Ухвала суду № 62211822, 19.10.2016, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду

19 жовтня 2016 року Справа № 803/157/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача Ковальчук Ю.М.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в розмірі 462 891,02 грн.

В судовому засіданні від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що позовна заява позивачем була подана лише 24.01.2014 року, а тому відповідно до статті 99 КАС України шестимісячний строк позовної давності вважає пропущеним.

Представник позивача в судовому засіданні щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечила, просила в його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що за ФОП ОСОБА_3 з врахуванням переплати по картці особового рахунку станом на 31.05.2013 року в сумі 77 442,81 грн. та залишку несплаченої пені в сумі 9,49 грн. рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 232 602,31 грн., який виник в результаті нарахування грошового зобов'язання за податковими повідомленнями - рішеннями №0002551702 від 23.04.2013 року, №0003911702 від 27.05.2013 року.

Наявність податкового боргу підтверджується податковими повідомленнями - рішеннями №0002551702 від 23.04.2013 року, №0003911702 від 27.05.2013 року та зворотнім боком облікової картки платника податків

Також, за ФОП ОСОБА_3 з врахуванням переплати по картці особового рахунку станом на 30.04.2013 року в сумі 2,80 грн. та заборгованості станом на 31.12.2012 року в сумі 6 776,57 грн. рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 230 288,71 грн., який виник в результаті нарахованого платником самостійно основного платежу по декларації з податку на доходи фізичних осіб №154437 від 09.02.2012 року та нарахування грошового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням №0002561702 від 23.04.2013 року.

Наявність податкового боргу підтверджується декларацією з податку на доходи фізичних осіб №154437 від 09.02.2012 року, податковим повідомленням - рішенням №0002561702 від 23.04.2013 року та зворотнім боком облікової картки платника податків.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, ст. 99 КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами інших строків звернення до адміністративного суду.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є стягнення із ФОП ОСОБА_3 податкового боргу в сумі 462 891,02 грн.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно із пунктом 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

У силу вимог пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Із зазначеного слідує висновок, що строк примусового стягнення податкового боргу становить 1095 днів з дня виникнення податкового боргу, а тому й позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, можуть пред'являтися протягом 1095 днів з дня його виникнення.

Строки сплати податкових зобов'язань регулюються статтею 57 ПК України.

Визначене контролюючим органом грошове зобов'язання (незалежно від того, на який з 1095 днів припаде відповідне визначення) в разі його несплати платником податків набуде статусу податкового боргу. З дня виникнення податкового боргу починається відлік строку тривалістю 1095 днів для звернення податкового органу до суду з вимогою, пов'язаною зі стягненням такого боргу.

Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» № 203/11/13-11 від 10.02.2011.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення суму податкового боргу відповідача, що утворився внаслідок прийнятих Луцькою ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 23.04.2013 року №0002551702, від 23.04.2013 року №0002561702 та від 27.05.2013 року №0003911702.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

ФОП ОСОБА_3 звертався в суд з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.04.2013 року №0002551702, від 23.04.2013 року №0002561702 та від 27.05.2013 року №0003911702. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.04.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено, рішення суду набрало законної сили.

Разом із тим, вказане грошове зобов'язання у визначений п. 57.3 ст. 57 ПК України строк відповідачем самостійно сплачене не було, а тому із спливом 10-денного строку для самостійної сплати набуло статусу податкового боргу.

При цьому із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 24.01.2014 року, про що свідчить відбиток штемпеля на самій позовній заяві із відомостями про її реєстрацію, тобто в межах встановленого ПК України строку для примусового стягнення податкового боргу - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строки звернення до суду позивачем пропущені не були, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 100 КАС України, а тому клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, відмовити.

Ухвала в повному обсязі буде складена 24 жовтня 2016 року і не може бути оскаржена.

Головуючий С.Ф. Костюкевич