Рішення № 62220330, 24.10.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/625/16-ц Головуючий у 1-й інст. Свінцицький Л. В.

Категорія 21 Доповідач Коломієць О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Жигановської О.С., Якухно О.М.

при секретарі

судового засідання: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Комунального підприємства «Україна» Житомирського обласного Міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання правочину недійсним

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2016 року

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним дублікат, що має силу оригіналу, договору дарування від 29 серпня 2003 року житлового будинку № 171-а по вул. Шевченка в с. Мала Рача Радомишльського району Житомирської області, який зареєстрований за ОСОБА_3 та зобовязати КП «Україна» Житомирського обласного Міжміського бюро технічної інвентаризації скасувати реєстрацію права власності відповідача на будинок та земельну ділянку за вказаною адресою.

На обґрунтування позову зазначила, що її мати ОСОБА_4 за життя подарувала їй та батькові ОСОБА_5 вищевказане майно в рівних частках. Відповідний договір був посвідчений нотаріусом 26 серпня 2003 року. В 2009 році її брат ОСОБА_3, виправивши літеру «і» на літеру «и» в прізвищі обдарованого у вказаному договорі, отримав у нотаріуса дублікат договору дарування від 29.04.2009 року та зареєстрував за собою право власності на ? частину вищевказаного домоволодіння. Враховуючи, що відповідач вказаний договір дарування не підписував, використовуючи неправомірні документи на частину будинку завдає шкоди позивачу та її батькові, просила визнати даний договір недійсним в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним дублікат, що має силу оригіналу, договору дарування від 29 серпня 2003 року житлового будинку № 171-а по вул. Шевченка в с. Мала Рача Радомишльського району Житомирської області, який зареєстрований за ОСОБА_3 У задоволенні решти вимог відмовлено, вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та залишити без розгляду її позовну заяву. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при розгляді справи судом першої інстанції були неповно зясовані обставини справи, порушені норми процесуального і матеріального права. Суд допустив неповноту при дослідженні доказів, не дав їм належної оцінки у сукупності з іншими доказами, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 серпня 2003 року ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування подарувала в рівних частках ОСОБА_5 та ОСОБА_2 житловий будинок та земельну ділянку площею 0,2500 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, які знаходяться по вул.Шевченка,171-а у с.Мала Рача Радомишльського району Житомирської області. Згодом в договорі дарування були зроблені виправлення і в прізвищі обдарованого літера «і» була виправлена на літеру «и».

29 квітня 2009 року відповідачу ОСОБА_3 приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_6 був виданий дублікат договору дарування замість втраченого (а.с.5).

У серпні 2009 року ОСОБА_5 (батько сторін у справі) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7 (свого сина) з позовом про визнання недійсним договору дарування ? частини житлового будинку та земельної ділянку та визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно, з підстав передбачених ст.ст. 44,48 ЦК України (1963 року), оскільки його син ОСОБА_3 даний договір дарування не підписував.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 30 травня 2014 року, яке залишено в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України в розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.01.2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_5 в частині визнання недійсним договору дарування ? частини житлового будинку та земельної ділянки відмовлено за безпідставністю, а в частині визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно - за спливом строку позовної давності (а.с.29-31, 49-54).

10 лютого 2015 року Реєстраційною службою Родомишльського районного управління юстиції Житомирської області на підставі вказаного дубліката договору дарування було прийнято рішення № 19234367 про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на ? частину житлового будинку по вул. Шевченка,171-а у с. Мала Рача Радомишльського району Житомирської області.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Житомирського Апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень № 19234367 від 10 лютого 2015 року, відповідно до якого за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на нерухоме майно.

Зі змісту вказаних судових рішень вбачається, що позивач ОСОБА_2 26 вересня 2003 року зареєструвала своє право власності на ? частину житлового будинку по вул. Шевченка,171-а у с. Мала Рача Радомишльського району Житомирської області, а її батько ОСОБА_5 21 серпня 2013 року (а.с.39-46).

Позивач вважає, що не підписання відповідачем договору дарування та використання ним дубліката від 29.08.2003 року даного договору порушує її право власності як співвласника іншої частини домоволодіння та завдає шкоду.

Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, обєктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідностатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ухвалюючи рішення про визнання недійсним дубліката, що має силу оригіналу, договору дарування, суд першої інстанції не звернув увагу, що спір між ОСОБА_5 (батьком сторін) та відповідачем у даній справі ОСОБА_3 (братом позивача) з приводу визнання недійсним договору дарування ? частини житлового будинку та земельної ділянки по вул. Шевченка, 171-а у с. Мала Рача Радомишльського району Житомирської області з підстав не підписання даного договору ОСОБА_3 вирішено судом, договір дарування не визнано недійсним, а тому обставини, встановлені рішенням у даній справі, яке набрало законної сили, в силу ст. 61 ЦПК України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, з урахуванням положень ч.1 ст. 53 Закону України «Про нотаріат» та ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» дублікат договору дарування підлягає визнанню недійсним у разі визнання недійсним правочину, від якого він походить.

Згідно ізст.60 ЦПК Україникожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу.

Таким чином, видача відповідачу дубліката, що має силу оригіналу, договору дарування ніяким чином не порушує права та законні інтереси позивача, оскільки її право власності на іншу частину нерухомого майна зареєстровано у встановленому законом порядку і ніким не оспорюється.

Крім того, звертаючись до суду, позивач ОСОБА_2 не зазначила в позові в чому саме полягає порушення її прав чи інтересів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про визнання недійсним дубліката, що має силу оригіналу, договору дарування через її безпідставність, оскільки жодні права та охоронювані законом інтереси позивача відповідачем не порушені.

Вимога апеляційної скарги в частині залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що справа, після проведення 20.05.2016 року з участю представника позивача, попереднього судового засідання була призначена до судового розгляду на 12.08.2016 року (а.с.32,33). У судове засідання 12.08.2016 року, в якому було постановлено оскаржуване рішення, належним чином повідомлений позивач та його представник не з'явились, причини неявки суду не повідомили (а.с.34).

Враховуючи, що умовою для застосування п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином (в порядку ст. 74 ЦПК України) про час і місце судового розгляду, підстави для залишення позовної заяви без розгляду в контексті положень ст.ст.307, 310 ЦПК України відсутні, оскільки неявка позивача 12.08.2016 року в судове засідання не може вважатись повторною.

Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвели до ухвалення незаконного рішення, у звязку з чим останнє підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині визнання недійсним дубліката, що має силу оригіналу, договору дарування від 29 серпня 2003 року.

Рішення в іншій частині в апеляційному порядку не оскаржено, тому не перевіряється судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2016 року в частині визнання недійсним дубліката, що має силу оригіналу, договору дарування від 29 серпня 2003 року житлового будинку № 171-а по вул. Шевченка в с. Мала Рача Радомишльського району Житомирської області скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні даної вимоги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : Судді :