Постанова № 62212641, 20.10.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4191/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Курила В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі по тексту - ФО-П ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2015 року №0000482101.

В ході розгляду справи судом здійснено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі по тексту - ДПІ у м. Полтаві, відповідач).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31 березня 2015 року працівниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів проведена фактична перевірка з питань додержання ФО-П ОСОБА_3 вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено акт №90/16/31/21/НОМЕР_1. Висновками акту перевірки встановлено порушення суб'єктом господарювання розміру мінімальних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв (відповідно до фіскального звітного чеку №0002 від 25 червня 2014 року у належному ФО-П ОСОБА_3 магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" здійснено продаж горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною нижчою, ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв"), в наслідок чого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначене рішення позивач вважає протиправним, зокрема, оскільки відповідно до фіскального звітного чеку №0002 від 25 червня 2014 року продавцем магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" реалізовувалася горілка "Древнє Києвськая" місткістю 0,25 л, а не 0,5 л, а тому позивач жодним чином не порушив вимоги постанови КМУ від 30 жовтня 2008 року №957.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у запереченні та додаткових поясненнях, просив суд залишити його без задоволення. Представник відповідача зауважив, що за наслідками проведеної фактичної перевірки позивача встановлено, що у магазині останнього в порушення положень постанови КМУ від 30 жовтня 2008 року № 957 здійснено продаж горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною 34,75 грн, при тому, що мінімальна роздрібна ціна однієї пляшки такої горілки становить 34,90 грн. Акт перевірки, у якому зафіксовано вказане порушення, підписаний продавцем магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_5 без зауважень. За викладених обставин, ДПІ у м. Полтаві керуючись частиною другою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" обґрунтовано прийняла податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2015 року №0000482101 про застосування до суб'єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10000,00 грн, а відтак останнє скасуванню не підлягає.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Полтавської міської ради 12 листопада 1999 року, номер запису в ЄДР 2 588 017 0000 006192 /а.с. 10/.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу від 19 березня 2015 року №236 /а.с. 44/ та направлень на перевірку від 30 березня 2015 року №595 та №596 /а.с. 45/, працівниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГДРІ ОСОБА_6 та ГДРІ ОСОБА_7 31 березня 2015 року проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктом господарювання - ФО-П ОСОБА_3 вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено акт №90/16/31/21/2942401713 /а.с. 40-41/.

Висновками акту перевірки встановлено порушення ФО-П ОСОБА_3 положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", а саме, встановлено факт продажу у належному ФО-П ОСОБА_3 магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною 34,75 грн, яка є нижчою ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957, про що свідчить фіскальний звітній чек №0002 від 25 червня 2014 року.

На підставі висновків акту фактичної перевірки №90/16/31/21/НОМЕР_1 від 31 березня 2015 року, ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2015 року №0000482101, яким до ФО-П ОСОБА_3 за порушення положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10000,00 грн /а.с. 14/.

ФО-П ОСОБА_3 не погодився з вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 16 квітня 2015 року №0000482101, суд дійшов наступних висновків.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95-ВР).

Пунктом 1 статті 16 Закону №481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Частиною десятою статті 18 Закону №481/95-ВР визначено, що право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надане Кабінету Міністрів України.

На виконання положень частини десятої статті 18 Закону №481/95-ВР Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 30 жовтня 2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (далі - постанова КМУ №957).

Постановою КМУ №957 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2014 №177 (тобто станом на червень 2014 року - період реалізації горілки "Древнє Києвськая") визначено мінімальну роздрібну ціну за 1 літр 100-відсоткового спирту, що застосовується до 31 липня 2014 року, в розмірі 174,50 грн за товар "горілка та лікеро-горілчані вироби, інші".

За приписами абзацу 13 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР (в редакції, чинній на момент винесення спірного ППР) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Із приписів наведених норм слідує, що визначальним питанням для підтвердження чи спростування порушення є встановлення факту продажу горілки та інших лікеро-горілчаних виробів за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема: - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; - застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Зі змісту вказаних норм слідує, що будь-яка розрахункова операція має бути зафіксована фіскальною пам'яттю реєстратора розрахункових операцій, яку не можливо змінити чи знищити без пошкодження самого пристрою, а також за фактом здійснення розрахункової операції має бути роздрукований розрахунковий документ.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції (стаття 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

Як слідує з матеріалів справи, відповідач стверджує про встановлений перевіряючими факт реалізації 25 червня 2014 року у належному ФО-П ОСОБА_3 магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" пляшки горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною, яка є нижчою ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957. Оприбуткування даної горілки у магазині відбулося на підставі накладної ПП "Полагропром" від 19 червня 2014 року №ЦП-0093652 (одержувач ОСОБА_3, пункт розвантаження - маг. "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_1), в якій зокрема, вказаний товар - горілка особлива Класична "Древнє Києвськая" 0,5 л та зазначено код сертифіката відповідності на дану горілку UA1.024.Х006221-13 /а.с. 94/. В посвідченні якості горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л вказується міцність напою - 40% /а.с. 132/.

Так, виходячи з встановлених Кабінетом Міністрів України мінімальних роздрібних цін, контролюючим органом розраховано мінімальну ціну 0,5 л горілки 40 % - 174,5 х 40 % х 0,5 / 100% = 34,90 грн.

Разом з тим, як зафіксовано у акті фактичної перевірки від 31 березня 2015 року №90/16/31/21/НОМЕР_1 у належному ФО-П ОСОБА_3 магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" 25 червня 2014 року мала місце реалізація пляшки горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною 34,75 грн.

На підтвердження реалізації позивачем горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною, нижче встановленої, до матеріалів справи представлений фіскальний чек №0002 від 25 червня 2014 року, роздрукований на РРО "Міnі-500.02 МЕ, заводський номер ПБ57725995, фіскальний номер 1601007874 о 08:02 25 червня 2014 року /а.с. 15/. Представник позивача не заперечувала належність зазначених РРО та фіскального чеку №0002 від 25 червня 2014 року ФО-П ОСОБА_3

За наслідками дослідження вказаного фіскального чеку судом встановлено, що на суму 34,75 грн в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1 в м. Полтава ФО-П ОСОБА_3 о 08:02 25 червня 2014 року реалізовано горілку "Древнє Києвськая". При цьому, даних про об'єм реалізованої пляшки горілки "Древнє Києвськая" та її міцність фіскальний чек не містить.

Як пояснив представник позивача, протягом 2014-2015 років ПП "Полагропром" від ТОВ "СВКЗ" отримувалася горілка ТМ "Древнє Києвськая" в ємностях 0,25 л, 0,5 л, 0,1 л, 0,2л (лист ПП "Полагропром" від 22 вересня 2015 року №235 /а.с. 68/). Вказана горілка у подальшому реалізовувалася ПП "Полагропром" підприємствам роздрібної торгівлі в м. Полтаві та Полтавській області, в тому числі ФО-П ОСОБА_3 Так, станом на 25 червня 2014 року на реалізації у належному ФО-П ОСОБА_3 магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" перебувала горілка "Древнє Києвськая" міцністю 40% у пляшках об'ємами як 0,5 л, так і 0,25 л, що підтверджується видатковими накладними №ЦП-0052537 від 03 квітня 2014 року, №ЦП-0056066 від 10 квітня 2014 року, №ЦП-0059615 від 17 квітня 2014 року, №ЦП-0093652 від 19 червня 2014 року /а.с. 91-94/. Відтак, твердження контролюючого органу щодо реалізації 25 червня 2014 року згідно фіскального чеку №0002 пляшки горілки "Древнє Києвськая" міцністю 40%, місткістю 0,5 л позивач вважає тільки припущенням контролюючого органу та зазначає, що в дійсності згідно вказаного фіскального чеку у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" за ціною 34,75 грн була реалізована пляшка горілки "Древнє Києвськая" міцністю 40%, місткістю 0,25 л.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення продавця магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_5, відібрані у останньої перевіряючими в ході проведення фактичної перевірки а.с. 43. Згідно цих пояснень ОСОБА_5 підтвердила реалізацію 25 червня 2014 року у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" горілки "Древнє Києвськая" 0,5 л за ціною 34,75 грн.

З приводу вказаних пояснень суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 у період з 24 червня 2014 року по 30 червня 2014 року включно, продаж товарів у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" не здійснювала, оскільки згідно робочого графіку зазначені дні для неї були вихідними днями, а відтак, їй взагалі не було й не могло бути відомо, яку саме місткість мала пляшка горілки, реалізована згідно фіскального чеку №0002 від 25 червня 2014 року.

Вказане підтверджується, долученим до матеріалів справи, табелем обліку використання робочого часу, відповідно до якого у період з 24 червня 2014 року по 30 червня 2014 року включно продаж товарів у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" здійснювала продавець ОСОБА_4 /а.с. 19/.

Також, суд звертає увагу на те, що пояснення у продавця про факт реалізації, що відбувся 25 червня 2014 року, відібрані контролюючим органом 31 березня 2015 року, тобто після спливу восьми місяців.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Нормами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення попередніх інстанцій та повертаючи справу на новий розгляд, зазначив, що при розгляді даної справи необхідно з'ясувати, якими належними та допустимими доказами у справі підтверджується факт продажу 25 червня 2014 року у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" пляшки горілки "Древнє Києвская" місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною 34,75 грн, яка є нижчою ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957.

З урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, судом витребовувалися від ДПІ у м. Полтаві належні та допустимі докази у справі на підтвердження факту продажу 25 червня 2014 року у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" пляшки горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л міцністю 40 % за ціною 34,75 грн, яка є нижчою ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957. Натомість відповідачем не надано будь-яких фактичних даних.

Таким чином, висновки фактичної перевірки позивача з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, а саме встановлення факту продажу 25 червня 2014 року у належному ФО-П ОСОБА_3 магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" пляшки горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною 34,75 грн, яка є нижчою ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржуване податкове повідомлення рішення від 16 квітня 2015 року № 0000482101 винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ФО-П ОСОБА_3 про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2015 року №0000482101.

Зважаючи на те, що оскаржуване рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2015 року №0000482101 і визнати протиправним та скасувати вказане рішення.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавської області від 16 квітня 2015 року № 0000482101.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39680655) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 грн (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2016 року.

Суддя С.С. Бойко