Ухвала суду № 62209934, 11.10.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/9120/15 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І.

Провадження № 22-ц/783/4818/16 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Берези В.І., Ванівського О.М.,

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю: позивача ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3, представника відповідача - Нецкара Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Надії Миколаївни про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки, зобов'язання приватного нотаріуса вилучити з відповідних реєстрів записи щодо посвідчення договору іпотеки та накладення заборони відчуження предмета іпотеки,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом (а.с.2-6), уточненим під час розгляду справи (а.с.149-154), з остаточними вимогами про: визнання недійсними кредитного договору №800004528 та договору іпотеки №800004528 И від 27.06.2008 року, укладених між закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_2; зобов'язання приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. вилучити з відповідних реєстрів записи, зареєстровані 27.06.2008 року за №3869 щодо посвідчення вказаного договору іпотеки, та записи за №3870, №3871 щодо накладення заборони на відчуження предмету іпотеки - квартир АДРЕСА_1.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 06.06.2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2, просить його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апелянт вважає, що оспорюваний кредитний договір від 27.06.2008 року, укладений між ним та ЗАТ «Альфа Банк», не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить на першому аркуші оригінальної печатки ЗАТ «Альфа Банк». Крім того, в апелянта викликає сумнів легітимність підпису уповноваженої особи банку як в кредитному договорі, так і в договорі іпотеки, оскільки довіреності на представництво інтересів банку не містять реєстрового номеру. Зазначає, що ПАТ «Альфа Банк» всупереч вимогам Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту та Закону України «Про захист прав споживачів» не повідомив споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема, про орієнтовну та сукупну вартість кредиту в абсолютному та відносному значенні, не отримав письмового підтвердження від позичальника про ознайомлення з інформацією про умови кредитування, а тому вважає, що при укладенні кредитного договору відповідач свідомо ввів його в оману щодо істотної умови - ціни кредиту та процентної ставки за користування кредитними коштами, розмір якої істотно збільшився в період різкого росту курсу валют у 2013-2014 роках. Вважає, що розмір щомісячних платежів не відповідає базовим умовам кредитування. Крім того, на думку апелянта, оспорюваний кредитний договір не містить жодних умов, які б регулювали відповідальність з боку банку за невиконання або неналежне виконання умов договору, що суперечить вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Недійсність договору іпотеки апелянт пов'язує з недійсністю кредитного договору, як основного зобов'язання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.06.2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №800004528, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 148985 доларів США зі сплатою 15,8 % річних строком до 27.06.2018 року на оплату/часткову оплату вартості квартир АДРЕСА_1 (а.с. 7-10).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 27.06.2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №800004528 И, який посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Нор Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №3869, відповідно до умов якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме, квартири АДРЕСА_1, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, якщо інше не встановлено законом (а.с. 15-18).

27.06.2008 року приватним нотаріусом ЛМНО Нор Н.М. на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв'язку з посвідченням договору іпотеки, накладено заборону на відчуження предмету іпотеки - квартир АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2.10 кредитного договору, детальний розпис сукупної вартості кредиту, з урахуванням реальної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, виду, предмету та вартості супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань позичальника визначені додатком №1 до цього договору.

Згідно з додатком №1 до кредитного договору, такий містить графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Позивач своїм підписом на вказаному додатку засвідчив про ознайомлення з таким та свою фактичну згоду з такою інформацією (а.с. 11-14).

Пунктом 7 розділу 1 кредитного договору передбачено, що підпис позичальника на договорі є письмовим підтвердженням отримання ним свого примірника цього договору в дату його укладення та ознайомлення у письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також іншої інформації, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство. Підпис позичальника на цьому договорі є також письмовим підтвердженням того, що позичальник у письмовій формі ознайомлений з умовами кредитування, умовами відкриття, ведення та закриття поточного рахунку та розміром тарифів по його обслуговуванню, в тому числі пов'язаних із отриманням та поверненням кредиту, які йому роз'ясненні та зрозумілі.

Крім цього, п. 10.1 розділу 2 кредитного договору передбачено, що позичальник погоджується та підтверджує, що підпис позичальника на оригіналі, що залишається в банку, є достатнім підтвердженням отримання у письмовій формі та повного розуміння позичальником інформації про сукупну вартість кредиту, враховуючи значення реальної процентної ставки, абсолютне значення подорожчання кредиту, види, предмети та вартість супутніх послуг, а також всієї інформації надання якої передбачено чинним законодавством України.

Таким чином, позивач отримав усю необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про умови кредитування, в тому числі про сукупну вартість кредиту та вартість усіх супутніх послуг, і підписанням оспорюваного кредитного договору підтвердив свою згоду з усіма умовами цього договору, не ставив перед банком питання про розірвання кредитного договору, а, навпаки, виконував його умови.

Посилання апелянта на підвищення курсу іноземної валюти та в зв'язку з цим зміни фінансового становища щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, не є підставою для визнання кредитного договору недійсним, оскільки позивач, як позичальник, свідомо брав не себе певні ризики на випадок подальшої зміни валютного курсу та мав би передбачити таку.

Правильними і достатньо обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про відсутність зі сторони банку порушень вимог закону, на які посилався позивач для визнання кредитного договору недійсним.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що, укладаючи кредитний договір, сторони діяли вільно у виборі контрагента та у визначенні умов цього договору відповідно до вимог чинного законодавства, а тому правових підстав для визнання договору недійсним немає.

Оспорювані договори містять підписи сторін, зокрема, від імені ЗАТ «Альфа-Банк», договори підписувала начальник відділу продаж іпотеки Львівського регіону Павлишин М.І., яка діяла на підставі довіреності №230/06, виданої 11.12.2006 року головою правління ЗАТ «Альфа-Банк» Волковим А.В., який діяв на підставі статуту товариства, та посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстрованою в реєстрі за №21012 (а.с. 48).

До ЗАТ «Альфа-Банк», як структурний підрозділ, входило Відділення «Львівське» ЗАТ «Альфа-Банк», яке знаходилось в його безпосередньому підпорядкуванні і від імені банку представляло банк у відносинах з третіми особами, державними та недержавними установами, підприємствами і організаціями, громадянами, здійснювало банківські операції, які передбачені Положенням про Відділення «Львівське» ЗАТ «Альфа-Банк» (а.с. 94-99), на підставі дозволу, наданого відділенню банком.

Отже, печатки, наявні на договорах, свідчать про те, що договори є укладеними та підписані повноважною особою, тому доводи апелянта про нелегітимність підписів представника банку та невідповідність печаток на договорах є безпідставними.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, давши належну правову оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам, які сторони подали в обгрунтування своїх вимог та заперечень, застосував норми матеріального закону, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, не допустив порушень норм процесуального закону, які б були підставою для скасування оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Береза В.І.

Ванівський О.М.