Постанова № 62219094, 24.10.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року справа № 823/1289/16

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

суддів Мишенка В.В., Орленко В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання відмови протиправною та стягнення коштів,

встановив:

04 серпня 2016 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом, в якому просить (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог від 27.09.2016):

1) визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України та ГУ НП в Черкаській області у виплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності;

2) стягнути з Міністерства внутрішніх справ України та ГУ НП в Черкаській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності в розмірі 344500 грн.

Ухвалою суду від 01.09.2016 адміністративну справу призначено до розгляду за загальними правилами КАС України.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, обґрунтовуючи їх тим, що з 22.09.2015 по день звільнення зі служби в Національній поліції 12.02.2016 позивач перебував на лікарняному. Протягом вказаного періоду він був звільнений з органів внутрішніх справ та прийнятий на службу в Національну поліцію.

21.03.2016 Обласним МСЕК №1 м. Черкаси ОСОБА_1 встановлено І групу інвалідності безтерміново. Таким чином, захворювання позивач отримав перебуваючи на службі в органах внутрішніх справ (22.09.2015), а інвалідність (21.03.2016) після звільнення зі служби в Національній поліції (через хворобу) 12.02.2016.

Для отримання одноразової допомоги позивач звертався як до Міністерства внутрішніх справ України так і до ГУ НП в Черкаській області, однак останні відмовили йому у виплаті.

Відповідач 1 надіслав на адресу суду заперечення на позовну заяву, в якій зазначив, що позивач з 06.11.2015 був звільнений з органів внутрішніх справ за п.64 «з» (у звязку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) та з 07.11.2015 проходив службу в органах Національної поліції у статусі поліцейського. Тобто він був визнаний здоровим та гідним для проходження служби в лавах Національної поліції. МВС України не має повноважень розглядати та приймати рішення по призначенню поліцейському одноразової грошової допомоги. Крім того зазначив, що фінансування виплати одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції забезпечується через Національну поліцію за рахунок видатків, затверджених для Національної поліції України.

Представник відповідача 2 проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що відповідно до Закону України «Про національну поліцію», Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №641 «Про утворення Національної поліції України» та «Положення про Національну поліцію», Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ. З положень вказаних нормативно-правових актів не вбачається, що органи Національної поліції є правонаступниками органів внутрішніх справ. Необхідною умовою для отримання поліцейським зазначеної допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, повязаного з проходженням ним служби саме в органах внутрішніх справ, а тому на позивача не розповсюджується зазначена норма.

В судовому засіданні 06.10.2016 відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У період з 15.11.1997 по 12.02.2016 позивач працював в органах внутрішніх справ та Національної поліції на різних посадах, в тому числі з 07.11.2015 на посаді старшого інспектора Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області; календарна вислуга років на день призначення складає: 19 років 07 місяців 12 днів.

12 лютого 2016 року ОСОБА_1, старший інспектор Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, був звільнений зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за п. 2 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію», календарна вислуга років на день звільнення складає 19 років 10 місяців 15 днів (наказ №22 о/с від 12.02.2016 а.с. 8).

02.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до т.в.о. начальника ГУ НПП в Черкаській області із заявою, в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у звязку з тим, що йому встановлена 1 група інвалідності (а.с.54).

Висновком про призначення одноразової грошової допомоги у звязку з інвалідністю на підставі пункту 3.2. Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, ОСОБА_1 нарахована одноразова грошова допомога у сумі 344500,00 грн (а.с.55).

23.05.2016 Міністерством внутрішніх справ повернуто без розгляду матеріали на призначення одноразової грошової допомоги в т.ч. ОСОБА_1 та повідомлено, що призначення вказаної допомоги повинно проводитися за останнім місцем служби поліцейського (а.с.59).

24.06.2016 листом №1579/29/2/02-2016 Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України повернуто без розгляду матеріали про призначення одноразової грошової допомоги у звязку з втратою працездатності колишніх працівників поліції (в тому числі ОСОБА_1В.) та розяснено, що виплата одноразової грошової допомоги поліцейським, яким встановлена інвалідність внаслідок захворювання повязаного з проходженням служби в поліції, проводиться за останнім місцем служби поліцейського, безпосередньо через фінансовий підрозділ головного управління Національної поліції в Черкаській області на підставі оформлених належним чином документів (а.с.56).

Листом №29/Д-61 від 07.07.2016 Головного управління Національної поліції в Черкаській області повідомлено позивача про те, що на теперішній час не врегульоване питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які отримали захворювання, травму та поранення, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.57).

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 15 Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію України» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Такий порядок визначався частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію», якою було встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІІІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначених положень, постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (п. 1 Порядку №850).

Відповідно до п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 Порядку № 850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності.

Із аналізу зазначених положень слідує, що виникнення права особи на виплату одноразової допомоги пов'язується законодавцем безпосередньо із фактом встановлення йому інвалідності. Тобто таке право виникає з дня встановлення інвалідності, зазначеного в довідці медико-соціальної експертної комісії, та може бути реалізоване особою протягом наступних трьох років від цієї дати.

Таким чином, днем виникнення у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності І групи, є вказана у Довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №200366 дата встановлення інвалідності, а саме 21.03.2016. І, відповідно, від цієї дати упродовж трьох років за позивачем зберігається право на отримання цієї допомоги.

Порядок та процедура призначення та виплати грошової допомоги у разі встановлення інвалідності чітко регламентовані пунктами 7-11 Порядку № 850, та передбачає певну поетапність вчинення дій як заявником так і органом, який здійснює нарахування та виплату таких коштів.

Зокрема, згідно пункту 7 Порядку працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції (п. 8 Порядку №850).

Відповідно до п. 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС ( п. 10 Порядку №850).

Зазначеними положеннями чітко визначена процедура призначення одноразової грошової допомоги, яка включає у себе:

- подачу особою яка має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідної заяви з пакетом необхідних документів;

- вчинення керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, відповідних дій пов'язаних підготовкою поданих заявником документів, формування висновку щодо виплати допомоги та їх надсилання до МВС України;

- розгляд поданих заявником документів МВС України та прийняття відповідного рішення;

- направлення рішення МВС України для реалізації керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що розгляд заяви позивача відбувся у відповідності до Порядку № 850, оскільки відповідач - Головне управління Національної поліції в Черкаській області звернулось з висновком до Міністерством внутрішніх справ України щодо виплати грошової допомоги позивачу, і відповідно Міністерство внутрішніх справ України залишило без розгляду матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та повідомило, що призначення вказаної допомоги повинно проводитись за останнім місцем служби поліцейського (а.с.59).

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачі діяли у спосіб та в порядку, що визначені чинним законодавством, а саме відповідач 2 прийняв у позивача документи, сформував висновок щодо нарахування одноразової грошової допомоги, та передало його на розгляд МВС України, а тому позовна вимога про визнання протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Черкаській області у виплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги позивача про стягнення з Міністерства внутрішніх справ України та ГУ НП в Черкаській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності в розмірі 344500 грн суд зазначає таке.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, в разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок зазначених причин.

Наказом МВС України №4 від 11.01.2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 року за №163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 року.

Порядком №4 визначено механізм та умови виплати одноразової грошової допомоги поліцейському, право на яку встановлено спеціальним законом, що регулює відповідну сферу діяльності (тобто Законом України "Про Національну поліцію").

Наказом МВС України від 12.09.2016 №916 «Про внесення змін до Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» внесені зміни до «Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» від 29.01.2016 №163/28293, а саме пункту 5 розділу 1.

Відповідно до п.1 розділу1 Порядку №4 ці порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку №4 дано значення терміну «пов'язаного з проходженням служби в поліції», що визначає випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського. Так, пов'язаного з проходженням служби в поліції (пункти 4, 6 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок отриманого захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Суд наголошує, що згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №200366 позивач є інвалідом І групи, причина інвалідності захворювання, так, повязані з проходженням служби в ОВС (а.с11), а тому норми Закону України «Про Національну поліцію» не регулює дані правовідносини в частині розміру виплати одноразової грошової допомоги, а тому в даному випадку застосуванню підлягають норми Порядку № 850 в п. 3 якого зазначено грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обовязків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності I групи.

Таким чином суд зазначає, що на даний час питання про одноразову грошову допомогу особам, які отримали інвалідність при звільненні з поліції, а травму в ОВС урегульовані, а тому суд приходить до висновку про зобовязання Головного управління Національної поліції розглянути заяву ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у звязку з встановленням І групи інвалідності та призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності в сумі 344500 грн (1378 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності)*250 = 3445000 грн).

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити частково.

Враховуючи відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобовязати Головне управління Національної поліції в Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у звязку з встановленням І групи інвалідності.

Зобовязати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (ідентифікаційний код 40108667) призначити і виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності в сумі 344500 (триста сорок чотири тисячі пятсот) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий В.П. Тимошенко

Судді В.В. Мишенко

ОСОБА_3