Ухвала суду № 62221410, 21.10.2016, Вишгородський районний суд Київської області

"21" жовтня 2016 р. Справа № 363/3975/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2016 року суддя Вишгородського районного суду Київської області розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

предявлений позов слід повернути позивачеві, виходячи з наступного.

Так, даний позов подано про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме про право власності ПАТ «ПУМБ» на майно, що є предметом іпотеки, визнання незаконним внесеного про це запису та зобовязання вилучити його з державного реєстру.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що вказаний спір виник з приводу нерухомого майна, а тому предявлений за місцем його знаходження.

Разом з тим, з таким доводами суд погодитися не може, виходячи з наступного.

Згідно розяснень даних в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У той же час безпосереднім предметом спору у вказаній справі є рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Спору, який би виникав з приводу нерухомого майна в розумінні вказаних вище вимог Закону на розгляд суду не представлено.

Водночас місце знаходження та місце проживання сторін по справі знаходиться за межами територіальної юрисдикції Вишгородського районного суду Київської області.

Згідно ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Таким чином, слід визнати, що даний позов подано з порушенням правил підсудності, а тому його слід повернути позивачеві для подання до належного суду.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 109, 115 і 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

дану позовну заяву повернути позивачеві для подання до належного суду.

Копію цієї ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї документами надіслати позивачеві для подання до належного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області протягом 5 днів з дня її отримання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд.

Суддя: