Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/20/16-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2016 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
28.04.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що у квітні 2016 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно дост.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як з 26.04.1986 року і по даний час, він постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року- відноситься до 4-ї зони посиленого радіоекологічного контролю, тому має право на зниження пенсійного віку. Однак у задоволені заяви позивачу відповідачем було відмовлено, посилаючись на те, що посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії видано Олевською районною державною адміністрацією, а не обласною державною адміністрацією, як то було передбачено п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 25.08.1992 року № 501та ч.4ст.65 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирській області призначити йому пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років, згідност.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 30.03.2016 року, ізобов'язативідповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років, згідност.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 30.03.2016 року.
У судове засідання позивач не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі . Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
У судове засідання представник Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирській області не зявився, але до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача та заперечення відносно позовних вимог позивача. Згідно наявного в матеріалах справи заперечення відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що для підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи позивач надав посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії В-І № 377550 від 16.02.1993 року, яке видане Олевською районною державною адміністрацією, що на його думку суперечитьПостановам Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 року № 501(яка діяла до 1997 року), та від 20.01.1997 року № 51 «Про порядок видачі посвідчень особам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та пункту 4 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», де передбачено, що видача посвідчень, зокрема, іншим потерпілим особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється обласними державними адміністраціями Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. За таких обставин вважає, що підстав для призначення пенсії позивачу, зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно дост.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» немає.
Відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.
Статтею 55 Конституції Українивстановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1ст.2 КАС Україниз якої слідує, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльностіКонституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справа адміністративної юрисдикції, згідно п.1 ч.1ст.3 КАС України, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Згідно ч.2ст.4 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно дост.17 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Виходячи із вищенаведених положень закону, адміністративним судам підсудні спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з виконанням ним владних управлінських функцій, тобто діяльності з виконання покладених на ньогоКонституцієюта законами України завдань.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач у квітні 2016 року по досягненню 55 років, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку.
Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області листом №1516/03 від 13.04.2016 року відмовило позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку посилаючись на те, що посвідчення потерпілого 4 категорії В-І № 377550 від 16.02.1993 року видано Олевською районною державною адміністрацією, а не обласною державною адміністрацією (а.с 10).
Однак, як вбачається з матеріалів справи позивач був зареєстрований вІНФОРМАЦІЯ_1 з 26.04.1986 року по даний час, що стверджуєтьсядовідкою № 769 від 28.04.2016 року виданою Тепеницькою сільською радою Олевського району Житомирської області (а.с.8), з якої слідує, що позивач дійсно був зареєстрований та постійно проживав з 26.04.1986 року в с. Соснівка Олевського району Житомирської області (постановою КМУ від 23.07.1991 року № 106віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю) проживає і на даний час, що також стверджується копією паспорта виданого на ім'я ОСОБА_1 (а.с.5-7).
Відповідно достатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно дост. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсії на підставах, передбаченихЗаконом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Приписамист.55 цього Закону Українипередбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогост.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювалиу цій зоні не менше 4 років, - зменшення віку передбачено - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Згідно з частиною 3статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і цього Закону.
Відповідно достатті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженогоПостановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженимпостановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи.
Відповідно до п.п. «ґ» п. 7 зазначеного Порядку документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням нормстатті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
При цьому, згідно з п. 38 Порядку - орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Як встановлено в судовому засіданні позивач 16.02.1993 року отримав посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю серія В-І № 377550 (категорія 4) (а.с. 9).
Разом з тим, належність позивача до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії ніким не оспорювалась, а тому посвідчення є чинним і воно вказує на те, що позивач має право на користування пільгами, встановленимиЗаконом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Чинність посвідчення вказує і на той факт, що позивач згідно абз.4ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»станом на 01.01.1993 року проживав або відпрацював у зоні посиленого радіологічного контролю не менше чотирьох років. Таким чином, першопочаткова величина зниження пенсійного віку 2 роки є встановленою.
За таких обставин, позивач має усі необхідні умови для призначення пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років, оскільки були наявні всі необхідні для цього документи, проте відповідач протиправно відмовив йому у призначенні пенсії.
Статтею 11 КАС Українипередбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Ізстатті 71 КАС Українислідує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідачем не доведено правомірності дій - управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області. Відтак, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача і наявність підстав для їх задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.19,21,46,55,64,92 Конституції України,ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.26,44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та ст.2- 4,6,7,9,10,11,15-1,17,70,69-72,79,86,122,128,158-163,167,186,254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, яка полягає у відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років, згідност.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, ІПН: 20405093, призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років, згідност.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку, тобтоз 30.03.2016 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, ІПН: 20405093, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1 пенсії зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років, згідност.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючиз 30.03.2016 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 551,20 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути поданадоЖитомирського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьоїст.160 КАС України, а також прийняттяпостановиу письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: ОСОБА_2
Судове рішення № 62220107, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 20.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 287/20/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: