Постанова № 62218457, 06.10.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 р. Справа № 804/109/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКононенко О. В. при секретаріТонояні А.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» з податку на додану вартість за жовтень 2015 року та зобов'язати відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у справі, яке набрало законної сили подати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська безпідставно позбавила позивача свідоцтва платника податку на оддану вартість, у зв'язку з чим протиправно відмовила в прийнятті податкової декларації за жовтень 2015 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» зареєстроване як юридична особа та знаходиться на податковому обліку у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська.

24.03.2014 року між Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» укладено договір № Е00313/2013 про визнання електронних документів.

Згідно із договором орган ДПС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків.

29.05.2015 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість № 293.

05.11.2015 року позивач направив до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, однак декларацію не було прийнято, що підтверджується квитанцією № 1, в якій зазначено, що декларація не прийнята, у зв'язку з тим, що позивач не був платником податку на додану вартість.

Вирішуючи спір суд зазначає, що пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Наказом Державної податкової адміністрації від 10 квітня 2008 року № 233 була затверджена Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (далі - Інструкція).

За визначеннями, наведеними у пункті 1 розділу 1 Інструкції, квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Відповідно до пункту 7.4 розділу 3 Інструкції, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачу було направлено квитанцію № 1 в якій зазначено, що підставою для відмови в прийнятті декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року стало анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість на підставі рішення Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська від 29.05.2015 року № 293.

Не погодившись із зазначеним рішенням про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 року по справі № 804/7804/15, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року визнано протиправним та скасовано рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 29.05.2016 року № 293.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на те, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська було відмовлено в прийнятті декларації по податку на додану вартість за жовтень 2015 року на підставі рішення, яке було визнано протиправним та скасовано судом, суд вважає що такі дії є протиправними.

Оскільки, відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, то обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суд зазначає, що відповідно до частини 1 та 2 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення; за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, суд вважає, що зобов'язати надати такий звіт, це право суду, а не обов'язок, а тому, в цій частині суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

В даному спорі суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, оскільки позивач просить визнати протиправними дії відповідача та не просить зобов'язати його вчинити будь-які дії.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо відмови у прийнятті декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» з податку на додану вартість за жовтень 2015 року та податкову декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» з податку на додану вартість за жовтень 2015 року вважати такою що подана у день її фактичного отримання Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська - 05.11.2015 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровськ за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» судовий збір у розмірі 609,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В. Кононенко