Рішення № 62220271, 18.10.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.2016 Справа №905/2255/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Прокуратури Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 25707002,

про стягнення 24326,01 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 службове посвідчення, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.09.2016р. по 20.09.2016р. та з 20.09.2016р. по 18.10.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №51юр 459/16 від 19.07.2016р. до Прокуратури Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 24326,01 грн., у тому числі: боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 2537,64 грн. за січень, лютий, квітень, травень, липень 2015р., суми 3% річних у розмірі 496,45 грн., нарахованих у період з 01.03.2014р. по 31.11.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої за період січень 2014р. жовтень 2015р., суми інфляційних у розмірі 13083,90 грн., нарахованих з лютого 2014р. по березень 2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої за період січень 2014р. травень 2015р., суми пені у розмірі 8208,02 грн., нарахованої з 01.03.2014р. по 31.11.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої за період січень 2014р. жовтень 2015р.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2255/16 визначено суддю Гринько С.Ю.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.07.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/2255/16 та призначено її розгляд на 08.08.2016р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №95 від 27.05.2007р. із відповідачем, несвоєчасне виконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості поставленої електроенергії за січень-травень, листопад-грудень 2014р., січень-липень, жовтень 2015р., внаслідок чого виникли підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат, а також, у зв'язку з перевищенням відповідачем договірної величини електроспоживання у січні, лютому, квітні, травні, липні 2015р. та його неоплатою, виникли підстави для нарахування суми боргу в розмірі 2537,64 грн.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано додаток №1 до позовної заяви «Розрахунок ціни позову», у копіях: договір про постачання електричної енергії №95 від 27.05.2007р. із додатком №5 «Порядок розрахунків», додатком №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2015р., додатковою угодою №2 від 25.02.2015р. до нього; рахунки №65/95 за січень-грудень 2014р., січень-жовтень 2015р., акти прийняття-передавання товарної продукції за січень-грудень 2014р., січень-жовтень 2015р., рахунки №65/95.105636 від 15.01.2015р., №65/95.101226 від 18.02.2015р., №65/95.113349 від 17.04.2015р., №65/95.083010 від 19.05.2015р., №65/95.080614 від 17.07.2015р., повідомлення №4 від 17.04.2015р., №1230 від 19.05.2015р., довіреність на представників позивача та відповідача, документи, що підтверджують правовий статус підприємства позивача та відповідача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.26 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією.

22.08.2016р. від відповідача надійшов відзив №05/2 260вих 16 від 12.08.2016р., у якому останній посилається на здійснення своєї діяльності на території проведення антитерористичної операції; зазначено, що позивачем штрафні санкції нараховані, коли відповідач не мав можливості своєчасно сплачувати рахунки за спожиту електроенергію у звязку з припиненням роботи ГУ ДКСУ в Донецькій області з липня 2014р. по грудень 2014р.; вказано на повне погашення заборгованості за спірним договором; зауважено, що кошторисом видатків прокуратури Донецької області на 2014-2016р.р. видатки на оплату штрафів за несвоєчасну оплату послуг не передбачаються; вказано, що нарахована позивачем сума пені за січень-травень 2014р. не підлягає стягненню, у звязку зі спливом строків позовної давності; просить застосувати строки позовної давності до спірних правовідносин в частині стягнення пені, нарахованої за період січня-травня 2014р., в решті позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій відмовити; у разі прийняття судом рішення про стягнення штрафних санкцій, просить розглянути питання про їх зменшення, оскільки відповідач є неприбутковою організацією та фінансується виключно за рахунок Державного бюджету України.

До відзиву додано у копіях: наказ Антитерористичного центру при Службі безпеки України №33/6/а від 07.10.2014р., правоустановчі документи підприємства відповідача, звіт про заборгованість за бюджетними коштами на 01.01.2015р., платіжні доручення №1519 від 29.04.2014р., №2109 від 18.06.2014р., №850 від 10.03.2015р., №1217 від 07.04.2015р., №1599 від 25.05.2015р., №1822 від 08.06.2015р., №1941 від 17.06.2015р., №1940 від 17.06.2015р., №2342 від 08.07.2015р., №2343 від 08.07.2015р., №2639 від 06.08.2015р., №3489 від 12.11.2015р., рахунки №65/95 за листопад-грудень 2014р., січень-липень, жовтень 2015р., угоди №б/н від 20.10.2015р., №б/н від 30.07.2015р., №2 від 25.02.2015р. до договору №95 від 27.05.2007р.

02.09.2016р. позивачем надано клопотання №б/н від 02.09.2016р., до якого додано у копіях: акт звірки №б/н б/д, опис вкладення у цінний лист, датований 19.08.2016р., фіскальні чеки №б/н від 19.08.2016р., виписки по рахунках від 30.04.2014р., від 25.06.2014р., від 10.03.2015р., від 07.04.2015р., від 25.05.2015р., від 08.06.2015р., від 17.06.2015р., від 08.07.2015р., від 06.08.2015р., від 13.11.2015р., довіреність на представника.

13.09.2016р. змінено склад суду та призначено для розгляду справи №905/2255/16 суддю Кротінову О.В., у звязку з відставкою судді Гринько С.Ю. (розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/960 від 13.09.2016р., протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2016р.).

20.09.2016р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано пояснення б/н від 20.09.2016р., до яких додано у копіях: додаток №1 «Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі» до договору про постачання електричної енергії №95 від 27.05.2007р., додаток №2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до договору про постачання електричної енергії №95 від 27.05.2007р., додаток №12 «Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача» до договору про постачання електричної енергії №95 від 27.05.2007р.

У судовому засіданні 18.10.2016р. позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі; пояснив, що рахунок №65/95 від 16.01.2014р. за січень 2014р. отримано представником відповідача ОСОБА_3 16.01.2014р.; зазначив про описку у даті отримання рахунку №65/95 від 17.07.2015р. за липень 2015р. та вказав, що вірною є дата 17.07.2015р.; усно надав пояснення щодо розрахунку пені, 3% річних та інфляційних витрат; проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені заперечив.

Представник відповідача 18.10.2016р. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві №05/2 260вих 16 від 12.08.2016р. на позовну заяву, підтримав клопотання про зменшення нарахованих штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

27.05.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (нині Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» та далі-Постачальник) та Прокуратурою Донецької області (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №95, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 7,6 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (р.1 договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 27.05.2008р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобовязався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до цього договору; із дотриманням на межі балансової належності Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; із забезпеченням отримання електричної енергії на рівні дозволеної потужності 8 кВт (п.2.2.2 договору), а Споживач зобовязався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно із умовами додатків №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №5 «Порядок розрахунків» до цього договору (п.2.3.4 договору); здійснювати оплату за компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до цього договору (п.2.3.5 договору).

Розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами у відповідності до діючого законодавства. Порядок здійснення розрахунків за активну електроенергію та оплати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатками №5 «Порядок розрахунків» і №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до цього договору (п.7.5 договору).

Пунктом 1 додатку №5 «Порядок розрахунків» до означеного правочину розрахунковий період встановлений Споживачу з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Відповідно до п.7 вказаного додатку №5 «Порядок розрахунків» остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача. За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №22 «Акт прийняття-передавання товарної продукції». Для проведення остаточного розрахунку Споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений Споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Матеріали справи містять, зокрема, акти прийняття-передавання товарної продукції за січень-травень, листопад-грудень 2014р., січень-липень, жовтень 2015р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем активної електроенергії наступні:

- у січні 2014 року 8041 кВт/год на суму 9961,84 грн.;

- у лютому 2014 року 10595 кВт/год на суму 13125,94 грн.;

- у березні 2014 року - 7512 кВт/год на суму 9306,47 грн.;

- у квітні 2014 року 4007 кВт/год на суму 4964,20 грн.;

- у травні 2014 року 495 кВт/год на суму 642,71 грн.;

- у листопаді 2014 року - 4886 кВт/год на суму 7232,26 грн.;

- у грудні 2014 року - 7574 кВт/год на суму 11435,53 грн.;

- у січні 2015 року - 9325 кВт/год на суму 14783,11 грн.;

- у лютому 2015 року 10301 кВт/год на суму 16330,38 грн.;

- у березні 2015 року - 7356 кВт/год на суму 12245,09 грн.;

- у квітні 2015 року 4598 кВт/год на суму 7730,71 грн.;

- у травні 2015 року 515 кВт/год на суму 855,94 грн.;

- у червні 2015 року - 508 кВт/год на суму 872,03 грн.;

- у липні 2015 року - 490 кВт/год на суму 883,18 грн.;

- у жовтні 2015 року - 1199 кВт/год на суму 2188,13 грн.

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за спожиту ним енергію відповідно до договору про користування електричною енергією №95 від 27.05.2007р., у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (далі-ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за період січень-травень, листопад-грудень 2014р., січень-липень, жовтень 2015р. активної електричної енергії у обсязі 77402 кВт/год на загальну суму 112557,52 грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання електроенергії.

Рахунок на оплату спожитої у січні 2014р. активної електроенергії на суму 9961,84грн. отримано відповідачем 16.01.2014р., рахунок за лютий 2014р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 13125,94 грн. отримано відповідачем 17.02.2014р., рахунок за березень 2014р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 9306,47 грн. отримано відповідачем 19.03.2014р., рахунок за квітень 2014р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 4964,20 грн. отримано відповідачем 16.04.2014р., рахунок за травень 2014р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 642,71 грн. отримано відповідачем 27.05.2014р., рахунок за листопад 2014р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 7232,26 грн. отримано відповідачем 17.11.2014р., рахунок за грудень 2014р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 11435,53 грн. отримано відповідачем 17.12.2014р., рахунок за січень 2015р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 14783,11 грн. отримано відповідачем 16.01.2015р., рахунок за лютий 2015р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 16330,38 грн. отримано відповідачем 18.02.2015р., рахунок за березень 2015р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 12245,09 грн. отримано відповідачем 18.03.2015р., рахунок за квітень 2015р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 7730,71 грн. отримано відповідачем 17.04.2015р., рахунок за травень 2015р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 855,94 грн. отримано відповідачем 19.05.2015р., рахунок за червень 2015р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 872,03 грн. отримано відповідачем 16.06.2015р., рахунок за липень 2015р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 883,18 грн. отримано відповідачем 17.07.2015р., рахунок за жовтень 2015р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 2188,13 грн. отримано відповідачем 19.10.2015р., про що свідчать відповідні відмітки на цих документах.

Відповідно до п.7 вищезазначеного додатку №5 до договору рахунок має бути оплачений Споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Одночасно п.6.11 ПКЕЕ встановлено, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Відтак, означене положення додатку №5 до договору не суперечить приписам чинного законодавства у сфері спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за спожиту активну електроенергію повинно бути вчинено у термін протягом 5 банківських днів від дня отримання рахунку.

Тобто, сплата за січень 2014р. повинна бути здійснена: не пізніше 24.01.2014р.;

за лютий 2014р. - не пізніше 24.02.2014р.;

за березень 2014р. - не пізніше 26.03.2014р.;

за квітень 2014р. - не пізніше 24.04.2014р.;

за травень 2014р. - не пізніше 03.06.2014р.;

за листопад 2014р. - не пізніше 24.11.2014р.;

за грудень 2014р. - не пізніше 24.12.2014р.;

за січень 2015р. - не пізніше 22.01.2015р.;

за лютий 2015р. - не пізніше 25.02.2015р.;

за березень 2015р. - не пізніше 25.03.2015р.;

за квітень 2015р. - не пізніше 24.04.2015р.;

за травень 2015р. - не пізніше 26.05.2015р.;

за червень 2015р. - не пізніше 23.06.2015р.;

за липень 2015р. - не пізніше 24.07.2015р.;

за жовтень 2015р. - не пізніше 26.10.2015р.;

Виходячи зі змісту позовної заяви, відповідач розрахувався за спірними зобовязаннями у повному обсязі, але, всупереч статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, з порушенням строків встановлених договором.

Доказів, що спростовують дане суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п.4.2.1 договору).

За змістом п.8 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії №95 від 27.05.2007р. у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобовязання за цим договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 13083,90 грн. (нарахування здійснено за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої: у січні 2014р. на суму 4807,12 грн. у період з 01.02.2014р. по 31.03.2014р., у лютому 2014р. на суму 13125,94грн. у період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р., у березні 2014р. на суму 9306,47 грн. у період з 01.04.2014р. по 30.04.2014р., у грудні 2014р. на суму 11435,53 грн. у період з 01.03.2015р. по 31.03.2015р., у січні 2015р. на суму 14783,11 грн. у період з 01.03.2015р. по 30.04.2015р., у лютому 2015р. на суму 16330,38 грн. у період з 01.03.2015р. по 31.05.2015р., у березні 2015р. на суму 12245,09 грн. у період з 01.04.2015р. по 31.05.2015р., у квітні 2015р. на суму 7730,71 грн. у період з 01.05.2015р. по 31.05.2015р., у травні 2015р. на суму 855,94грн. у період з 01.06.2015р. по 30.06.2015р.);

3% річних 496,45 грн. (фактично нараховані у період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у січні 2014р. на суму 4807,12 грн., у період з 04.03.2014р. по 30.04.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у лютому 2014р. на суму 13125,94 грн., у період з 02.04.2014р. по 30.04.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у березні 2014р. на суму 9306,47 грн., у період з 31.05.2014р. по 30.06.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у травні 2014р. на суму 642,71 грн., у період з 01.03.2015р. по 10.03.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у листопаді 2014р. на суму 7232,26 грн., у період з 01.03.2015р. по 07.04.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у грудні 2014р. на суму 11435,53 грн., у період з 01.03.2015р. по 25.05.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у січні 2015р. на суму 14783,11 грн., у період з 05.03.2015р. по 08.06.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у лютому 2015р. на суму 16330,38 грн., у період з 01.04.2015р. по 17.06.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у березні 2015р. на суму 12245,09 грн., у період з 06.05.2015р. по 17.06.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у квітні 2015р. на суму 7730,71 грн., у період з 04.06.2015р. по 08.07.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у травні 2015р. на суму 855,94 грн., у період з 02.07.2015р. по 08.07.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у червні 2015р. на суму 872,03 грн., у період з 01.08.2015р. по 06.08.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у липні 2015р. на суму 883,18 грн., у період з 03.11.2015р. по 13.11.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у жовтні 2015р. на суму 2188,13 грн.).

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог встановлено невідповідність визначеного позивачем періоду прострочення дійсному, з огляду на що здійснив перерахунок інфляційних витрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення та встановив дійсний розмір інфляційних витрат у сумі 12494,34 грн. та 3% у загальному розмірі 496,21 грн.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 8208,02грн. (фактично нараховані у період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у січні 2014р. на суму 4807,12 грн., у період з 04.03.2014р. по 30.04.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у лютому 2014р. на суму 13125,94 грн., у період з 02.04.2014р. по 30.04.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у березні 2014р. на суму 9306,47 грн., у період з 31.05.2014р. по 30.06.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у травні 2014р. на суму 642,71 грн., у період з 01.03.2015р. по 10.03.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у листопаді 2014р. на суму 7232,26 грн., у період з 01.03.2015р. по 07.04.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у грудні 2014р. на суму 11435,53 грн., у період з 01.03.2015р. по 25.05.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у січні 2015р. на суму 14783,11 грн., у період з 05.03.2015р. по 08.06.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у лютому 2015р. на суму 16330,38 грн., у період з 01.04.2015р. по 17.06.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у березні 2015р. на суму 12245,09 грн., у період з 06.05.2015р. по 17.06.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у квітні 2015р. на суму 7730,71 грн., у період з 04.06.2015р. по 08.07.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у травні 2015р. на суму 855,94 грн., у період з 02.07.2015р. по 08.07.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у червні 2015р. на суму 872,03 грн., у період з 01.08.2015р. по 06.08.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у липні 2015р. на суму 883,18 грн., у період з 03.11.2015р. по 13.11.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у жовтні 2015р. на суму 2188,13 грн.).

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, з урахуванням встановленого вище, суд дійшов висновку про їх дійсний розмір у сумі 8 206,65 грн.

Одночасно, відповідач посилається на сплив позовної давності щодо стягнення суми пені, яка нарахована на суму заборгованості за продану електричну енергію у січні-травні 2014р. та просить застосувати строк позовної давності до означених вимог.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік

За приписами ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Виходячи з п.9.1 укладеної між сторонами угоди, останні домовились, що строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу пені) - 2 роки. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання припиняється через два роки від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

За приписами ст.261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобовязанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З урахуванням положення частини четвертої статті 51 Господарського процесуального кодексу України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду.

Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», датований 19.07.2016р., подано до господарського суду Донецької області 25.07.2016р.

Тобто, з урахуванням викладених вище умов правочину та стосовно оплати (протягом 5 банківських днів зі дня отримання рахунку на сплату пені, беручи до уваги п.п.7, 8, 9 додатку №5 до договору про постачання електричної енергії №95 від 27.05.2007р.), після спливу строку позовної давності встановленого для стягнення неустойки (штрафу пені) у наведеній частині.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, які свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Згідно п.23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відносить повне або часткове визнання претензій, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання.

Однак, підтверджень вчинення таких дій щодо суми пені, яка нарахована на суму заборгованості за продану електричну енергію у січні-травні 2014р., суду не надано.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, при цьому сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.3, п.4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось, відповідач звернувся з такою заявою до суду.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами відповідача у цій частині і застосовує строк позовної давності до вимог про стягнення суми пені, яка нарахована на суму заборгованості за продану електричну енергію у січні-травні 2014р., та дійсний розмір якої становить 550,71грн., що є підставою для відмови у задоволенні позову у цьому розмірі.

Окрім того, зі змісту відзиву №05/2 260вих 16 від 12.08.2016р. вбачається, що відповідач просить врахувати вимоги ст.233 Господарського кодексу України.

Слід зазначити, що статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру цієї санкції.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було порушено господарське зобовязання, наслідки чого передбачені п.4.2.1 договору, а саме застосування позивачем пені стосовно відповідача.

Розмір пені, на стягненні якого наполягає позивач, не відповідає фактичним обставинам справи, з урахуванням проведеного перерахунку та застосованих строків позовної давності, становить 7655,94грн.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пп.3.17.4. п.3.17 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» «вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо».

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про їх зменшення. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов'язання відповідачем.

У п.3.2 рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013р. зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

При цьому, за висновками суду, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із обєктивними обставинами складної ситуації у державі та економічного її становища, фінансування відповідача виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, період, за який виник борг на який нараховано штрафні санкції (січень-травень, листопад-грудень 2014р., січень-липень, жовтень 2015р.), час прострочення, систематичне погашення суми основного боргу у цій період та повну її сплату, загальний розмір нарахованих сум у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України, враховуючи положення ст.129 Конституції України, та обставини, на які посилається відповідач у своєму зверненні, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про наявність виняткових обставин, які є підставою для зменшення розміру пені, а отже, суд зменшує розмір суми пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, а саме від розміру встановленого судом на 50%, тобто до 3827,97 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на таке, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, у частині стягнення з Прокуратури Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, пені підлягають задоволенню частково, у сумі встановленої судом.

Судові витрати в цій частині, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача.

Разом з цим, посилаючись на перевищення споживачем у січні, лютому, квітні, травні, липні 2015р. обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 2537,64 грн.

За умовами вказаного договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленою додатком №7 «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем» до цього договору (п.5.1 договору).

Заявлені Споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» до цього договору як договірні величини споживання електричної енергії (п.5.2 договору).

Відповідно до додатку №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2015 рік до договору про постачання електричної енергії №95 від 27.05.2007р., узгодженими величинами споживання електричної енергії у січні 2015р. є 9200 кВт/год, у лютому 2015р. 9436 кВт/год, у квітні 2015р. 4007 кВт/год, у травні 2015р. 495 кВт/год та у липні 2015р. 241 кВт/год.

Пунктом 4.4. ПКЕЕ передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії на спірний період.

Відповідно до п.6.14. ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно двосторонніх актів прийняття-передавання товарної продукції, які підписано обома сторонами та скріплено печаткою позивача, за січень 2015р. відповідач фактично спожив 9325 кВт/год., за лютий 2015р. 10301 кВт/год., за квітень 2015 року 4598 кВт/год., за травень 2015 року 515 кВт/год., за липень 2015 року - 490 кВт/год.

Згідно з п.4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами Розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год і більше (за підсумками минулого року) згідно з діючим законодавством України. Вартість максимально спожитої понад договірну (граничну) величину потужності у розрахунковому періоді сплачується за діючим тарифом згідно з чинним законодавством.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

За умовами п.9 додатку №5 до договору, визначено, зокрема, що термін сплати рахунку за споживання електричної енергії понаддоговірну величину визначається вимогами п.7 цього порядку.

Цей рахунок має бути оплачений Споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру (абз.3 п.7 додатку №5 до договору).

Отже, за таких обставин, на виконання умов договору постачальник виставив відповідачу рахунки:

№65/95.105636 від 15.01.2015р. за січень 2015р. на суму 165,14 грн. (за перевищення договірних величин), про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок отримано відповідачем 16.01.2015р.,

№65/95.101226 від 18.02.2015р. за лютий 2015р. на суму 1142,75 грн. (за перевищення договірних величин), про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок отримано відповідачем 18.02.2015р.;

№65/95.113349 від 17.04.2015р. за квітень 2015р. на суму 828,05 грн. (за перевищення договірних величин), про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок отримано відповідачем 17.04.2015р. разом із повідомленням №4 від 17.04.2015р.;

№65/95.083010 від 19.05.2015р. за травень 2015р. на суму 27,70 грн. (за перевищення договірних величин), про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок отримано відповідачем 19.05.2015р. разом із повідомленням №1230 від 19.05.2015р.;

№65/95.080614 від 17.07.2015р. за липень 2015р. на суму 374,00 грн. (за перевищення договірних величин), про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок отримано відповідачем 17.07.2015р.

Доказів протилежного суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

Вказані вище рахунки на момент розгляду справи відповідачем не оплачені, у зв'язку з чим за ним перед позивачем є наявним грошове зобов'язання зі сплати за перевищення договірних величин електроспоживання у січні, лютому, квітні, травні, липні 2015р. в загальному розмірі 2537,64 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу за перевищення договірної величини електроспоживання у розмірі 2537,64 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, до Прокуратури Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 24326,01 грн., у тому числі: боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 2537,64 грн. за січень, лютий, квітень, травень, липень 2015р., суми 3% річних у розмірі 496,45 грн., нарахованих у період з 01.03.2014р. по 31.11.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої за період січень 2014р. жовтень 2015р., суми інфляційних у розмірі 13083,90 грн., нарахованих з лютого 2014р. по березень 2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої за період січень 2014р. травень 2015р., суми пені у розмірі 8208,02 грн., нарахованої з 01.03.2014р. по 31.11.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої за період січень 2014р. жовтень 2015р., задовольнити частково.

2. Зменшити розмір стягуваної суми пені до 3827,97 грн.

3. Стягнути з Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, буд.6, ЄДРПОУ 25707002, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, 8, адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войніч, 2, ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 19356,16 грн., у тому числі 2537,64 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 496,21 грн. суми 3% річних, 12494,34 грн. інфляційних витрат та 3827,97 грн. пені, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1313,32 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. В судовому засіданні 18.10.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2016р.

Суддя О.В. Кротінова