Рішення № 62221240, 17.10.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2016 р.Справа № 916/2426/16

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 на підставі довіреності № 060916 від 06.09.2016р.;.;

Від відповідача: ОСОБА_2 на підставі довіреності від 30.05.2016р.;

ОСОБА_3 на підставі довіреності від 01.06.2016р.;

Від третьої особи: ОСОБА_4 на підставі довіреності №34 від 02.02.2016р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5 до відповідача ОСОБА_6 акціонерного товариства Футбольний клуб ЧОРНОМОРЕЦЬ

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Публічного акціонерного товариства СБЕРБАНК про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів,-

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 05.09.2016 р. Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5 звернулось з позовом до відповідача ОСОБА_6 акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ОСОБА_6 акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» від 20.04.2016 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області було порушено провадження у справі № 916/2426/16 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

20.09.2016 р. до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. ГСОО № 2772/16) Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» в порядку ст. 26 ГПК України як третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, у відповідності до якої, Публічне акціонерне товариство «СБЕРБАНК» просить суд визнати недійсним рішення від 20.04.2016 р. Загальних зборів акціонерів ОСОБА_6 акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» та скасувати його повністю та визнати недійсним рішення від 30.06.2016 р. Загальних зборів акціонерів ОСОБА_6 акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» про затвердження розподільного балансу та про випуск акцій Товариства з метою конвертації частини акцій Товариства в акції створюваних товариств і про порядок такої конвертації та скасувати його повністю.

Ухвалою господарського суду Одеської області у справі № 916/2426/16 від 23.09.2016 р. Публічне акціонерне товариство «СБЕРБАНК» залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

В позовній заяві третьою особою подано клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 17.10.2016 р. судом було відмовлено у задоволенні вищезазначеного клопотання третьої особи у повному обсязі.

28.09.2016 р. у судовому засіданні третьою особою подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб на стороні позивача ОСОБА_7 обласної ради (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 25042882) та ОСОБА_7 міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691).

В судовому засіданні 05.10.2016р. судом було відмовлено у задоволенні вищезазначеного клопотання третьої особи у повному обсязі.

В судовому засіданні 17.10.2016р. представником відповідача було надано суду клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

В судовому засіданні 17.10.2016р. після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

25 грудня 2014 р. між АТ «Імексбанк» та ПрАТ «Футбольний клуб «Чорноморець» укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстр. № 6134, відповідно до якого ПрАТ «ФК «Чорноморець» як майновим поручителем надано в іпотеку нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», які складаються з будівель загальною площею 80289,0 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса. вул. Маразліївська, будинок 1/20.

23 грудня 2012 р. між АТ «Імексбанк» і ТОВ «АВЕНСІС» укладено договір застави, предметом якого є 143302 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Футбольний клуб «Чорноморець». 24 вересня 2013 р. між АТ «Імексбанк» і ТОВ «АВЕНСІС» укладено договір застави, предметом якого є 93375 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Футбольний клуб «Чорноморець». 28 березня 2014 р. між АТ «Імексбанк» і ТОВ «Фінансово-інформаційний центр» укладено договір застави, предметом якого є 54000 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Футбольний клуб «Чорноморець».

20 квітня 2016 р. проведено загальні збори акціонерів приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець». Рішення загальних зборів акціонерів оформлено протоколом № 20/04 від 20.04.2016 р.

Відповідно до порядку денного, на загальних зборах акціонерів прийнято рішення про реорганізацію приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» шляхом виділу частини майна, прав та обовязків до нової юридичної особи; про порядок і умови виділу з приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» частини майна, прав та обовязків до нової юридичної особи; про створення нового акціонерного товариства із зазначенням: запланованого найменування товариства, що створюється; розміру його статутного капіталу; кількості, типу, номінальної вартості акцій, що планується випустити.

Позивач зазначає, що рішення ПрАТ «Футбольний клуб «Чорноморець», ухвалене 20.04.2016 р. порушує права АТ «ІМЕКСБАНК» як кредитора, визнаючи відповідача боржником позивача і зазначаючи, що відповідач не виконав дії, передбачені ч.2. п. 2. ст. 82 Закону України «Про акціонерні товариства», а саме: не погасив заборгованість перед позивачем при здійсненні процедури реорганізації. Позивачем також зазначається, що рішення відповідача про реорганізацію шляхом виділу, ухвалене 20.04.2016р., не відповідає вимогам ст. 157 Цивільного кодексу та ст. 16 Закону України «Про акціонерні товариства» в звязку з тим, що відповідачем одночасно не ухвалено рішення про зменшення статутного фонду. Позивач вважає створення юридичної особи шляхом виділу з АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» фактичною заміною боржника за зобовязаннями відповідача перед позивачем, що не відповідає вимогам ст. 520 Цивільного кодексу України. Позивач також посилається на порушення прийнятим відповідачем рішенням норм Закону України «Про депозитарну систему України» та Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 23.04.2013 р. № 735 в звязку з тим, що реорганізація шляхом виділу передбачає проведення конвертації акцій АТ «Футбольний клуб «Чорноморець», на яку позивач згоди не надавав.

21.09.2016 р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

Третя особа звернулась до суду з позовною заявою, якою просить визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів АТ «ФК «Чорноморець» від 20.04.2016 р. оформлене протоколом № 20/04 від 20.04.2016 р. і скасувати його повністю та визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів АТ «ФК «Чорноморець» від 30.06.2016 р. оформлене протоколом № 30/06 від 30.06.2016 р. та скасувати його повністю. Позов обґрунтовано наступними обставинами:

15 липня 2011 р. між ПАТ «СБЕРБАНК» та АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» укладено договір про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО (надалі Кредитний договір). За умовами Кредитного договору, ПАТ «СБЕРБАНК» зобовязується надати АТ «ФК «Чорноморець» кредитні кошти, а АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» зобовязується використовувати їх за цільовим призначенням, своєчасно та у повному обсязі сплачувати банку проценти за користування кредитними коштами, а також повернути одержаний кредит у розмірах та у терміни, що передбачені Кредитним договором. На даний час між ПАТ «СБЕРБАНК» та АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» існує спір щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, який розглядається в порядку господарського судочинства.

15 липня 2011 р ПАТ «СБЕРБАНК» та АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» укладено договір застави, до якого в подальшому внесено зміни і доповнення.

Третя особа вважає, що рішення загальних зборів акціонерів АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» є наміром відповідача перерозподілити активи з метою повного або часткового ухилення від виконання фінансових обовязків перед кредитором ПАТ «СБЕРБАНК». Третя особа зазначає, що підставами недійсності рішень загальних зборів акціонерів АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» від 20.04.2016 р. та від 30.06.2016 р. є те, що на час проведення зборів частина належних акціонерам відповідача акцій знаходилась під арештом та була у заставі у АТ «ІМЕКСБАНК». Третя особа також зазначає, що відповідач порушив норми ч.2. п. 2. ст. 82 Закону України «Про акціонерні товариства» і не погасив заборгованість перед третьою особою до завершення процедури реорганізації. За доводами третьої особи, позивач при ухваленні оскаржуваних рішень порушив також ст. 520 Цивільного кодексу України, здійснивши ти самим заміну боржника у зобовязанні перед ПАТ «СБЕРБАНК» без згоди третьої особи. Третя особа вважає також, що оскаржувані рішення порушують положення Договору застави, укладеного між ПАТ «СБЕРБАНК» та АТ «ФК «Чорноморець» 15.07.2011 р., за яким відповідачем надані у заставі майнові права на отримання грошової виручки за надані послуги згідно договорів оренди та суборенди. Як і позивач, третя особа вважає, що рішення відповідача про реорганізацію шляхом виділу, ухвалене 20.04.2016р., не відповідає вимогам ст. 157 Цивільного кодексу та ст. 16 Закону України «Про акціонерні товариства» в звязку з тим, що відповідачем одночасно не ухвалено рішення про зменшення статутного фонду. Підставою недійсності рішень загальних зборів АТ «Футбольний клуб «Чорноморець», за доводами третьої особи, є також необхідність одержання згоди заставодержателя частини акцій відповідача за договорами застави, укладеними акціонерами АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» з АТ «ІМЕКСБАНК» яку, як зазначає третя особа, АТ «ІМЕКСБАНК» не надавав.

04.10.2016 р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву третьої особи, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25 лютого 2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», до корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб'єктного складу сторін спори про визнання недійсними рішень органів управління юридичної особи за позовом особи, яка не є учасником (акціонером, членом, засновником), у тому числі таким, що вибув, у разі оспорювання рішень органів управління юридичної особи, прийнятих після його вибуття.

Згідно п. 2.12. зазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25 лютого 2016 року, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

20 квітня 2014 р. відбулись загальні збори акціонерів приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець». Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» № 20/04 від 20.04.2016 р. , для участі у загальних зборах зареєструвалось 336 544 (триста тридцять шість тисяч пятсот сорок чотири) акцій-голосів, що складає 99,73% від голосуючих акцій товариства. Порядок денний зазначених загальних зборів 20.04.2016 р. становили такі питання: 1. обрання лічильної комісії; 2. про реорганізацію приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» шляхом виділу частини майна, прав та обовязків до нової юридичної особи; 3. про порядок і умови виділу з приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» частини майна, прав та обовязків до нової юридичної особи; 4. про створення нового акціонерного товариства із зазначенням: запланованого найменування товариства, що створюється; розміру його статутного капіталу; кількості, типу, номінальної вартості акцій, що планується випустити.

Рішення загальних зборів акціонерів 20.04.2016 р. прийнято виключно з питань порядку денного. Рішення з питань порядку денного 2-4 прийняті більше ніж 3/4 голосів акціонерів, які зареєструвались для участі у загальних зборах і є власниками голосуючих акцій («за» - 282 394 голосуючих акцій, що складає 83,91% від голосуючих акцій присутніх на загальних зборах акціонерів; «проти» - 44 554 голосуючих акцій, що складає 13,24% від голосуючих акцій присутніх на загальних зборах акціонерів; «утримались» 9 596 голосуючих акцій, що складає 2,85% від голосуючих акцій присутніх на загальних зборах акціонерів). Зазначені підсумки голосування відповідають положенням п. 5 ст. 42 Закону України «Про акціонерні товариства», яким передбачено, що рішення про виділ акціонерного товариства приймається більш як трьома чвертями голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій.

30 червня 2016 р. відбулись позачергові загальні збори акціонерів АТ «Футбольний клуб «Чорноморець», на яких розглядались наступні питання порядку денного: 1. Обрання лічильної комісії; 2. Затвердження розподільчого балансу; 3. Затвердження Плану виділ; 4. Випуск акцій з метою конвертації акцій АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» в таку саму кількість акцій АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» меншої номінальної вартості та випуск акцій з метою конвертації акцій АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» в акції створюваного АТ «Футбольний клуб «Чорноморець Одеса», що виділяється; 5. Внесення змін до Статуту АТ «Футбольний клуб «Чорноморець», повязаних з виділом, шляхом викладення Статуту в новій редакції; 6. Визначення уповноваженого органу АТ «Футбольний клуб «Чорноморець», якому надаються повноваження щодо затвердження результатів розміщення (обміну) акцій.

Рішення загальних зборів акціонерів 30.06.2016 р. прийнято виключно з питань порядку денного. Рішення з питань порядку денного 2-6 прийняті одноголосно всіма акціонерами, які зареєструвались для участі у загальних зборах і є власниками голосуючих акцій («за» - 292 402 голосуючих акцій, що складає 100% від голосуючих акцій присутніх на загальних зборах акціонерів; «проти», «утримались» - не подано голосів, загальна кылькысть голосуючих акцій 337 464 шт.). Зазначені підсумки голосування відповідають положенням пп. 3, 5 ст. 42 Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про акціонерні товариства», загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50 відсотків голосуючих акцій. З огляду на зазначене, проведені загальні збори акціонерів АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» мали належний кворум для прийняття рішень з питань порядку денного. Суд вважає, що наведений третьою особою факт несвоєчасного повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів 30.06.2016 р. шляхом публікації у офіційному друкованому органі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України не свідчить про недійсність прийнятих на загальних зборах 30.06.2016 р. рішень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Згідно ст. 4 Закону України «Про заставу», предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Пунктом 1 статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

За приписами п. 1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. П. 2 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів.

З огляду на зазначене, акції АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» належить акціонерам даного акціонерного товариства, які мають право володіння та розпорядження належними їм акціями відповідно до приписів законодавства.

АТ «ФК «Чорноморець» не є стороною договорів застави, які укладені АТ «ІМЕКСБАНК» з ТОВ «АВЕНСІС» та ТОВ «ФІНАНСОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР» і не відповідає за зобовязаннями акціонерів, які виникають відповідно до укладених останніми господарських договорів. Зазначені договори не є підставою для виникнення будь-яких прав і обовязків для відповідача і тому рішення відповідача, ухвалені 20.04.2016 р., не могли привести до порушення прав та законних інтересів АТ «ІМЕКСБАНК». Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, заставодавці - акціонери АТ «Футбольний клуб «Чорноморець», ТОВ «АВЕНСІС» та ТОВ «ФІНАНСОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР», за підтримки емітента акцій АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» - вчинили необхідні дії, які свідчать про дотримання п. 1) ч. 1 ст. 587 Цивільного кодексу України щодо зобовязання особи, що володіє предметом застави вживати заходів для його збереження, а саме: заставодавцями гарантовано надання у заставу акцій, в які конвертуються акції АТ «Футбольний клуб «Чорноморець», тобто таку саму кількість акцій АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» меншої номінальної вартості (992,00 грн.) та таку саму кількість акцій акціонерного товариства, що виділяється АТ «Футбольний клуб «Чорноморець Одеса», номінальною вартістю 8,00 грн. і запропоновано внести відповідні зміни до вищенаведених договорів застави.

Суд не погоджується з доводами позивача та третьої особи щодо недійсності оскаржуваних рішень загальних зборів акціонерів АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» з підстав порушення ч.2. п. 2. ст. 82 Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України «Про акціонерні товариства», кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється виділ, не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 20 днів після надіслання йому повідомлення про припинення товариства може звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договорів застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов'язань перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено правочином між товариством та кредитором. У разі якщо кредитор не звернувся у строк, передбачений цією частиною, до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов'язань перед ним.

Як вбачається з пп. 2.1.1. п. 2.1. статті 2 Кредитного договору, зобовязання АТ «ФК «Чорноморець» перед ПАТ «СБЕРБАНК» за Кредитним договором зі змінами та доповненнями, включаючи, але не виключно, зобовязання повернення кредиту у встановлений строк, зобовязання сплати процентів за користуванням кредитом, комісійну винагороду за управління кредитною лінією, зобовязання відшкодування збитків, завданих Банку невиконанням та/або неналежним виконанням АТ «ФК «Чорноморець» зобовязань за Кредитним договором, зобовязання сплати штрафних санкцій за невиконання або/неналежне виконання зобовязань АТ «ФК «Чорноморець» за Кредитним договором тощо, забезпечені майновими та фінансовими поручителями АТ «ФК «Чорноморець». Фінансові зобовязання АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» перед АТ «ІМЕКСБАНК» відсутні. Таким чином, у відповідача відсутні підстави для вчинення дій, передбачених ч. 2 ст. 82 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо АТ «ІМЕКСБАНК» та ПАТ «СБЕРБАНК».

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилась внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилась внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Враховуючи наведене, суд вважає мотивованими доводи відповідача про наявність гарантій для третьої особи для реалізації її прав як кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 574 ЦК України та згідно ст. 4 Закону України «Про заставу», предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

Відповідно до п. 3.1. договору застави від 15.07.2011 р., укладеного між ПАТ «СБЕРБАНК» та АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» в редакції договору про внесення змін № 12 від 31.10.2014 р. до договору застави (надалі Договір застави від 25.07.2011 р.), предметом застави є право вимоги на отримання грошової виручки за надані послуги, яке існує та/або виникне в майбутньому до заставодавця за договорами оренди /суборенди нерухомого майна. Відповідно до Договору застави від 25.07.2011 р., такими договорами є: договір оренди нерухомого майна від 01 січня 2011 року та Договір оренди б/н від 01 грудня 2013 року щодо оренди 8/100 (вісім сотих) частини приміщення підземного переходу від залізничного вокзалу до ринку «Привоз», договір оренди нежитлових приміщень площею 2865,6 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 2-А приміщення № 101; нежитлових приміщень площею 3324 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 2-А, приміщення № 202, разом загальною площею 6 189,6 кв.м., від 17 червня 2014 року, з Додатковою угодою від 17 червня 2014 року; договір оренди № 01-03 М від 01 березня 2012 року, з додатковою угодою б/н від 31.12.2012 року та додатковою угодою б/н від 31.12.2013 року, щодо оренди нежитлового приміщення, загальною площею 145 кв. м. що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди б/н від 01 грудня 2013 року, щодо оренди нежитлового приміщення під офіс, площею 10 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди № 01-03 км від 01 березня 2012 року, з Додатковою угодою б/н від 31.12.2013 року щодо оренди частини нежитлового приміщення, загальною площею 121 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди б/н від 01 вересня 2012 року, з додатковою угодою б/н від 01.11.2013 року, щодо оренди частини даху (технічного поверху), загальною площею 6 кв.м., та частини нежитлового приміщення на технічному поверсі будівлі, загальною площею 4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди б/н від 01 листопада 2013 року щодо оренди частини даху (технічного поверху) будівлі, загальною площею 7 кв.м., частини металоконструкції навісу стадіону, загальною площею 4 кв. м. та частини нежитлового приміщення на технічному поверсі будівлі, загальною площею 2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди б/н від 05 квітня 2012 року, з додатковою угодою б/н від 04.07.2012 року, з додатковою угодою б/н від 09.08.2012 року, з додатковою угодою б/н від 01.11.2013 року, щодо оренди частини даху (технічного поверху) будівлі, загальною площею 4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди б/н від 08 лютого 2012 року, з Додатковою угодою б/н від 08.02.2014 року щодо оренди частини даху (технічного поверху) будівлі, загальною площею 15 кв. м., частини металоконструкцій навісу стадіону, загальною площею 4 кв. м. та частини нежитлового приміщення на технічному поверсі будівлі, загальною площею 8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди б/н від 15 грудня 2012 року, з Додатковою угодою б/н від 01.09.2013 року, з Додатковою угодою б/н від 01.11.2013 року щодо оренди частини даху (технічного поверху) будівлі, загальною площею 7,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди б/н від 20 лютого 2014 року, з Додатковою угодою № 1 від 20.02.2014 року щодо оренди нежитлових приміщень стадіону, а саме готельних приміщень площею 3 086,0 кв. м., допоміжних приміщень площею 9568,0 кв. м. та частини паркінгу стадіону «Чорноморець» машиномісця 1-21, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська, 1/20; договір оренди б/н від 01 липня 2013 року, з Додатковою угодою б/н від 01.11.2013 року, щодо оренди офісних та допоміжних приміщень стадіону «Чорноморець» загальною площею 10 757,90 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір суборенди нежитлових приміщень торгівельного комплексу, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25; договір суборенди нерухомого майна: 1-ої черги торгового комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 23; договір суборенди нерухомого майна: нежитлових приміщень підвалу, 1-го, 2-го, 3-го поверхів, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88, договір суборенди нерухомого майна: паркінгу на 696 машиномісць з магазинами та складами, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 21.

Відповідно до п. 6.3. статті 6 договору застави від 15.07.2011 р., встановлена цим договором застава припиняється у разі належного виконання усіх забезпечених нею зобовязань та з інших підстав, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.4. статті 8 договору застави від 15.07.2011 р., права та обовязки сторін, що не врегулювані цим договором, регламентуються відповідними нормами Закону України «Про заставу», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та іншими актами чинного законодавства України.

За наявними в матеріалах справи документами, судом встановлено, що на дату проведення загальних зборів акціонерів АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» 20.04.2016р., право застави ПАТ «СБЕРБАНК» на предмет застави, закріплений у п. 3.1. статті 3 договору застави від 15.07.2011 р., зі змінами та доповненнями, припинилося в звязку з припиненням чинності договорів оренди та суборенди, відповідно також закінчився термін дії права, що складає предмет застави права вимоги на отримання грошової виручки за надані послуги, яке існує та/або виникне в майбутньому у заставодавця за відповідними договорами оренди/суборенди.

Питання захисту прав ПАТ «СБЕРБАНК» у разі втрати предмету застави відповідно до Кредитного договору та відповідно до договору застави від 15.07.2011 р., зі змінами та доповненнями, не може розглядатись господарським судом при розгляді даної судової справи, оскільки не відноситься до предмету розгляду справи.

Відповідно до пп. 2 ч. 1 ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави. Пунктом 11 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 24.12.1999р. № 02-5/602 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про заставу», встановлено, що право застави припиняється з загальних підстав, зазначених у главі 19 Цивільного кодексу, а також з обставин, вичерпний перелік яких наведено у статтях 28 і 29 Закону. Також, наведені у ч. 1 ст. 593 ЦК України підстави припинення застави не є винятковими і можуть бути доповнені законом або випливати із закону. Так, відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу», застава припиняється, зокрема, при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави. З огляду на зазначені обставини, посилання третьої особи на порушення відповідачем положень п. 2.3. Кредитного договору суд вважає необґрунтованими.

Згідно ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Вищим Господарським Судом України у Постанові від 29.12.2015 р., прийнятої за наслідками розгляду справи № 903/611/15 указано: «…судами правомірно не прийнято до уваги посилання позивача на приписи ст. 520 Цивільного кодексу України, відповідно до якої заміна боржника у зобов'язанні передбачає переведення боргу у зобов'язанні на іншу особу, оскільки «виділ» та «заміна боржника у зобов'язанні» є самостійними і різними за змістом поняттями та регулюються різними правовими нормами. Крім того, при виділі може відбуватись перехід від юридичної особи частини майна, прав та обов'язків у речових та/або зобов'язальних правовідносинах та/або інших правовідносинах, а при заміні боржника відбувається лише переведення боргу виключно у існуючих зобов'язальних правовідносинах». Таким чином, приписи ст. 520 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню при виділі.

Суд вважає обґрунтованим посилання відповідача на відсутність заборони щодо права голосування на загальних зборах АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» тих акціонерів, акції яких арештовані або обтяжені. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, у розясненні № 9 від 3 липня 2007 року «Щодо порядку застосування статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», стосовно права власника арештованих акцій брати участь в управлінні товариством шляхом голосування на загальних зборах, однозначно указує, що до вирішення у судовому порядку справи стосовно позбавлення акціонера права власності на акції, власник акцій має право на участь у загальних зборах товариства. Аналогічна позиція викладена пленумом Вищого господарського суду України в пункті 2.28 постанови № 4 від 25 лютого 2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», де наголошено, що під час визначення правомочності загальних зборів господарські суди не мають підстав для неврахування голосів акціонерів (учасників, членів), акції (частки, паї) яких перебувають під арештом, оскільки накладення арешту на акції (частки, паї) є обмеженням права на їхнє відчуження, а не обмеженням прав, посвідчених ними. Арешт акцій (часток, паїв) не позбавляє їх власника можливості реалізації посвідчених ними корпоративних прав і не призводить до зменшення загальної кількості акцій (часток, паїв) у статутному капіталі (складеному капіталі, пайовому фонді) юридичної особи та, відповідно, загальної кількості голосів акціонерів (учасників, членів). Пленум Верховного Суду України в постанові № 13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» висвітлює ту саму позицію.

Відповідно до положень п. 12 розділу І Порядку здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.04.2013 № 520, статутний капітал товариства, з якого здійснюється виділ, зменшується на суму розміру статутного (складеного, пайового) капіталу товариства (товариств), що створюється(ються) шляхом виділу, та на загальну номінальну вартість акцій (розмір часток, паїв), які не підлягають конвертації. Суд погоджується з твердженням позивача та третьої особи про те, що «виділ та зменшення статутного капіталу є різними за своєю правовою природою юридичними фактами та врегульовані окремими нормами законодавства».

За нормами ст. 16 Закону України «Про акціонерні товариства», статутний капітал акціонерного товариства зменшується в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства. Відповідно до Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу публічного або приватного акціонерного товариства, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 822 від 14.05.2013 р. (п. 1), дія цього Порядку поширюється на публічні та приватні акціонерні товариства (крім інститутів спільного інвестування), які здійснюють збільшення або зменшення статутного капіталу. Дія цього Порядку не поширюється на випадки збільшення статутного капіталу акціонерного товариства, яке здійснюється у звязку з переведенням зобовязань товариства в акції, зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства під час приєднання або виділу.

З огляду на вищенаведене, висновок позивача та третьої особи про те, що у разі зменшення статутного капіталу акціонерного товариства при реорганізації шляхом виділу «такі дії потребують одночасного дотримання товариством вимог законодавства, яке регулює правовідносини щодо виділу та правовідносини щодо зменшення статутного капіталу», суд вважає необґрунтованими.

Згідно ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства», акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5-2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», конвертація цінних паперів - обмін цінних паперів одного випуску на цінні папери іншого випуску цього ж емітента.

Пунктом 2 розділу І Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 735 передбачено, що обтяження цінних паперів зобов'язаннями - будь-які обмеження щодо володіння, користування чи розпорядження цінними паперами, пов'язані з умовами успадкування, застави, рішеннями суду, та в інших випадках, які передбачені законодавством України.

Згідно п. 2 розділу І Положення про провадження депозитарної діяльності, депозитарна операція - сукупність дій Центрального депозитарію, депозитарної установи, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр) або клірингової установи у разі провадження ними депозитарної діяльності депозитарної установи щодо здійснення ними депозитарної діяльності відповідно до законодавства України.

За п.11 глави 2 розділу ІІІ Положення про провадження депозитарної діяльності, операція щодо блокування/розблокування цінних паперів, прав на цінні папери, що обліковуються на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента, може здійснюватися за наслідком застави цінних паперів; виставлення цінних паперів на продаж; створення системи управління ризиками та гарантій з виконання зобовязань за договорами щодо цінних паперів (клірингового забезпечення для гарантування проведення розрахунків тощо); виконання договорів, гарантованих цінними паперами; інших обмежень щодо обігу цінних паперів, передбачених законодавством України; виконання безумовної операції щодо цінних паперів.

Згідно п. 12. глави 2 розділу ІІІ Положення про провадження депозитарної діяльності, безумовні операції щодо цінних паперів/прав на цінні папери здійснюються на підставі наданих депозитарній установі та/або Центральному депозитарію оригіналів або копій таких документів: постанови державного виконавця або інших документів виконавчого провадження, визначених Законом України «Про виконавче провадження»; свідоцтва про право на спадщину та договору (правочину) про поділ спадкового майна (за наявності); свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя; документів, що посвідчують виконання корпоративних операцій емітента (у випадках, передбачених законодавством).

Пунктом 11 ч. 1. ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України», корпоративні операції емітента визначені, як операції емітента щодо емісії, викупу, дроблення, консолідації, конвертації, погашення, анулювання, виплати доходу за цінними паперами, а також повязані з припиненням емітента, зміною розміру статутного капіталу емітента, а також інші операції за переліком, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно п. 12. глави 3 розділу ІІІ Положення про провадження депозитарної діяльності, підставою для відмови Центральним депозитарієм або депозитарною установою у взятті до виконання розпорядження та/або у виконанні депозитарної операції є, зокрема, вказані у розпорядженні та/або документах, що є підставою для проведення депозитарної операції цінні папери, права на цінні папери, які призначені для переказу або списання з рахунку в цінних паперах клієнта, депонента, заблоковані у зв'язку з обтяженням їх зобов'язаннями або іншим обмеженням в обігу (крім випадків, передбачених цим Положенням).

Як вбачається з наведеного, конвертація цінних паперів не є їх відчуженням і віднесена до безумовних операцій щодо цінних паперів. Положення про провадження депозитарної діяльності не містить чіткого викладення методології здійснення депозитарною установою депозитарної операції з конвертації цінних паперів, зокрема не зазначено щодо необхідності проведення процедури обміну або списання/зарахування цінних паперів. Однак, все вищенаведене стосується саме проведення депозитарної операції щодо конвертації акцій АТ «Футбольний клуб «Чорноморець». Ухвалені АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» (емітентом) рішення про реорганізацію шляхом виділу та про конвертацію акцій товариства не є депозитарними операціями і не регулюються нормами, передбаченими Положенням про провадження депозитарної діяльності для депозитарних операцій. Необхідність або відсутність необхідності надання згоди АТ «ІМЕКСБАНК» на конвертацію акцій відповідача, як заставодержателя акцій АТ «Футбольний клуб «Чорноморець», належних ТОВ «АВЕНСІС» та ТОВ «Фінансово-інформаційний центр», таким чином, має вирішуватись не на етапі ухвалення рішень загальних зборів акціонерів про конвертацію акцій, а при здійснення депозитарної операції з конвертації акцій АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» у депозитарній установі.

Відповідно до частини 1 ст. 109 Цивільного кодексу України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Згідно з ч. 4 ст. 59 ГКУ, при виділенні одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них майнові права та обов'язки реорганізованого суб'єкта переходять за розподільчим актом (балансом) у відповідних частинах. За приписами п. 1 ст. 86. Закону України «Про акціонерні товариства», виділом акціонерного товариства визнається створення одного чи кількох акціонерних товариств із передачею йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов'язків акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення такого акціонерного товариства.

Відповідно до рішень загальних зборів акціонерів, оформлених протоколом № 20/04 від 20.04.2016 р. та протоколом № 30/06 від 30.06.2016 р., реорганізація АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» шляхом виділу здійснюється без припинення зазначеної юридичної особи. Позивачем не доведено порушення його права, як іпотекодержателя відповідно до Іпотечного договору (з майновим поручителем), укладеного з АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» 25.12.2014 р. За відомостями розподільного балансу, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» від 30.06.2016 р., вартість предмету іпотеки за вищенаведеним Іпотечним договором значно перевищує вартість активів, що передаються акціонерному товариству, створеному внаслідок виділу. Для сторін Іпотечного договору (з майновим поручителем) від 25.12.2014 р., АТ «ІМЕКСБАНК» та АТ «Футбольний клуб «Чорноморець», договір є чинним, фактів порушення відповідачем зазначеного Іпотечного договору (з майновим поручителем) від 25.12.2014 р. судом не встановлено.

Відповідно до п. 17. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24 жовтня 2008 року № 13, судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Пунктом 18 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено: при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин». Так, п.2.13. зазначеної постанови Пленуму ВГСУ передбачено: під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд проаналізувавши норми чинного законодавства, якими регулюються правовідносини щодо ухвалення рішень загальними зборами акціонерів та здійснення реорганізації акціонерного товариства шляхом виділу, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача та третьої особи у повному обсязі.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Рішення прийнято на підставі наданих доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до відповідача приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» від 20.04.2016 р., відмовити.

2.У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до відповідача приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» від 20.04.2016 р. та від 30.06.2016 р., відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до ОСОБА_7 апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 24 жовтня 2016 р.

Суддя Ю.О. Зайцев