Постанова № 62203771, 18.10.2016, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1011/16-а

18 жовтня 2016 року смт.Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Битківський Л.М.,

секретаря Дякун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Богородчани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання провести виплату пенсії у обраний позивачем спосіб,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до управління ПФУ в Богородчанському районі, в якому поставив питання про зобов'язання відповідача здійснювати виплату його пенсії шляхом її перерахування на особовий рахунок, що відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк».

Заявлені вимоги мотивує тим, що являється пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на пенсію за віком. Однак з 01 липня 2016 року пенсію не отримує. До зазначеного часу виплата пенсії проводилась відповідачем через відділення поштового зв'язку с. Дзвиняч. На неодноразові усні ти письмові скарги отримував відповіді управління, що з 01 липня 2016 року виплата пенсії внутрішньо переміщеним особам здійснюється виключно через банківські рахунки. До того ж відповідач вважає, що такий рахунок повинен бути відкритий в АТ «Ощадбанк». 29 серпня 2016 року звернувся до управління ПФУ в Богородчанському районі з заявою, в якій просив виплачувати йому пенсію шляхом перерахування її на особовий рахунок, відкритий у ПАТ «Приватбанк».

31 серпня 2016 року отримав від відповідача лист, яким його проінформовано, що з 01 липня 2016 року виплата пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюється виключно через рахунки та мережу установ АТ «Ощадбанк», рекомендовано звернутись до управління з заявою про переведення виплати пенсії через рахунок АТ «Ощадбанк» та заявою про виготовлення платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням. Таким чином, в задоволенні прохання про виплату пенсії у обраний ним спосіб відмовлено. Вважає такі дії відповідача протиправними.

Зазначає, що згідно ст. 47 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Отже, право громадян на отримання пенсійних виплат на визначений пенсіонером банківський рахунок є невід'ємним і гарантованим. Вказує, що, на його думку, порядок виплати (продовження виплати) пенсії внутрішньо переміщеним особам, запроваджений постановою КМУ від 14 березня 2016 року № 167 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів», якою внесено зміни до пункту 1 постанови КМУ від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», суперечить вимогам Конституції та Законів України в сфері пенсійного забезпечення, а також ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», обмежує права визначеної категорії громадян на вибір банківської установи для отримання пенсії.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та пояснив, що принципово з суб'єктивних міркувань не бажає користуватись послугами ощадбанку, оскільки кілька раз зазнав фінансових втрат від діяльності цього банку. Крім того, у обраному банку він має можливість здійснювати усі необхідні платежі, налаштував програми електронного банкінгу, а тому використанні іншої банківської установи для нього є незручним. Внаслідок незаконних дій відповідача уже протягом трьох місяців позбавлений можливості отримувати пенсію, що фактично призвело до втрати засобів до існування його та його сім'ї. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала. Пояснила, що 01 січня 2016 року на підставі заяви ОСОБА_1 та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з Старобешівського району Донецької області електронну пенсійну справу позивача взято на облік в управлінні ПФУ в Богородчанському районі. Згідно з заявою, виплата пенсії проводилась через відділення поштового зв'язку с. Дзвиняч, 7 числа щомісяця. Паперова пенсійна справа до управління не надходила.

Згідно з постановою КМУ від 14 березня 2016 року № 167 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів», якою внесено зміни до пункту 1 постанови КМУ від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені внутрішньо переміщеним особам, з 01 липня 2016 року здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв ПАТ «Державний Ощадний банк України». Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту З цієї постанови тристороннім договором.

Крім того, відповідно до вищевказаної постанови КМУ, для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати їм пенсій здійснюється емісія (виготовлення) платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису. Виготовлення електронного посвідчення здійснюється на підставі заяви пенсіонера, поданої до територіального органу ПФУ.

Про порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з 01 липня 2016 року позивача було письмово проінформовано управлінням листами від 02 червня 2016 року №2223/03 та від 23 червня 2016 року №2519/03.

Для продовження виплати пенсії позивачу необхідно звернутися до управління з заявою про переведення виплати пенсії через рахунок ПАТ «Ощадбанк» та заявою про виготовлення платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням.

Оскільки до 01 липня 2016 року позивач не надав такі заяви, то виплату йому пенсії з 01 липня 2016 року було припинено. З вищевказаними заявами ОСОБА_1 до управління не звертався й до цього часу.

Представник відповідача також зазначила, що призначання, перерахунок, виплата пенсій в підвідомчих органах ПФУ здійснюється за програмним забезпеченням АСОПД/КОМТЕХ, який доводиться органам Фонду в централізованому порядку.

Листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 31 травня 2016 року № 3532/03 управління повідомлено, що ПФУ України дано доручення державному підприємству «Інформаційно-обчислюваний центр Міністерства соціальної політики України» доопрацювати програмне забезпечення щодо припинення виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам з 01 липня 2016 року з врахуванням вимог постанови КМУ №167 від 14 березня 2016 року.

На виконання згаданої вище постанови КМУ, починаючи з липня 2016 року, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам (код особливості 94) здійснюється виключно через рахунки АТ «Ощадбанк».

До того ж управління зобов'язано ще раз переглянути пенсійні справи внутрішньо переміщених осіб щодо відповідності коду АТ "Ощадбанк», який внесено в електронні особові рахунки АСОПД/КОМТЕХ, визначеному коду для Івано-Франківської області - 10008.

За таких обставин не існує іншого, окремого програмного забезпечення і, починаючи з липня 2016 року, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам (код особливості 94) здійснюється виключно через рахунки АТ «Ощадбанк». Враховуючи наведене, просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 20 жовтня 2014 року N 1706-VII.

Згідно ст. 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Частиною 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб » для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Статтею 10 цього Закону визначено, що Кабінет Міністрів України, зокрема, координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону.

Згідно ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Для ідентифікації одержувачів соціальних виплат, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати їм соціальних виплат здійснюється емісія платіжних карток із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису. Для одержувачів пенсій така картка одночасно є пенсійним посвідченням.

Таким чином, вказаною Постановою встановлено, що, починаючи з 1 липня 2016 року, виплата соціальних виплат за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Разом з тим, питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що банківський рахунок визначає отримувач пенсії самостійно, і як наслідок цього, банк обирається цією особою, а не Урядом шляхом прийняття постанови, зокрема від 05.11.2014 р. №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», за якою виплата (продовження) виплати пенсій таким особам здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв ПАТ «Державний ощадний банк України».

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що припинивши позивачу з 01.07.2016 року виплату пенсії, без передбачених чинним законодавством для того підстав, відповідач порушив конституційні права позивача.

Згідно статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163, 167, 256 КАС України, суд ,-

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом її перерахування на особовий рахунок ОСОБА_1, що відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк».

Допустити негайне виконання постанови суду про присудження виплати пенсії - у межах суми стягнення за один місяць.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

На постанову суду сторонами протягом десяти днів з дня отримання повного її тексту може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Богородчанський районний суд.

Суддя Битківський Л.М.