Рішення № 62217368, 17.10.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/6445/16-ц Провадження № 22-ц/795/1917/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції - Косач І. А. Доповідач - Острянський В. І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,за участю:позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна,

в с т а н о в и в:

У червні 2016 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка і жінки без шлюбу та про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що сторони з квітня 2010 року проживали однією сім»єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство і мали спільний сімейний бюджет. Що з 06 жовтня 2012 року сторони уклали юридичний шлюб, а рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 19 червня 2015 року цей шлюб було розірвано. Зазначає, що у зв»язку з тим, що відповідач відмовляється поділити спільно нажите майно вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.

У подальшому позивачка, посилаючись на ті ж обставини, подала до суду заяву про зменшення позовних вимог та просила суд поділити спільне майно подружжя, визнавши грошові кошти, які були внесені на оплату зобов»язань за договором про надання споживчого кредиту від 31 серпня 2007 року № 11207740000 укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 за період з 06.10.2012 року по 19.06.2015 року в сумі 42 833 грн. 02 коп. об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, стягнути з відповідача ОСОБА_8 в її користь 1/2 частину від сплачених під час перебування у шлюбі кредитних зобов»язань за договором про надання споживчого кредиту від 31 серпня 2007 року № 11207740000, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 за період з 06.10.2012 року по 19.06.2015 року в сумі 21 416 грн. 51 коп., виділити у власність ОСОБА_6 телевізор Samsung UE-40F6650(LED телевізори) вартістю 7 240 грн. та стягнути з ОСОБА_6 в її користь грошову компенсацію 1/2 частини вартості телевізора Samsung UE-40F6650(LED телевізори) в сумі 3 620 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02 вересня 2016 року позов було задоволено частково. Було визнано грошові кошти, внесені на оплату зобов»язань за договором про надання споживчого кредиту від 31 серпня 2007 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 за період з 06.10.2012 року по 19.06.2015 року в сумі 42833,02 грн. об»єктом права спільної сумісної власності подружжя; стягнуто з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_5 1/2 частину від сплачених під час перебування в шлюбі кредитних зобов»язань за договором про надання споживчого кредиту від 31 серпня 2007 року № 11207740000 між ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_6 за період з 06.10.2012 року по 19.06.2015 року в сумі 21 т416,51 грн.; стягнуто з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 474,03 грн. і в решті позовних вимог було відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02 вересня 2016 року в частині задоволення позовних вимог та про постановлення нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що ухваливши рішення, місцевий суд не звернув уваги на те, що на час укладення кредитного договору від 31 серпня 2007 року та на час придбання автомобіля «Chevrolet Aveo» ОСОБА_6 перебував у юридичному шлюбі з ОСОБА_9 і діяв в інтересах сім»ї; що суд не врахував, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу та що суд не звернув уваги на пропуск строку позовної давності позивачкою і тому без врахування даних обставин рішення суду не може вважатись законним та обгрунтованим.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи видно і сторони цих обставин не заперечували в засіданні апеляційного суду, що позивачка уклала юридичний шлюб з ОСОБА_6 06 жовтня 2012 року (а.с.8); що останній до вказаного часу перебував у юридичному шлюбі з ОСОБА_9 та що ОСОБА_6 31 серпня 2007 року уклав з ПАТ «УкрСиббанк» кредитний договір, за яким отримав 15553,00 швейцарських франків під заставу транспортного засобу марки Chevrolet Aveo, 2007 року випуску, реєстраційний номер № НОМЕР_1, що є власністю ОСОБА_6

З довідки ПАТ «УкрСиббанк» від 01.06.2013 року № 65-6-21/136 вбачається, що Кредитний договір № 11207740000 від 31 серпня 2007 року, згідно з яким заставленим майном є транспортний засіб марки Chevrolet Aveo, 2007 року випуску, що є власністю ОСОБА_6, вважається таким, що припинив свою дію і кредитні зобовязання боржника виконані у повному обсязі станом на 01.06.2013 року (а.с.31).

Згідно з правилами ст.60 та ч.4 ст.65 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу) та що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім»ї, створює обов»язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім»ї.

З пунктів 19 та 24 постанови пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» відповідно слідує, що суди повинні враховувати при вирішенні спорів про поділ майна подружжя, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу та що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов»язаннями, що виникли в інтересах сім»ї (ч.4 ст.65 СК України).

За таких обставин з урахуванням наведеного, висновок місцевого суду про визнання грошових коштів, які були внесені на оплату зобов»язань за договором про надання споживчого кредиту від 31 серпня 2007 року № 11207740000, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 за період з 06.10.2012 року по 19.06.2015 року в сумі 42 833,02 грн. об»єктом права спільної сумісної власності подружжя та про стягнення 1/2 частини цих коштів у розмірі 21 416,51 грн. з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_5 не можна вважати законним і обґрунтованим. Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову, а доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд не звернув уваги, що на час укладення кредитного договору від 31 серпня 2007 року та на час придбання автомобіля марки Chevrolet Aveo ОСОБА_6 перебував у юридичному шлюбі з ОСОБА_9 і діяв в інтересах сім»ї та що суд не врахував, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України суд вирішує питання про судові витрати.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 304, 307, 309 ч.1 п.3, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02 вересня 2016 року в частині вирішення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання грошових коштів об»єктом спільної сумісної власності подружжя і стягнення коштів та розподілу судових витрат скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_6 606 грн. 32 коп. судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:Судді: