Вирок № 62217081, 25.10.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16507/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі - Шептуха В.М.

з участю прокурора - Грушевської М.І.

з участю обвинуваченої - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за №12015220480004206 від 09.09.2015 рокуза обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Харкова, громадянки України, українки, освіта не повна середня, офіційно не працюючої, раніше судимої 09.04.2009 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 1, 2 статті 185, частиною 2 статті 190, частиною 2 статі 309 Кримінального кодексу України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнена 09.10.2012 року з Дніпродзержинської ВК №34 в Дніпропетровській області на підставі відбуття строку покарання, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

07.09.2015 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_1 перебувала у гостях у ОСОБА_2, який мешкає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 та її співмешканцем ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1, разом з якими вона вживала алкогольні напої. Після вечері ОСОБА_3 зі співмешканцем пішли спати до іншої кімнати вищевказаної квартири, а у кімнаті, де останні вечеряли, залишились тільки ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 Остання, дочекавшись, коли ОСОБА_2 заснув на дивані у зазначеній кімнаті, озирнувшись, побачила на меблевій стінці мобільний телефон, який належить ОСОБА_3, після чого у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

ОСОБА_1, діючи навмисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що у кімнаті ОСОБА_2 спав та за її діями не спостерігав, таємно, шляхом вільного доступу викрала з кімнати мобільний телефон марки Lenovo модель АЗ19, що належить ОСОБА_3 в корпусі чорного кольору, укомплектований акумуляторною батареєю, марки Lenovo модель BL171, 1500 mAh та картою пам'яті micro SD, об'єм пам'яті 128 МБ. Після чого, ОСОБА_1 відразу з місця скоєння злочину з викраденим майном зникла, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, заподіяла таким чином потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №3938 від 16.09.2015 року на загальну суму 1280 грн. 00 коп.

Допитана обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України у повному обсязі, та підтвердила обставини, викладені у обвинувальному акті, пояснивши, що доповнити їй нічого.

Суд зі згоди прокурора, обвинуваченої відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому суд з'ясував чи правильно розуміє обвинувачена зміст цих обставин, а також роз'яснив, що у такому випадку обвинувачена буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_1та кваліфікує її дії за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При вирішенні питання про покарання обвинуваченої ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь важкості вчиненого кримінального правопорушення-злочину, який у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до злочину середньої тяжкості, а також особу обвинуваченої.

Так, ОСОБА_1 раніше судима, офіційно не працює, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 судом не виявлено.

Відповідно до частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Пленум Верховного Суду України в Постанові №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звертає увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визначається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції частини 2 статті 185 Кримінального кодексу України із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

Питання щодо витрат, пов'язаних із проведенням експертиз у кримінальному провадженню вирішити на підставі статті 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів і документів вирішити на підставі статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речовий доказ - мобільний телефон марки Lenovo модель АЗ19 в копусі чорного кольору, який належить та знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 - вважати повернутим законному власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, одержувач платежу - держава), вартість проведеної під час досудового слідства судово-товарознавчої експертизи №3938 від 16.09.2015 року у розмірі 245 (двісті сорок п'ять) грн. 52 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий: