Ухвала суду № 62204196, 21.10.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7065/16-к

Провадження № 11-кп/779/470/2016

Категорія ч.2ст.185 КК України

Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І.

Суддя-доповідач Іванів О.Й.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Іванів О.Й.,

суддів: Хруняка Є.В., Фіцака Т.Д.,

секретаря судового засідання Шандаловича А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за номером № 12016090010001853, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, обвинуваченого за ч.2 ст.185 КК України, за участю: прокурора Марчук О.В., за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Івано-Франківського міського суду від 17 серпня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_2 визнано винним за ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді шести місяців арешту.

Запобіжний захід до вступу вироку в закону силу залишено попередньо обраний - особисте зобов'язання.

Постановлено стягнути з обвинуваченого на користь держави 1319,80 грн. витрат за проведення експертиз.

Відповідно до вимог ст.100 КПК України вирішено долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у таємному викраденні чужого майна, повторно.

Як встановив суд, злочин вчинено за таких обставин.

ОСОБА_2, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за вчинення корисливого злочину, 29.04.2016 року близько 14.00 години, перебуваючи в маршрутному таксі № 46, яке рухалося по вул. Чорновола, що в м. Івано-Франківську, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою власного збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з жіночої сумочки ОСОБА_3 гаманець рожевого кольору, вартістю 39 гривень, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 733 гривні та 100 доларів США, що згідно довідки НБУ становить 2518 грн., студентський квиток НОМЕР_1, читацький квиток №4434 та дисконтну картку мережі магазинів «Watsons», чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 3290 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 в поданій апеляційній скарзі покликається на суворість призначеного йому покарання, оскільки повністю визнав вину та відшкодував потерпілій збитки. Зазначає, що він являється єдиним годувальником сім'ї, на його утриманні перебувають: малолітня дитина, яка знаходиться на обліку у невропатолога і потребує систематичного лікування, та дружина, яка перебуває в декретній відпустці. Просить пом'якшити покарання.

В засідання апеляційної інстанції обвинувачений не з'явився, про свою обов'язкову участь в апеляційному перегляді в поданій апеляційній скарзі не зазначив, тому колегія суддів вважає можливим провести апеляційний розгляд провадження в його відсутності, оскільки участь в апеляційному перегляді є правом, а не обов'язком особи, яка звертається з апеляційною скаргою.

Окрім того, апеляційних скарг від інших учасників судового розгляду на погіршення становища обвинуваченого, при якому обвинувачений підлягав би обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, не надходило.

Під час апеляційного розгляду прокурор Марчук О.В. заперечила доводи апеляційної скарги обвинуваченого, вирок суду вважає законним і обґрунтованим та просить залишити його без змін.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого до задоволення не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину, за який його засуджено, а також правильність кваліфікації дій не оспорюються апелянтом і апеляційному перегляду згідно ч.1 ст.404 КПК України не підлягають.

Згідно положень ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з вироку, суд першої інстанції належним чином дотримався вимог зазначених законів.

Так, судом враховано пом'якшуючі покарання обставини, на які покликається обвинувачений в апеляційній скарзі: каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Також судом при призначенні покарання ОСОБА_2 враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, позитивну характеристику, що має на утриманні одну малолітню дитину, а також думку потерпілої, яка просить обвинуваченого суворо не карати у зв'язку з відшкодуванням останнім завданої їй злочином шкоди.

З огляду на особу винного, який раніше судимий за аналогічні злочини і попередні судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку, з урахуванням пом'якшуючих покарання обставин та при відсутності обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, при наявності альтернативних видів покарань, призначив ОСОБА_2 найменш суворий вид покарання з числа тих кількох, що передбачені в санкції ч.2 ст.185 КК України, яке відповідає вимогам ст.65 КК України.

Зважаючи на те, що згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими, так і іншими особами, колегія суддів приходить до висновку, що призначене обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді шести місяців арешту є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Доводи апелянта про те, що його малолітня дитина знаходиться на обліку у невропатолога і потребує систематичного лікування, документально не підтверджені та самі по собі не можуть бути підставою для пом'якшення покарання винній особі.

З врахуванням наведеного, підстав для зміни вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_2 шляхом пом'якшення призначеного йому покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 376 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 17 серпня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців.

Головуючий О.Й. Іванів

Судді: Є.В. Хруняк

Т.Д. Фіцак

Згідно з оригіналом:

Суддя О.Й. Іванів