Постанова № 62218448, 19.10.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 803/1273/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,

з участю представника позивача Григорєвої Н.В.,

представника відповідача Фурмана Р.В.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни Котищука В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Мале приватне підприємство «ВК Імпекс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Сетам», Аграрна біржа, ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни про визнання дій протиправними, скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» (далі - ТзОВ «Золотий екватор») звернулось з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Сетам» про визнання дій протиправними та скасування рішення.

Ухвалою суду від 29.09.2016 до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Мале приватне підприємство «ВК Імпекс», в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Аграрну біржу, ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни.

Представником позивача за час перебування справи в провадженні суду збільшувались та уточнювались позовні вимоги, з урахуванням яких просить суд визнати протиправними дії відповідача по продажу на відкритих торгах права вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» за кредитними угодами №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 та №-0021/13/30-КL від 29.03.2013, скасувати рішення від 05.09.2016 №1722 в частині визначення активів ПАТ «Банк Форум», а саме: права вимоги за кредитними угодами №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 та №-0021/13/30-КL від 29.03.2013 такими, що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах.

Позовні вимоги мотивовані тим, що16.09.2014 року Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення про початок ліквідації ПАТ «Банк Форум» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію. У зв'язку з порушенням позивачем зобов'язань по сплаті кредиту відповідно до угоди №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013, укладеної між ним та ПАТ «Банк Форум», а також на виконання повноважень, визначених пунктом 5 частини першої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду звернулась до Господарського суду Рівненської області із позовом про стягнення із ТзОВ «Золотий Екватор» простроченої заборгованості по сплаті кредитних коштів. Рішенням господарського суду від 06.10.2015 року позовні вимоги уповноваженої особи Фонду задоволено частково - вирішено стягнути заборгованість по поверненню кредитних коштів та нарахованих процентів за користування кредитом. Позивачем частково виконано дане рішення суду та погашено частину суми заборгованості. Вказане рішення набрало законної сили, а сторони у справі перебувають у статусі боржника та стягувача відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 05.09.2016 №1722 виставлено на торги право вимоги за кредитними договорами №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 та №-0021/13/30-КL від 29.03.2013, які об'єднані в одному лоті.

Позивач вважає дії відповідача по продажу на відкритих торгах права вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» за кредитними угодами №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 та №-0021/13/30-КL від 29.03.2013 такими, що порушують його права та просить скасувати рішення в цій частині, оскільки уповноваженою особою Фонду вже було вжито передбачених Законом заходів щодо збереження майна та активів банку, що ліквідується, шляхом звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитними угодами.

На думку позивача, виставлення та продаж права вимоги за даними угодами призведе до повторного стягнення з позивача заборгованості за одним і тим самим договором різними кредиторами, що є неприпустимим. При цьому посилається на норми Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких заміна сторони у виконавчому провадженні з виконання рішення господарського суду можлива лише в разі правонаступництва на підставі рішення суду. Заміна ж кредитора у зобов'язанні шляхом продажу на відкритих торгах права вимоги за кредитним договором не є підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні.

Крім того, вказує на невідповідність розміру заборгованості, наведеного в публічному паспорті активу, що виставляється на продаж, розміру заборгованості, встановленому рішенням господарського суду.

В додаткових поясненнях до позовної заяви зазначає, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.09.2016 у зв'язку із скрутним матеріальним становищем товариства застосовано розстрочку виконання рішення від 06.10.2015 на загальну суму заборгованості шляхом сплати щомісячних платежів згідно встановленого судом графіку.

Позивач зазначає, що на виконання вказаної ухвали 27.09.2016 було здійснено черговий платіж щодо погашення заборгованості за рішенням суду від 06.10.2015. Вказує на те, що виконання товариством судового рішення усуває ризики втрати чи недоотримання коштів, у зв'язку з чим вважає рішення Виконавчої дирекції Фонду передчасним.

З урахуванням викладеного, просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях до неї, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у запереченнях на позовну заяву адміністративний позов не визнав. Зазначив, що у зв'язку із несплатою позивачем зобов'язання за кредитним договором №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 уповноважена особа Фонду з метою забезпечення збереження активів ПАТ «Банк Форум», відповідно до повноважень, визначених частиною першою статті 38 та статтею 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» звернулась з позовом у Господарський суд Рівненської області про стягнення заборгованості. Проте, заборгованість за рішенням господарського суду позивачем не погашена, що призвело, в свою чергу, до нарахування відсотків за користування кредитом. Вказує на те, що позивач помилково вважає, що у нього припинились кредитні зобов'язання за договором №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 внаслідок прийняття судом рішення про стягнення з позивача заборгованості, а можливе лише за умови повного погашення ним заборгованості за кредитом.

Крім того, вказує на те, що дане рішення господарського суду лише встановило суму заборгованості позивача перед ПАТ «Банк Форум» по кредиту та нарахованим відсоткам станом на 15.12.2014, неповернення в повному обсязі суми боргу товариством на момент виставлення права вимоги на торги призвело до нарахування відсотків та збільшення суми боргу.

Зазначає, що у позивача відсутнє право вимагати визнання протиправними дій відповідача та скасування рішення про продаж на відкритих торгах права вимоги за кредитним договором №1-0021/13/30-КL від 29.03.2013, оскільки товариство не є стороною вказаного договору.

Крім того, зазначає, що поняття початкової ціни лоту є значно ширшим за розмір стягнутої заборгованості за рішенням суду, оскільки включає в себе також і заборгованість за кредитним договором №1-0021/13/30-КL від 29.03.2013, позичальником за яким є Мале приватне підприємство «Імпекс». Також вказує на те, що ціна права вимоги за кредитним договором не є тотожною заборгованості за кредитним договором, є ринковою категорією і залежить від ступеню і системності виконання боржником зобов'язань за кредитом та структури забезпечення виконання зобов'язань боржником, стадії претензійно-позовної роботи, наявності рішень про стягнення, виконавчих документів тощо.

В обґрунтування правомірності дій відповідача та прийнятого рішення зазначає, що продаж права вимоги за кредитними договорами призведе до заміни кредитора у зобов'язанні, що узгоджується з приписами статті 512 Цивільного кодексу України, що, в свою чергу, надасть можливість замінити сторону у виконавчому провадженні, яка є лише стадією виконання зобов'язання за кредитним договором, що продовжує існувати. При цьому новий кредитор набуде права вимоги за нарахованими відсотками за користування кредитом лише на період прострочення, який не був предметом розгляду у справі №918/1930/14.

З урахуванням наведеного, вважає, що продаж права вимоги за кредитними договорами №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 та №1-0021/13/30-КL від 29.03.2013 не порушує прав позивача і відбувається на виконання вимог статтей 48 та 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, наведених у письмових запереченнях на нього, додаткового зазначив, що Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не заборонено продавати акти та майно банку, що ліквідується, відповідачем при прийнятті рішення про продаж активів банку не порушено права позивача, оскільки Фонд як державна установа діяв у межах повноважень, визначених Законом. У зв'язку з наведеним просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, зазначив, що продаж активів банку є прямим обов'язком Фонду, визначеним Законом, при цьому, вказав на те, що продаж права вимоги за кредитним договором не порушує прав позивача оскільки його наслідком є лише заміна стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 06.10.2016. З огляду на наведене, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Малого приватного підприємства «ВК Імпекс», та на стороні відповідача Державного підприємства «Сетам», Аграрної біржі в судове засідання не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. У зв'язку з неприбуттям у судове засідання представників третіх осіб, належними чином повідомлених про дату час та місце судового розгляду справи, справу судом розглянуто за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, проаналізувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини у справі, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з врахуванням наступного.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з нормами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що 05.09.2016 на підставі пункту 14 частини п'ятої статті 12 та частини третьої статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1722 «Про затвердження умов продажу активів банку», яким, серед іншого, визначено активи ПАТ «Банк Форум», що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах (аукціоні), а саме: права вимоги за кредитними договорами від 29.03.2013 №1-0020/13/30-КL та від 29.03.2013 №1-0021/13/30-КL, що укладені з юридичними особами ТзОВ «Золотий екватор» та МПП «Імпекс» відповідно, а також визначено заборгованість за кредитом станом на 01.05.2016 в розмірі 81317090,29 грн. (за договором від 29.03.2013 №1-0020/13/30-КL), в розмірі 248683,065,96 грн. (за договором від 29.03.2013 №1-0021/13/30-КL), оціночну вартість активу станом на 01.06.2015 (443695603,89 грн., 132532453,11 грн. відповідно), початкову вартість продажу (650525672,23 грн., 198946452,77 грн. відповідно), та визначено організатора торгів Аграрну біржу. Права вимоги за даними договорами об'єднані в одному лоті.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного рішення уповноваженою особою Фонду на сайті торгуючої організації розміщено оголошення про проведення відкритих торгів з продажу активів, шляхом відступлення прав вимоги за кредитами, що облікується на балансі банку, зокрема, права вимоги за кредитними договорами від 29.03.2013 №1-0020/13/30-КL та від 29.03.2013 №1-0021/13/30-К, що об'єднані лоті №1.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульовані та визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Статтею 4 вказано Закону визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, серед іншого, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Управління поточною діяльністю Фонду відповідно до статті 11 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснює Виконавча дирекція Фонду, яка згідно з пунктом 14 частини п'ятою статті 12 вказаного Закону визначає порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується.

Відповідно до частини першої статті 48 зазначеного Закону під час здійснення ліквідації банку Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження:

1) здійснює повноваження органів управління банку;

2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів;

4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб;

5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю;

6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх;

7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов'язковому зберіганню;

8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Згідно з пунктом п'ятим частини другої статті 37 Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

Судом встановлено, що 29.03.2013 між позивачем та ПАТ «Банк Форум» укладено кредитний договір №1-0020/13/30-КL, в подальшому ТзОВ «Золотий Екватор» та ПАТ «Банк Форум» вносилися зміни в кредитний договір шляхом укладання додаткових угод до нього.

Як слідує із матеріалів справи, 14.03.2014 ПАТ «Банк Форум» визнано неплатоспроможною банківською установою та запроваджено тимчасову адміністрацію банку. З 16.06.2014 триває процедура ліквідації банку, яка продовжена до 15.06.2018 відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду від 26.05.2016 №840.

Судом також встановлено, що у зв'язку із порушенням позивачем зобов'язань за кредитним договором від 29.03.2013 №1-0020/13/30-КL уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» відповідно до повноважень, визначених статтею 48 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» звернулась у Господарський суд Рівненської області із позовом про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором в сумі 3316398 доларів США 29 центів.

Рішенням суду від 06.10.2015 у справі №918/1930/14 позов задоволено частково - стягнуто з позивача на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 31825694, 54 дол. США, що еквівалентно 500003971,04 грн. та нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 974661,90 дол. США, що еквівалентно 15312621,69 грн., в частині стягнення 363627,85 дол. США, що еквівалентно 5712848,43 грн. відмовлено.

Таким чином, уповноважена особа на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» реалізувала надані Законом повноваження та вжила заходів по збереженню майна банку та поверненню заборгованості позичальника перед банком в установленому законодавством порядку - шляхом звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29.03.2013 №1-0020/13/30-КL.

Відповідно до статті 50 Закону з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.

До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл.

Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом.

Відповідно до статті 51 вказаного Закону Виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об'єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об'єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації.

Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Фонду заборонено відчужувати майно банку до затвердження виконавчою дирекцією Фонду способу, порядку, складу та умов відчуження майна такого банку, крім випадків надання виконавчою дирекцією Фонду дозволу на реалізацію окремого майна з метою запобігання збиткам або ризикам його втрати чи пошкодження, а також у випадках, передбачених цим Законом.

Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб:

1) на відкритих торгах (аукціоні);

2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про:

1) затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу;

2) об'єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об'єктів;

3) строки та заходи передпродажної підготовки майна;

4) затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу;

5) обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об'єкти або пули активів;

6) проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржею тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків.

Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається.

Для проведення відкритих торгів на підставі договору може залучатися організатор торгів - юридична особа, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор торгів не повинен мати конфлікт інтересів з банком, майно якого продається.

Водночас при розгляді даної справи судом враховано, що частиною національного законодавства України згідно з частиною першою статті 9 Конституції України визначено Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифіковану Верховною Радою України Законом України від 17.07.1997 №475-97/ВР. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосується тлумачення та застосування даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 21.11.1994 «Грецькі нафтопереробні заводи «Стрен» та Стратіс Андреадіс проти Греції» визначив, що поняттям «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції, охоплюються, наприклад, кошти/присуджені суми, належні до виплати заявникам на підставі остаточного і обов'язкового до виконання арбітражного рішення.

Також у статті 124 Конституції України закріплено принцип обов'язковості до виконання на всій території України судових рішень, які ухвалюються судами іменем України.

Таким чином, сума заборгованості за кредитними договором від 29.03.2013 №1-0020/13/30-К, стягнута рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.10.2015, в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції визначається майном банку.

З огляду на наведене, інше майнове право, зокрема, право вимоги за даним договором, яке вже реалізовано Фондом шляхом звернення до суду, в частині стягнутої суми заборгованості не може окремо від даної суми повторно розглядатися як актив банку, що підлягає продажу на відкритих торгах.

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, стягнення присудженої суми заборгованості у випадку неналежного виконання рішення суду боржником має здійснюватися в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у спірному випадку повноваження Фонду під час здійснення ліквідації банку, визначені частиною першою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», щодо продажу майна банку, а також звернення від імені банку до суду із позовами майнового характеру про стягнення заборгованості за кредитом не можуть бути реалізовані одночасно до одного і того ж самого активу банку, зокрема, права вимоги за кредитним договором.

Крім того, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.09.2016 розстрочено виконання рішення суду від 06.10.2016 по справі №918/1930/14 на загальну суму заборгованості в розмірі 502636371,70 грн. строком на вісім років.

Водночас, як слідує із матеріалів справи, позивачем частково виконано рішення суду від 06.10.2016, зокрема, погашена заборгованість перед стягувачем в сумі 12680251,03 грн., а також здійснено платіж у сумі 760000,00 грн. на виконання ухвали від 20.09.2016. Наведені обставини підтверджуються ухвалою суду від 20.09.2016, а також представленим позивачем платіжним дорученням від 27.09.2016 №3072.

В свою чергу, виконання рішення позивачем з урахуванням розстрочки, застосованої ухвалою суду, усуває ризики втрати чи недоотримання коштів банком.

Проте, рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 05.09.2016 №1722 саме право вимоги за даним договором визначено активом, який підлягає продажу на відкритих торгах.

Суд зазначає, що продаж права вимоги за кредитним договором тягне за собою заміну кредитора в зобов'язанні, що в свою чергу, призведе до повторного стягнення з товариства заборгованості за одним кредитним договором різними кредиторами та порушення прав позивача.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження представників відповідача та третьої особи про те, що продаж права вимоги не призведе до подвійного стягнення за кредитним договором та порушень прав позивача, а спричинить лише заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення господарського суду у справі №918/1930/14 з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна норма встановлена і у статті 121-4 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою виконавця або сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження.

Таким чином, заміна стягувача у виконавчому провадженні можлива лише за рішенням суду лише його правонаступником.

Водночас в ході розгляду даної справи суд вважає необхідним зазначити таке.

Стаття 512 Цивільного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для заміни кредитора у зобов'язанні, а саме: відступлення права вимоги, правонаступництво, виконання обов'язку боржника поручителем або заставодержателем (майновим поручителем), виконання обов'язку боржника третьою особою.

Таким чином, визначаючи підстави заміни кредитора у зобов'язанні,законодавець прямо розділяє такі поняття, як відступлення права вимоги і правонаступництво.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» в сукупності зі статтею 512 ЦК України дає підстави вважати, що відступлення права вимоги не може бути підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні, оскільки є відмінним поняттям від поняття правонаступництва.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи наведене, а також обставини справи, встановлені в ході судового розгляду, суд вважає, що відповідачем під час вчинення дій щодо продажу на відкритих торгах права вимоги за кредитним договором від 29.03.2013 №1-0020/13/30-КL зазначені критерії повністю дотримані не були, а оскаржуване рішення в частині визначення права вимоги за даним договором активом, що підлягає продажу на відкритих торгах прийнято без дотримання принципу пропорційності, зокрема, необхідного балансу між будь-якими несприятливими для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Крім того, як встановлено судом, у оскаржуваному рішенні право вимоги за кредитним договором від 29.03.2013 №1-0020/13/30-КL, укладеним з ТзОВ «Золотий екватор» об'єднано в одному лоті із правом вимоги за договором від 29.03.2013 №1-0021/13/30-КL, укладеним із МПП «Імпекс».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під поняттям лот розуміється одиниця активів банку (кількох банків), що виставляється для продажу на аукціоні.

Представником відповідача в судовому засіданні не зазначено обставин та підстав, за яких право вимоги за обома кредитними договорами об'єднані в одному лоті та становлять одиницю активу банку, а також можливості їх роз'єднання у разі визнання протиправними дій щодо продажу права вимоги за одним з кредитних договорів, що об'єднані в одному лоті.

За таких обставин, з метою відновлення порушених прав позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю шляхом визнання протиправними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по продажу на відкритих торгах права вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» за кредитними угодами №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013 та №1-0021/13/30-KL від 29.03.2013 та скасування рішення №1722 від 05.09.2016 в частині визначення даних активів такими, що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Закону України «Про виконавче провадження», Господарського процесуального кодексу, Цивільного кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по продажу на відкритих торгах права вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» за кредитними угодами №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013 та №1-0021/13/30-KL від 29.03.2013.

Скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1722 від 05.09.2016 в частині визначення активів ПАТ «Банк Форум», а саме: права вимоги за кредитними угодами №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013 та №1-0021/13/30-KL від 29.03.2013 такими, що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 24 жовтня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський