Ухвала суду № 62221533, 24.10.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.10.2016 Справа № 920/1029/15

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., при секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю., розглянувши заяву Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області № 7/16 від 06.10.2016 про відстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області у справі № 920/1029/15

за позовом Роменського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (уповноважений орган держави - Державна служба України з надзвичайних ситуацій), м. Ромни, Сумська область,

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Шосткинський казенний завод Зірка, м. Шостка, Сумська область,

про стягнення заборгованості в сумі 6618 грн. 36 коп.,

за участю представників сторін:

Від позивача не зявився;

Від відповідача не зявився;

Від заявника не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.07.2015 у справі № 920/1029/15 позов задоволено частково, стягнуто з казенного підприємства Шосткинський казенний завод Зірка на користь Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій 3640 грн. 00 коп. заборгованості, 227 грн. 83 коп. 3 % річних, 2746 грн. 35 коп. інфляційних збитків, у задоволенні позову в іншій частині відмовлено, стягнуто з казенного підприємства Шосткинський казенний завод Зірка в доход державного бюджету України 1827 грн. 00 коп. судового збору.

04.08.2015 на примусове виконання судового рішення видано відповідні накази.

13.10.2016 до суду надійшла заява № 7/16 від 06.10.2016 Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про відстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області у справі № 920/1029/15 до 01.01.2018.

Представники учасників судового процесу у судове засідання не зявилися.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області подав лист № 7/16 від 21.10.2016, в якому просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника заявника за наявними матеріалами.

Позивач подав заперечення № 01-2122/01-21 від 21.10.2016, в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення у справі № 920/1029/15 за її необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що відповідач є підприємством обороно-промислового комплексу. КП ШКЗ «Зірка» внесено до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004р. № 1734. Основним видом діяльності є виробництво зброї та боєприпасів. Тобто, роботи на підприємстві є пожаро-вибухонебезпечними, а тому для збереження життя і здоров'я працівників підприємства та населення міста, що є одним з пріоритетних завдань підприємства, КП ШКЗ «Зірка» повинно нести та несе витрати на забезпечення охорони праці на виробництві (витрати на спецодяг, належне обладнання та інструмент, спецхарчування, витрати на утримання пожежної частини та інше). Враховуючи, що на території підприємства зберігається велика кількість пожаро - вибухонебезпечних речовин та прекурсорів, підприємство несе витрати з утримання охорони підприємства (утримання військової частини, освітлення периметру підприємства, забезпечення належної роботи пожежної та охоронної сигналізації та інше). Беручи до уваги той факт, що в Україні триває антитерористична операція, належне зберігання та виключення можливості незаконного обігу вищевказаних речовин є життєво необхідним. Окрім того, на підприємстві зберігається майно Міністерства оборони України та Державного агентства резерву України та наявне мобілізаційне завдання, яке підприємство зобов'язано виконувати. Основними причинами виникненнями та непогашення заборгованості є: недостатня та неритмічна завантаженість підприємства. КП ШКЗ «Зірка» є казенним підприємством і основним (понад 50%) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава, але протягом останніх 20 років підприємство не отримувало жодного державного замовлення; високе податкове та фінансове навантаження (компенсація виплат пенсій за списками 1 та 2 (близько 1 млн. грн. щомісяця), податок на землю понад 1 млн. грн. (площа підприємства понад 700 га та розташоване в центрі міста), утримання пожежної і військової частин та інше. Підприємство проводить роботу по зменшенню податкового та фінансового навантаження, на утримання пожежної і військової частин та відшкодування виплат пільгових пенсій. На даний час підприємство веде роботу по отриманню державного замовлення на виготовлення товарів військового призначення для Збройних сил України. З метою подолання збитковості підприємства ДК «Укроборонпром» розробляє державну програму реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2020 року яким передбачається модернізація, реконструкція та завантаження підприємства замовленнями. Реалізація проекту дасть можливість повною мірою забезпечити потреби оборони та безпеки держави зарядами до різних систем озброєнь та подолати збитковість КП ШКЗ «Зірка».

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження".

Пленум Верховного Суду України постановою від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» постановив: «При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо)».

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Підставою для проведення розрахунків між сторонами у справі є договір № 58 від 22.02.2012 на постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій, а відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У даному випадку, посилання заявника на тяжкий фінансовий стан боржника, не є винятковими обставинами в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності яких можливе надання відстрочки виконання рішення.

Заявником та відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду, не враховані матеріальні інтереси позивача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

На підставі викладеного, враховуючи, що довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання, суд відмовляє у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області № 7/16 від 06.10.2016 про відстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області у справі № 920/1029/15 за її необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області № 7/16 від 06.10.2016 про відстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області у справі № 920/1029/15 - відмовити.

Суддя Є.А. Жерьобкіна