Постанова № 62218189, 24.10.2016, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/1796/16-а

провадження № 2-а/632/30/16

Категорія 83

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 р. м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області в складі судді Библіва С.В., за участю секретаря Кузьменко М.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Первомайському Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.09.2016 року до суду з адміністративним позовом звернулася ОСОБА_1. Просила суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області, щодо відмови їй, у призначенні пенсій по втраті годувальника за нормами ч.10 ст. 37 Закону України «Про державну службу» та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області перевести її, з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з втратою годувальника за нормами ч. 10 ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 50 відсотків від суми середньомісячного заробітку померлого годувальника, виплату даної пенсії розпочати з 01.07.2017 року, згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації у Харківській області від 19.08.2016 року № 04-50/440, з часу звернення до управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області.

14 липня 1973 року уклала шлюб з ОСОБА_2 у Первомайському селищному ЗАГС Первомайського району Харківської області, про що свідчить актовий запис № 117, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданому 14.07.1973 року. З цього часу вони мешкали спільно однією сім'єю .

З 15.07.1987 по 13.07.2000 року чоловік працював на посаді народного судді Лозівського міського народного суду Харківської області, з 25.01.2001 року був призначений на посаду голови Лозівського міського суду Харківської області, з 30.09.2004 року по 19.05.2009 року працював на посаді заступника голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області та був звільнений на підставі заяви про відставку, про що свідчить постанова Верховної Ради України №1283-V1 від 16.04.2009 року, що підтверджується копією трудової книжки.

З часу звільнення з посади заступника голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області чоловік отримував щомісячне довічне грошове утримання відповідно до ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» та мав право на пенсію відповідно до цього Закону,

02 березня 2016 року чоловік помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайському Первомайського міськрайонного управління юстиції у Харківській області 04 березня 2016 року.

Ввважає, що має право на пенсію у зв"язку з втратою годувальника відповідно до ЗУ «Про державну службу» ,так як є непрацездатним членом його сім'ї, досягла пенсійного віку, а з 01.06.2003 року є інвалідом 2 групи довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 та копією довідки МСЕК № 024544 про інвалідність.

Після смерті чоловіка звернулася в управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області з заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

08.07.2016 року отримала відповідь за № 66/Ч-14, де було повідомлено про прийняття відповідачем рішення про відмову в переході із пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, мотивуючи тим, що здійснити обчислення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як члену сім'ї померлого судді у відставці з суддівської винагороди буде можливим лише після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів, а у разі незгоди з таким рішенням рекомендовано звернутися до суду.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі та просив розглянути справ за його відсутністю.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив розглянути справу за його відсутністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із положеннями абзацу 22 ст.1 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії - це щомісячні регулярні пенсійні грошові виплати, які отримують фізичні особи (або члени сім"ї) від держави та спеціальних фондів після досягнення пенсійного віку, в разі інвалідності чи втрати годувальника.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 цього Закону одним із видів пенсійних виплат є пенсія у зв"язку із втратою годувальника.

Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника передбачені статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язковедержавне пенсійне страхування» № 1058-1У від 09.07.2003 року, у частині 2 якої встановлено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

На підставі наведених вимог законодавства має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як дружина, яка перебувала на утриманні свого чоловіка та сама отримує пенсію

Неможливо погодитися з твердження відповідача відносно того, що виплачувати та перейти на інший вид пенсії у зв'язку з втратою годувальника згідно ЗУ «Про державну службу» буде можливе тільки після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 ЗУ «Про статус суддів», який був чинним на час призначення пенсії померлому чоловіку, судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачувалась пенсія на умовах, передбачених статтею 37 ЗУ "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Відповідно до ч.8 ст. 43 ЗУ «Про статус суддів» передбачалась можливість виплати судді пенсії на загальних підставах, тобто згідно із ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- тільки в разі припинення його відставки.

Аналіз ст. 43 ЗУ «Про статус суддів», норм законів «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «;Про державну службу»свідчить про те, що ст. 43 ЗУ «Про статус суддів» встановлено можливість вибору суддею, який пішов у відставку та має не менш ніж 20-річний стаж суддівської роботи, одного з двох варіантів соціального забезпечення за настання юридичного факту (оформлення виходу у відставку)- отримання пенсії з урахуванням віку та стажу роботи на умовах, визначених ст. 37 ЗУ «Про державну службу», або неоподаткованого щомісячного довічного грошового утримання у відповідних відсотках (від 80 до 90-залежно від стажу роботи на посаді судді) від заробітної плати працюючого на аналогічній посаді судді.

Таким чином, це дає підстави стверджувати, що пенсія за віком, про яку йдеться в ст.37 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та довічне грошове утримання є різними поняттями, проте однаковими за своєю правовою природою і ототожнювати їх в контексті ст.37 є вірним.

З наведеного вбачається, що нормами вказаних вище законів передбачено спеціальний порядок призначення пенсії суддям у відставці враховуючи особистий порядок державного захисту суддів та їх сімей. Законодавство, яке регулювало правові питання призначення пенсії суддям у відставці, чітко вказує, що пенсія призначається на умовах Закону України «Про державну службу».

Так, відповідно до вимог ч.11 ст. 37 Закону України «Про державну службу», право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених ч.10 цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом.

Таким чином, з урахуванням особливостей призначення пенсії судді у відставці, яке регулюється спеціальним законодавством, позивач, як непрацездатний член сім'ї померлого ОСОБА_2, має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, таке право гарантовано безпосередньо Конституцією України та вимогами вищезазначеного законодавства.

Зважаючи на те, що позивач, будучи непрацездатним членом сім'ї померлого судді у відставці (годувальника), знаходилась на повному його утриманні, одержувала від нього допомогу, що було для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, тому остання має право за бажанням перейти з пенсії по інвалідності на пенсію у звязку з втратою годувальника, на підставах, передбачених ст. 37 ЗУ «Про державну службу». А тому, рішення відповідача про можливість призначення та переведення на вказаний вище вид пенсій лише після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів є протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства України.

На підставі викладеного, згідно зі ст. 46 Конституції України, ст. 37 Закону України "Про державну службу" ст. 43 ЗУ «Про статус суддів», ст. ст. 9, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 6, 17, 18, 19, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області, щодо відмови ОСОБА_1, у призначенні пенсій по втраті годувальника за нормами ч. 10 ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з втратою годувальника за нормами ч. 10 ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 50 відсотків від суми середньомісячного заробітку померлого годувальника, виплату даної пенсії розпочати з 01.07.2017 року, згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації у Харківській області від 19.08.2016 року № 04-50/440, з часу звернення до управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання її копії.

Суддя С. В. Библів