Рішення № 62221387, 17.10.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2016 р.Справа № 922/3232/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання П'ятак А.С.

розглянувши справу

за позовом Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, м. Харків до Державне підприємство "Харківвибухпром", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 129 982,55 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за дов. № 123/33-07 від 11.01.2016 року

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства "Харківвибухпром", про стягнення суми боргу по відшкодуванню пільгових пенсій за Сп.2 на підставі Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 129 982,55 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач у період з січня 2016 року по вересень 2016 року не перераховував грошові кошти на відшкодування витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах громадянам відповідно до п. б-з, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 вересня 2016 року позивачу було відстрочено сплату судового збору за подання даної позовної заяви до ухвалення рішення по справі, прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/3232/16 і призначено її до слухання у судовому засіданні на 17 жовтня 2016 року.

12 жовтня 2016 року від представника позивача через канцелярію суду супровідним листом (вх. № 33659 від 12 жовтня 2016 року) надійшов пакет документів, дані документи судом долучено до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 17 жовтня 2016 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач свого уповноваженого представника в призначене судове засідання не направив, витребувані судом документи не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з відстеження пересилання поштових відправлень (арк. спр. 81-82).

Судом перевірено адресу відповідача: згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи відповідача: 61001, м. Харків, вул. Кірова, буд. 18, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем - копія позовної заяви з доданими до неї документами. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі) направлялася всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідної ухвали.

Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Так, наявна в матеріалах справи ухвала суду про порушення провадження у справі свідчить, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

В судовому засіданні 17 жовтня 2016 року представник позивача не виявив наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова виконує функції держави по збору та акумуляції коштів, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомог згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (раніше Закону України Про пенсійне страхування). Кошти на виплату пенсій та допомог формуються із збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який повинні сплачувати підприємства, установи, організації усіх форм власності, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю.

Державне підприємство Харківвибухпром знаходиться за адресою: 61001, м. Харків, вул. Кірова, 18 та зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова.

Згідно з п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

Відповідно до п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", одним з об'єктів оподаткування для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зазначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Працівникам підприємства відповідача призначена пільгова пенсія відповідно до п. б-з ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме п. б-з, ч.1 ст. 13, вони мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, тому їм була призначена та виплачується така пенсія управліннями Пенсійного фонду України.

Підприємству відповідно до п. 6.4 Інструкції були направлені повідомлення про розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів , б-з ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені в розрахунках суми повинні сплачуватися платником щомісяця до 25-го числа (п. 6.8 Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем направлялися на адресу відповідача розрахунки на відшкодування витрат на оплату та доставку пенсій за період з січня по вересень 2016 року, які були отримані представником відповідача, відповідно до наявних в матеріалах справи копій поштових повідомлень про вручення поштових направлень (арк. спр. 10-61).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2013 року порушено провадження у справі № 922/3380/13 про банкрутство Державного підприємства "Харківвибухпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна призначений арбітражний керуючий ОСОБА_2.

Приписами статей 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинні на час порушення провадження у справі про банкрутство відповідача) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Отже, з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Як стверджує позивач, відповідач не виконує вимоги чинного законодавства України щодо відшкодування витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах громадянам, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем наявна заборгованість щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2016 року по вересень 2016 року у розмірі 129 982,55 грн., що й стало підставою для позивача звернутися з даним позовом до суду.

Крім того, позивач наголошує, що неперерахування коштів до Пенсійного фонду України може привести до виникнення заборгованості з виплати пенсій, що наносить шкоду Пенсійному фонду України та державі в цілому

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобовязання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р., цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пп. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівлі шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100- відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємство щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в, повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Тобто, зазначеними вище чинними нормативними актами передбачений обов'язок відповідача сплатити до Пенсійного фонду витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як зазначалося вище в даному рішенні суду, 23 вересня 2013 року порушено провадження у справі № 922/3380/13 про банкрутство боржника, Державного підприємства "Харківвибухпром".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на час порушення провадження у справі про банкрутство відповідача) встановлено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобовязань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть предявити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212- VІ)" зазначається, що згідно з абзацом четвертим частини восьмої статті 23 Закону до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають будь-які (незалежно від характеру правовідносин) поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогою до відповідача про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах громадянам за період з січня 2016 року по вересень 2016 року, провадження ж у справі про банкрутство відповідача було порушено 23 вересня 2013 року, тобто, за правовою природою вимоги Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова в розмірі 129 982,55 грн. носять характер поточних, оскільки вони виникли вже після порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Харківвибухпром", і відповідно до приписів ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинна розглядатися в окремому позовному провадження судом, який розглядає справу про банкрутство.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази оплати заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах громадянам за період з січня 2016 року по вересень 2016 року у розмірі 129 982,55 грн.

Враховуючи вище викладене в сукупності, а саме той факт, що заборгованість відповідача перед позивачем є поточною, відповідачем в передбаченому законом порядку відомості, які повідомлені позивачем не спростовані, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу по відшкодуванню пільгових пенсій за Сп.2 на підставі Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 129 982,55 грн. (за період з січня 2016 року по вересень 2016 року) є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що відповідно підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 1 949,74 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 11 Цивільного кодексу України, ст. 5 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2 ЗУ "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", ст. 1, 23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Харківвибухпром (61001, м. Харків, вул. Кірова,18, код ЄДРПОУ: 00292184) на користь Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (61140, м. Харків, вул. Гольдбергівська, буд. 15, р/р 256063012095 в ВАТ ХОУ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 22682342) суму боргу по відшкодуванню пільгових пенсій за Сп.2 на підставі Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 129 982,55 грн. (за період з січня 2016 року по вересень (включно) 2016 року).

Стягнути з Державного підприємства "Харківвибухпром (61001, м. Харків, вул. Кірова,18, код ЄДРПОУ: 00292184) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1 949,74 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 24.10.2016 р.

Суддя ОСОБА_3

справа № 922/3232/16