Рішення № 62221600, 19.10.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.10.2016 Справа № 920/848/16

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в

особі Фонду державного майна України по Сумській області,

м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина», м. Суми

про стягнення 843832 грн. 60 коп.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 01.09.2016).

Прокурор: Правдюк В.

При секретарі судового засідання Сугоняко Н. В.

Суть спору: прокурор в позовній заяві № 05-652 вих-16 від 29.08.2016 просить стягнути з відповідача на користь позивача 726343,95 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за період з травня 2016 року по липень 2016 року, 117488,65 грн. пені та судові витрати, повязані з розглядом справи.

18.10.2016 прокуратурою Сумської області подано клопотання від 17.10.2016 № 05/2-38 вих-16, в якому останнім зазначається, що згідно з актом звірки взаємних розрахунків від 11.10.2016 сума основного боргу в розмірі 726343,95 грн. після порушення провадження у справі відповідачем сплачена у добровільному порядку. В зв'язку з чим просить припинити провадження у справі в частині стягнення з ТОВ «Горобина» заборгованості за оренду державного майна у розмірі 726343,95 грн., повернути на рахунок прокуратури Сумської області судовий збір у розмірі 10895,15 грн., а також стягнути з відповідача 117 488,65 грн. пені та судовий збір у сумі 1762,32 грн.

18.10.2016 прокуратурою Сумської області подано до суду клопотання від 18.10.2016 № 10-03-04-79 про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копію акту звірки між сторонами.

Зазначений акт оглянуто судом в судовому засіданні та долучено до матеріалів справи.

18.10.2016 відповідачем подано суду додаткові пояснення, відповідно до яких зазначено, що станом на 18.10.2016 відповідачем погашено заборгованість з орендної плати у розмірі 726343,95 грн. за період з травня по липень 2016 року включно, в підтвердження зазначеного надав копії платіжних доручень.

Зазначені документи оглянуті судом в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Прокурором та представником позивача в судовому засіданні 19.10.2016 підтверджено факт погашення заборгованості по орендній платі, в зв'язку з чим останні звернулися з проханням припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованість за оренду державного майна у розмірі 726343,95 грн., повернути на рахунок прокуратури Сумської області судовий збір у розмірі 10895,15 грн., стягнути з відповідача 117 488,65 грн. пені та судовий збір у сумі 1762,32 грн.

Представником відповідача в судовому засіданні 19.10.2016 було підтверджено про сплату основної заборгованості, щодо пені представник відповідача зазначив, що контррозрахунку ним не здійснено, проте в цілому він не заперечує про ти нарахованої суми пені.

Враховуючи достатність часу, наданого прокурору позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 1992 року між сторонами було укладено договір оренди № 28 цілісного майнового комплексу Сумського лікеро-горілчаного заводу.

До вищезазначеного договору вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод, а саме від 13.02.2002 року, від 26.12.2003 року, від 17.05.2006 року, від 27.12.2006 року, від 09.11.2011року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.09.2012 року у справі № 5021/1192/12, було визнано укладеною додаткову угоду від 26.12.2011 року, якою строк дії договору оренди цілісного майнового комплексу Сумського лікеро-горілчаного заводу продовжено до 25.12.2018 року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15 квітня 2013 року у справі № 920/420/13, було визнано укладеним договір про внесення змін до договору оренди державного майна від 25.12.1992 року № 28 цілісного майнового комплексу Сумського лікеро-горілчаного заводу, що укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горобина».

Рішення господарського суду Сумської області від 15 квітня 2013 року по справі № 920/420/13 залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2013 року.

Відповідно до пункту 1 договору, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства Сумського лікеро-горілчаного заводу (надалі Підприємство), вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, станом на 31.10.2012, становить 8509006 грн.00 коп. (вісім мільйонів п'ятсот дев'ять тисяч шість грн. 00 коп.).

Приписами пункту 3.1. договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - березень 2013 року 177093грн. 69 коп. (сто сімдесят сім тисяч дев'яносто три грн. 69 коп.).

Орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.2. договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не своєчасно та не в повному обсязі сплачує орендну, в зв'язку з чим у нього наявна заборгованість перед позивачем в сумі 726343 грн. 95 коп. за період з травня 2016 року по липень 2016 року.

Відповідно до ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання не допускається; договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі відповідачем була погашена заборгованість з орендної плати за період з травня 2016 по липень 2016 року, що складає 726343 грн. 95 коп., яка є предметом спору в даній справі. Зазначене підтверджується платіжними дорученнями:

- платіжне доручення № 628 від 15.09.2016;

- платіжне доручення № 733 від 29.09.2016;

- платіжне доручення № 745 від 29.09.2016;

- платіжне доручення № 746 від 29.09.2016;

- платіжне доручення № 1422 від 03.10.2016;

- платіжне доручення № 1423 від 03.10.2016;

- платіжне доручення № 1427 від 05.10.2016;

- платіжне доручення № 803 від 07.10.2016;

- платіжне доручення № 1457 від 07.10.2016.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки сума основного боргу у розмірі 726343 грн. 95 коп., яка є предметом спору в даній справі сплачена відповідачем, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відсутністю предмету спору.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій, а саме пені, позивач зазначає, що пунктом 3.4 договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені здійснюється до моменту повної сплати орендарем заборгованості з орендної плати.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 117488 грн. 65 коп. за несвоєчасну сплату орендної плати.

Відповідач контррозрахунку пені не надав, в судовому засіданні 19.10.2016 проти нарахованої суми пені не заперечував.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Згідно розрахунку, здійсненого судом загальний розмір пені співпадає з сумою пені нарахованою позивачем та становить 117488 грн. 65 коп. Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2016.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 117488 грн. 65 коп. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної сплати орендної плати, а також те, що право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови договірних зобовязань, з нього на користь Прокуратури Сумської області підлягають стягненню 1762 грн. 32 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення суми основного боргу з орендної плати за період з травня 2016 по липень 2016, що становить 726343 грн. 95 коп. - провадження у справі припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 121, код 31162928) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області (40000, м. Суми, вул. Харківська, 30/1, код 21124686) 117 488 грн. 65 коп. пені.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 121, код 31162928) на користь Прокуратури Сумської області (код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м.Київ, МФО 820172) 1762 грн. 32 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору

5.Видати накази після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 24.10.2016.

Суддя ОСОБА_3