Постанова № 62211929, 26.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2016 року 810/1741/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф Парк»

до Київської міської митниці ДФС

про зобов’язання вчинити певні дії,-

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф Парк» (далі – позивач або ТОВ «Тріумф Парк») до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач), у якому позивач просить суд, з урахування заяви про зменшення позовних вимог:

- зобов’язати Київську міську митницю ДФС у відповідності до положень Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у сумі 217 873,51 грн. та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при здійсненні митного оформлення товару ТОВ «Тріумф Парк» провело оплату митних декларацій з урахуванням рішень відповідача про коригування митної вартості №100250002/2015/000076/1 від 15.09.2015, №100250002/2015/000077/1 від 16.09.2015, №100250002/2015/000078/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000079/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000080/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000088/2 від 23.09.2015, №100250002/2015/000089/1 від 23.09.2015, № 100250002/2015/000090/1 від 23.09.2015, №100250002/2015/000095/2 від 25.09.2015, №100250002/2015/000096/2 від 28.09.2015, №100250002/2015/000097/2 від 29.09.2015, які в подальшому скасовані в судовому порядку.

З метою повернення коштів, позивач у визначений законодавством строк, у повній відповідності до вимог Порядку повернення, звернувся до відповідача з відповідною заявою №13 від 30.03.2016. Зазначає, що вищезазначена заява про повернення надмірно сплачених грошових коштів підписана директором та головним бухгалтером, подана із зазначенням причин повернення коштів, реквізитів банку, найменування та коду за ЄДРПОУ платника податків. Також до заяви додано документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, а саме копії аркушів ВМД, за якими надмірно сплачені митні та інші платежі, копії платіжних доручень, що підтверджують сплату митних платежів за такими ВМД.

Однак за результатами розгляду звернення, листом №2736/10/26-70-19-01 від 15.04.2016 у поверненні коштів позивачу відмовлено, з посиланням на те, що правові підстави для повернення коштів відсутні.

Позивач не погоджується з відмовою відповідача повернути надміру сплачені кошти та вважає такі дії протиправними.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що скасування рішень про коригування митної вартості товарів не тягне за собою автоматичне визнання числового значення митної вартості. Зазначає, що висновок про наявність надмірної сплати до бюджету та її розмір може бути підготовлений шляхом проведення процедур та застосування форм контролю, передбачених МК України, зокрема, за наслідками документальної перевірки. Також зазначає, що позивачем не надано до митного органу документи, що підтверджують суму надмірно сплачених митних платежів на суму 217873,51 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №810/1741/16 суддею Балаклицьким А.І. та призначено справу до судового розгляду.

У зв’язку з тимчасовим відстороненням судді Балаклицького А.І. від здійснення правосуддя, 15.07.2016, в порядку ст. 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа №810/1741/16, розподілена судді Київського окружного адміністративного суду Горобцовій Я.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року прийнято до провадження адміністративну справу №810/1741/16 та призначено судове засідання.

Від представника позивача через службу діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф Парк», ідентифікацій код 34600884, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-святошинський район, місто Вишневе, вулиця Зелена, будинок 12, зареєстроване як юридична особа з 06.10.2006 відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Серії АБ №998244 від 08.10.2013 (а.с. 34-35).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Рамкового договору поставки №SABIK-PM/6415, з метою здійснення митного оформлення ввезених на територію України товарів, позивач подав митному органу електронні митні декларації №1002500002/2015/058891 від 14.09.2015, №100250002/2015/058959 від 16.09.2015, №100250002/2015/058988 від 17.09.2015, №100250002/2015/058989 від 17.09.2015, №100250002/2015/058990 від 17.09.2015, №100250002/2015/059186 від 23.09.2015, №100250002/2015/059185 від 23.09.2015, №100250002/2015/059187 від 23.09.2015, №100250002/2015/059256 від 25.09.2015, №100250002/2015/059299 від 28.09.2015, №100250002/2015/059374 від 29.09.2015.

При цьому, митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За результатами опрацювання зазначених митних декларацій митним органом прийнято картки відмови у прийнятті митних декларації та рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000076/1 від 15.09.2015, №100250002/2015/000077/1 від 16.09.2015, №100250002/2015/000078/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000079/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000080/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000088/2 від 23.09.2015, №100250002/2015/000089/1 від 23.09.2015, №100250002/2015/000090/1 від 23.09.2015, №100250002/2015/000095/2 від 25.09.2015, №100250002/2015/000096/2 від 28.09.2015, №100250002/2015/000097/2 від 29.09.2015, відповідно до якого митна вартість товару скоригована у бік її збільшення.

У з’вязку з чим, ТОВ «Тріумф Парк» надав для митного оформлення нові ВМД №100250002/2015/058956 від 15.09.2015, №100250002/2015/058975 від 16.09.2015, №100250002/2015/059001 від 17.09.2015, №1002500002/2015/059007 від 17.09.2015, №100250002/2015/059008 від 17.09.2015, №100250002/2015/059212 від 23.09.2015, №100250002/2015/059213 від 23.09.2015, №100250002/2015/059219 від 23.09.2015, №100250002/2015/059258 від 25.09.2015, №100250002/2015/059349 від 28.09.2015, №100250002/2015/059387 від 29.09.2015 (а.с. 77-98).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва №810/4891/15 від 04.11.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016, визнано протиправними та скасувані рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів митної вартості товарів №100250002/2015/000076/1 від 15.09.2015, №100250002/2015/000077/1 від 16.09.2015, №100250002/2015/000078/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000079/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000080/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000088/2 від 23.09.2015, №100250002/2015/000089/1 від 23.09.2015, №100250002/2015/000090/1 від 23.09.2015, №100250002/2015/000095/2 від 25.09.2015, №100250002/2015/000096/2 від 28.09.2015, №100250002/2015/000097/2 від 29.09.2015 (а.с. 38-60)

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.04.2016 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 (а.с. 61-63).

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Тріумф Парк» звернувся до відповідача із заявою Вих. №13 від 30.03.2016 з проханням, на підставі скасованих судом вищезазначених рішень про коригування митної вартості товарів: перевірити факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплат; за потреби ініціювати проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу; підготувати та направити висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи; за результатами розгляду заяви або провести залік наявних та надмірно зарахованих до бюджету митних платежів у розмірі 217 873,51 грн. у рахунок майбутніх платежів. Також до заяви надані наступні додатки: таблиця по зайво сплаченим коштам; аркуші з позначенням « 3/8» комплектів бланків митних декларацій Ф МД-2, документи на підтвердження суми сплачених коштів (а.с. 64-67).

Розглянувши заяву позивача від 30.03.2016, листом від 15.04.2016 №2736/10/26-70-19-01 «Про направлення висновку» відповідачем повідомлено, що правові підстави повернення коштів з Державного бюджету України, у сумі, зазначеній у заяві ТОВ «Тріумф Парк», у Київської міської митниці ДФС відсутні (а.с. 99-100).

Не погоджуючись з діями відповідача ТОВ «Тріумф Парк» подана скарга до ДФС України, за результатами розгляду якої листом від 05.08.2016 №17053/6/99-99-19-01-01-15 повідомлено, що Київська міська митниця ДФС листом від 15.04.2016 №2736/10/26-70-19-01 не надала обґрунтованої вімови або задоволення заяви ТОВ «Тріумф Парк», не виконала процедурних обов’язків щодо алготритму дій покладених на неї зазначеними вище порядками, а тому така бездіяльність митниці є протиправною (а.с. 14-16).

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного та Податкового кодексів України, а також іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі – МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно по приписів частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення

За правилами статті 289 Митного кодексу України обов'язок із сплати митних платежів у разі ввезення товарів на митну територію України виникає з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частина перша статті 52 МК України визначає, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частина 1 статті 29 МК України передбачає, що рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Відповідно до пп. 4 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

Як свідчать матеріали справи позивач оскаржив прийняті митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва №810/4891/15 від 04.11.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016, визнано протиправними та скасувані рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів митної вартості товарів №100250002/2015/000076/1 від 15.09.2015, №100250002/2015/000077/1 від 16.09.2015, №100250002/2015/000078/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000079/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000080/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000088/2 від 23.09.2015, №100250002/2015/000089/1 від 23.09.2015, №100250002/2015/000090/1 від 23.09.2015, №100250002/2015/000095/2 від 25.09.2015, №100250002/2015/000096/2 від 28.09.2015, №100250002/2015/000097/2 від 29.09.2015.

Оскільки сплата гарантійного зобов’язання на загальну суму 217 873,51 грн. повязана із прийняттями Митним органом рішень, які визнані судом протиправними та скасовані, позивач вважає, що ці кошти є надмірно перерахованими до Державного бюджету України та підлягають поверненню.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у Митному кодексі України немає, але воно міститься в податковому законодавстві.

Так, згідно з підпунктом 14.1.115 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Щодо права позивача на повернення коштів, сплачених в якості фінансової гарантії при розмитненні товару, суд зазначає, що Митний кодекс України не встановлює строку, протягом якого декларанту повертається сума надміру сплачених податків і зборів.

Так, відповідно до частини першою статті 301 Митного кодексу України визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно приписів частини третьої зазначеної статті, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

За нормами статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до приписів частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України та статей 43, 102 Податкового кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (далі - Порядок №618).

Відповідно до приписів пункту 1 розділу ІІІ вказаного Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

До заяви додаються:

- аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

- документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

- документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Згідно до пунктів 2,3 розділу ІІІ Порядку повернення заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Відповідно до п. 11 розділу ІІІ Порядку повернення за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

На час виникнення спірних відносин, зокрема, розгляду відповідачем заяви Вих. №13 від 30.03.2016 про повернення надмірно сплачених коштів, набрав чинності Порядок взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 р. за № 1679/28124) (далі - Порядок взаємодії).

Як зазначено у п.5 Порядку взаємодії повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Відповідно до пункту 7 Порядку взаємодії після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку. Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Згідно з п. 8 Порядку взаємодії у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує:

- висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку;

- три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах днем виникнення надміру сплаченої суми податків та зборів (обов'язкових платежів) є день, наступний за днем, в якому набрало законної сили судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості.

Приймаючи до уваги той факт, що рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000076/1 від 15.09.2015, №100250002/2015/000077/1 від 16.09.2015, №100250002/2015/000078/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000079/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000080/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000088/2 від 23.09.2015, №100250002/2015/000089/1 від 23.09.2015, №100250002/2015/000090/1 від 23.09.2015, №100250002/2015/000095/2 від 25.09.2015, №100250002/2015/000096/2 від 28.09.2015, №100250002/2015/000097/2 від 29.09.2015 визнані протиправними та скасовані в судовому порядку, суд приходить до висновку про те, що саме з дня, наступного за днем набрання законної сили судовим рішенням у справі, у позивача виникає право на повернення коштів, сплачених в якості фінансової гарантії при розмитненні товару.

Судом встановлено, що позивач згідно платіжного доручення №1060 від 08.09.2015 перерахував на відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у м. Києві депозитний рахунок Київської міської митниці ДФС кошти в сумі 300 000,00 грн.; платіжного доручення №1085 від 10.09.2015 – 285 000,00 грн.; платіжного доручення №1092 від 11.09.2015 – 180 000,00 грн; платіжного доручення №1107 від 15.09.2015 – 250 000,00 грн.; платіжного доручення №1115 від 16.09.2015 – 600 000,00 грн.; платіжного доручення №1145 від 22.09.2015 – 505 000,00 грн.; платіжного доручення №1164 від 24.09.2015 – 180 000,00 грн.; платіжного доручення №1175 від 28.09.2015 – 190 000,00 грн.; платіжного доручення №1190 від 29.09.2015 – 166 000,00 грн., на загальну сумму 2 656 000 грн. (а.с. 68-76).

Відповідно до службовоі записки від 08.07.2016 №1254/26-70-19-01-11, на підставі рішень про коригування митної вартості вказаних в позові ТОВ «Тріумф Парк» у судовій справі №810/1741/16, перераховано до бюджету коштів на загальну суму у розмірі 217 873,81 грн.

Пункт 11 Порядку повернення передбачає, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Перевіряючи обґрунтованість відмови відповідача у поверненні коштів, суд зазначає таке.

Форми забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією та види фінансових гарантій визначені у статті 309 Митного кодексу України (далі –МК України).

Відповідно до частини першої статті 309 МК України забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у таких формах:

1) надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа);

2) внесення коштів на відповідний рахунок або в касу митного органу (грошова застава).

Судом встановлено, що позивачем з метою випуску товару у вільний обіг прийнято рішення про надання фінансової гарантії у формі грошової застави шляхом сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митних декларацій №1002500002/2015/058891 від 14.09.2015, №100250002/2015/058959 від 16.09.2015, №100250002/2015/058988 від 17.09.2015, №100250002/2015/058989 від 17.09.2015, №100250002/2015/058990 від 17.09.2015, №100250002/2015/059185 від 23.09.2015, №100250002/2015/059187 від 23.09.2015, №100250002/2015/059256 від 25.09.2015, №100250002/2015/059299 від 28.09.2015, №100250002/2015/059374 від 29.09.2015 та сумою митних платежів обчислених відповідачем, згідно відповідних рішень про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000076/1 від 15.09.2015, №100250002/2015/000077/1 від 16.09.2015, №100250002/2015/000078/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000079/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000080/2 від 17.09.2015, №100250002/2015/000088/2 від 23.09.2015, №100250002/2015/000089/1 від 23.09.2015, №100250002/2015/000090/1 від 23.09.2015, №100250002/2015/000095/2 від 25.09.2015, №100250002/2015/000096/2 від 28.09.2015, №100250002/2015/000097/2 від 29.09.2015.

Згідно з пунктом 3 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються :

- у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Аналізуючи положення вказаної норми суд приходить до висновку про те, що єдиною умовою для випуску у вільний обіг товарів, при митному декларуванні яких митницею прийнято рішення про коригування митної вартості, є сплата митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. (ч. 8 ст. 55 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 305 МК України у випадках, визначених цим Кодексом, виконання зобов'язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів у способи, передбачені для відповідної митної процедури.

Згідно з приписами ст. 306 МК України одним із способів забезпечення сплати митних платежів є зокрема фінансові гарантії.

Як вже зазначено судом забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією згідно ч.1 ст. 309 МК України здійснюється у таких формах:

1) надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа);

2) внесення коштів на відповідний рахунок або в касу органу доходів і зборів (грошова застава).

Відповідно до абзаца другого ч. 9 ст. 309 МК України завершення оформлення митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів є підтвердженням прийняття фінансової гарантії як забезпечення виконання зобов'язань перед органами доходів і зборів.

Враховуючи вищевказані положення МК України, суд дійшов висновку про те, що товари позивача випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом внесення грошової застави.

Нормативне регулювання щодо фінансової гарантії у вигляді грошової застави містить стаття 313 МК України.

Згідно з частиною 4 статті 313 МК України при виконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сплачені кошти підлягають поверненню особі, яка внесла цю заставу, або уповноваженій нею особі не пізніше трьох банківських днів.

Згідно частини 8 статті 313 МК України при невиконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.

Згідно частини 9 статті 313 МК України порядок внесення грошової застави та її повернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Враховуючи відсутність у Митному кодексі інших норм, які регулюють порядок повернення грошової застави, яка є видом фінансових гарантій з метою забезпечення сплати митних платежів, суд зазначає, що порядок, строки повернення коштів врегульовані лише Порядком повернення та Порядком взаємодії.

Проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні висновку про повернення коштів, оскільки позивач у визначений законодавством строк обґрунтовано та правомірно звернувся до відповідача із відповідною заявою про повернення коштів, натомість підстави відмови у наданні висновку є необґрунтованими, оскільки кошти, сплачені позивачем в якості фінансової гарантії при випуску товарів у вільний обіг, отримують статус коштів надмірно сплачених податків та зборів після скасування судом рішень про коригування митної вартості.

Щодо способу захисту порушеного права шляхом зобов’язання Київської міської митниці ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених платежів «Тріумф Парк» у сумі 217 873,81 грн. та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суд зауважує, що обраний позивачем в даному випадку спосіб поновлення порушеного права на володіння ним його коштами є належним з огляду на таке.

Так, зміст вищевикладених положень Митного кодексу України, Порядку взаємодії та Порядку повернення свідчить, що повернення надміру сплачених митних платежів здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах визначених положеннями вказаних нормативно-правових актів, зокрема, передумовою підготування митними органом висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів є заява відповідної особи, якою було здійснено сплату відповідних платежів.

Тобто чинним законодавством безальтернативно визначений алгоритм дій платника податків, митного органу та органу казначейства у правовідносинах, повязаних з поверненням надміру сплачених митних платежів.

Цей порядок (алгоритм) не передбачає можливості отримання такого відшкодування у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями митних органів або окремо від здійснення такого контролю.

Саме на такому розумінні положень чинного законодавства наполягає Верховний Суд України в постанові №21-205а14 від 09.12.2014, прийнятій за наслідками перегляду судових рішень в адміністративних справах з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У цій постанові Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Крім того, Верховний Суд України в постанові від 15.04.2014 (справа № 21-21а14) зазначив про те, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної, вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Також, в постанові Верховного Суду України від 03.02.2016 (справа №826/72/15) Верховний Суд України зазначає, що митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів. Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у статті 301 МК, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення, на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів. Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів. Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Таким чином Верховний Суд України в постанові від 03.02.2016 справа №826/72/15 зазначає, що вимога позивача про стягнення надмірно сплачених митних платежів не є правильним способом захисту прав платника митних платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази, які підтверджують правомірність відмови у наданні позивачу висновку щодо повернення з Державного бюджету України помилково та/ або надмірно зарахованої до бюджету суми грошових коштів, у той час як матеріали справи свідчать про те, що позивачем дотримано порядок щодо отримання відповідного висновку.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що у відповідача наявні законні підстави для видачі висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

З огляду на вищезазначене, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 КАСУ, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов’язати Київську міську митницю ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів ТОВ «Тріумф Парк» у сумі 217 873,81 грн. (двісти сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят три гривні 81 копійка) та направити його разом з іншими, передбаченими законодавством документами для виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф Парк» (код ЄДРПОУ 34600884) судовий збір у сумі 1378 грн. 00 коп. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова