00 грн., № 10636 від 05.02.2016 на суму 20 000,00 грн. Всього: 135 000,00 грн. (а.с. 12 - 18). Відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 68 176,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 935 від 01.06.2016 (а.с. 19).

29.07.2016 позивач направив на адресу відповідача вимогу № 906 від 21.07.2016 на суму 66 823, 20 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 20 - 22). Відповіді позивач не отримав. Суму боргу відповідач не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 66 823, 20 грн., яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно із п. 5.3. договору у випадку прострочення строків оплати виконаних робіт (наданих послуг) замовник зобов’язаний сплатити виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача відповідачу нарахована пеня у розмірі 19 869, 07 грн. за період з 12.02.2016 по 25.07.2016. Судом перевірено розрахунок пені позивача за допомогою комп’ютерної програми «Законодавство», розрахунок є вірним та сума пені підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов’язання", вбачається, що кредитор вправі вимагати, в т.ч. в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, як разом зі сплатою суми боргу, так і окремо від неї.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 1 511, 52 грн. за період з 12.02.2016 по 25.07.2016. Розрахунок позивача перевірено судом за допомогою КП «Законодавство», є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо розрахунку втрат від інфляції, суд зазначає, що відповідно до абз. 3 пп. 3.2. п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов’язання" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано втрати від інфляції у розмірі 5 536,36 грн. за період лютого 2016 по червень 2016. Розрахунок позивача перевірено судом за допомогою КП «Законодавство», є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано.

Доказів сплати суми боргу у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОМАТ – ІНВЕСТ” (69067, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Редакційна, 22, р/р 26007001200443 в ПАТ «Фінексбанк», МФО 380311, код ЄДРПОУ 39986154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВМП” (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3, р/р 2600601336836 у ЦФ ПАТ «Кредо банк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 36266887) суму основного боргу у розмірі 66 823 (шістдесят шість тисяч вісімсот двадцять три) грн. 20 коп., пеню у розмірі 19 869 (дев’ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев’ять) грн. 07 коп., 3 % річних у розмірі 1 511 (одна тисяча п’ятсот одинадцять) грн. 52 коп., втрати від інфляції у розмірі 5 536 (п’ять тисяч п’ятсот тридцять шість) грн. 36 коп., судовий збір у розмірі 1 406 (одна тисяча чотириста шість) грн. 10 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 24.10.2016.