Рішення № 62220154, 19.10.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/52/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016 Справа № 908/2249/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, Київська область, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

До відповідача: Дочірнього підприємства Газ Мелітополя Публічного акціонерного товариства Мелітопольгаз (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50 річчя Перемоги, 17)

про стягнення 707,74 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №14-109 від 18.04.2014 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 05.01.2016

СУТНІСТЬ СПОРУ:

25.08.2016 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Дочірнього підприємства Газ Мелітополя Публічного акціонерного товариства Мелітопольгаз про стягнення 707,74 грн.

Ухвалою суду від 25.08.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/2249/16, справі присвоєно номер провадження 5/52/16, розгляд якої призначено на 28.09.2016. Ухвалою суду від 28.09.2016 № 908/2249/16 розгляд справи відкладався на 19.10.2016. У судовому засіданні 19.10.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач повністю підтримав позовні вимоги та надав суду пояснення, відповідно до яких: 01.09.2015 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Дочірнім підприємством «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» було укладено договір № 15-773-РО на купівлю-продаж природного газу, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобовязується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ (далі - газ), а покупець зобовязується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Між сторонами були підписані наступні Акти приймання передачі природного газу: від 30.09.2015 на суму 4 320,36 грн., від 31.10.2015 на суму 17 051,76 грн., від 30.11.2015 на суму 24 486,38 грн. та на суму 7 988, 70 грн., від 31.12.2015 на суму 59 122, 04 грн. Всього на суму: 112 969, 24 грн. У звязку з неналежним виконанням відповідачем свого обовязку щодо своєчасної та повної оплати отриманого природного газу позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 581,67 грн., 3 % річних у розмірі 39,66 грн. та втрати від інфляції у розмірі 86,41 грн. Просить позов задовольнити.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, однак у судовому засіданні 19.10.2016 пояснив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обовязком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2015 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - продавець) та Дочірнім підприємством «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» (далі - покупець) було укладено договір № 15-773-РО на купівлю-продаж природного газу (далі договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобовязується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ (далі - газ), а покупець зобовязується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до п. 3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобовязується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктами 6.1., 6.2. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки.

У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання передачі газу за розрахунковий місяць.

Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця відповідно до вимог Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП, та зараховується як оплата за газ.

За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання продавця.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині реалізації газу, покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за договором природного газу, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 6.1. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до загальних умов виконання зобовязань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Між сторонами були підписані наступні Акти приймання передачі природного газу: від 30.09.2015 на суму 4 320,36 грн., від 31.10.2015 на суму 17 051,76 грн., від 30.11.2015 на суму 24 486,38 грн. та на суму 7 988, 70 грн., від 31.12.2015 на суму 59 122, 04 грн. Всього на суму: 112 969, 24 грн. (а.с. 21 - 25).

Відповідно до п. 7.2. договору у разі якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині реалізації газу, покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за договором природного газу, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 6.1. договору).

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 581,67 грн. Розрахунок позивача перевірено судом за допомогою КП «Законодавство», є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

З матеріалів цієї справи № 908/2249/16 вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 39,66 грн. та інфляційні втрати у розмірі 86,41 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобовязання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобовязання", вбачається, що кредитор вправі вимагати, в т.ч. в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, як разом зі сплатою суми боргу, так і окремо від неї.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 39,66 грн. Розрахунок позивача перевірено судом за допомогою КП «Законодавство», є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Щодо розрахунку втрат від інфляції, суд зазначає, що відповідно до абз. 3 пп. 3.2. п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобовязання" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано втрати від інфляції за листопад 2015 у розмірі 86,41 грн. Розрахунок позивача перевірено судом за допомогою КП «Законодавство», є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів сплати суму боргу в повному обсязі або частково відповідачем суду не надано. Арифметичних зауважень або контррозрахунку суми боргу також відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Газ Мелітополя Публічного акціонерного товариства Мелітопольгаз (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50 річчя Перемоги, 17, код ЄДРПОУ 39825907) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, Київська область, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 581 (пятсот вісімдесят одна) грн. 67 коп., 3 % річних у розмірі 39 (тридцять девять) грн. 66 коп., втрати від інфляції у розмірі 86 (вісімдесят шість) грн. 41 коп., судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 24.10.2016.