Вирок № 62203463, 24.10.2016, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/762/16-к

24 жовтня 2016 року смт.Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Битківський Л.М.,

секретаря Дякун М.В.,

за участю прокурора Лябиги І.О.,

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани кримінальне провадження № 12016090120000090стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні четверо неповнолітніх дітей, працює слюсарем без оформлення трудових відносин, раніше не судимого;

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_3, перевищивши межі необхідної оборони.

Злочин вчинив при таких обставинах. 23 квітня 2016 року, близько 05 год.30 хв. на території господарства в АДРЕСА_2 де обвинувачений проживає з дружиною та дітьми, між ОСОБА_3, який самовільно серед ночі вдерся у володіння сім'ї, та ОСОБА_2 повторно протягом цієї ночі виник конфлікт на грунті ревнощів. Під час словесної перепалки ОСОБА_3 умисно наніс ОСОБА_2 удар рукою в обличчя та, поваливши ОСОБА_2 на землю, продовжив завдавати побоїв. ОСОБА_2, діючи в умовах необхідної оборони, з метою свого захисту від протиправних посягань ОСОБА_3, усвідомлюючи, що іншим чином не здолає ОСОБА_3, який був молодшим і фізично сильнішим, а також міг також розраховувати на підтримку своїх друзів ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які разом з ОСОБА_3 зазіхнули на недоторканість його житла та на його особисту безпеку, обвинувачений у кишені своєї куртки відкрив розкладний ніж, вивільнив руку і наніс ОСОБА_3 один удар в ділянку шиї зліва, заподіявши при цьому легке тілесне ушкодження, що викликало короткочасний розлад здоров'я.

Усвідомивши свою явну перевагу над ОСОБА_3 який, зазнавши поранення шиї та, побачивши у руках обвинуваченого ніж, розгубився, ОСОБА_2, в процесі боротьби опинився над ОСОБА_3, внаслідок чого обстановка захисту змінилась. Діючи з перевищенням меж необхідної оборони, з метою заподіяння ОСОБА_3 тяжкої шкоди, яка явно не відповідала небезпечності посягання, обвинувачений наніс потерпілому ще два проникаючі удари в ділянку живота, заподіявши при цьому тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечні для життя у момент їх спричинення.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.

Вина ОСОБА_2 доводиться такими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_2, який в судовому засіданні вину не визнав, фактично підтвердивши обставини, викладені вище, однак вважає, що діяв у стані необхідної оборони.

Обвинувачений пояснив, що 22 квітня 2016 року, повернувшись після роботи додому (АДРЕСА_2) разом з сім'єю повечеряли і полягали спати. Близько 03 год. 30 хв. серед ночі до будинку під'їхав автомобіль і у двері почувся сильний грюкіт. Коли відчинив двері, побачив ОСОБА_3, який самовільно зайшов до будинку і відразу наніс удар йому в обличчя, а тоді продовжив завдавати побоїв руками та ногами по обличчю і тілу. Коли він намагався захиститись і нанести удари у відповідь, до ОСОБА_3 у його побитті приєднався ОСОБА_4, який також декілька раз копнув його. У хаті зчинився шум, крик, внаслідок цих подій пробудились діти. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 припинили його бити. Йому було відомо, про те, що ОСОБА_3, у період, коли вони з дружиною ОСОБА_6 перебували деякий час у сварці, підтримував з нею стосунки. Тому на його запитання, як пояснити таку поведінку, дружина сказала викликати поліцію. Після цього він вийшов з будинку і на власному автомобілі поїхав до іншого свого будинку в цьому ж селі по АДРЕСА_1 де помився від крові та намагався додзвонитись у відділення поліції, але викликати оперативну групу не зміг. Через 20-30 хв. він повернувся і побачив, що ОСОБА_3 з своєю компанією сиділи за столом в будинку і розивали спиртне. ОСОБА_3 запропонував йому випити на знак примирення, але він відмовився і зайшов у іншу кімнату де вклав спати дітей. Коли через якийсь час знову вийшов з будинку, то на вулиці побачив ОСОБА_3, котрий чіплявся до його дружини. Він приревнував і покликав ОСОБА_3 поговорити про те, що відбувається. Потерпілий підійшов до нього, вів себе зухвало і їх розмова відразу переросла у сварку під час якої ОСОБА_3 наніс йому удар рукою в обличчя. Від отриманого удару він заточився, а ОСОБА_3 повалив його на землю та продовжив наносити удари нахилившись над ним. Під час падіння його руки знаходились в кишенях і, впавши на поли куртки, він не відразу зміг їх звільнити. В кишені куртки, яку він тоді одяг, виходячи з будинку, знаходився розкладний ніж, котрий він часто носить з собою на роботу, бо працює слюсарем і користується ним при потребі. Тримаючи руку в кишені куртки, не маючи відразу змоги витягнути її, він у кишені відкрив ніж, вивільнив руку і, перебуваючи у положенні на спині, наніс ОСОБА_3, який нахилявся над ним, ножем, який був у правій руці, ковзаючий удар у ділянку горла. Після цього ОСОБА_3 закричав, кличучи на допомогу своїх товаришів, а він, продовжуючи боротьбу, наніс удар ножем у живіт. Скільки ударів в живіт наніс категорично ствердити не міг, бо був у стані емоційного збудження. Коли на крик ОСОБА_3 вибігли ОСОБА_4 і ОСОБА_5 то почали його копати, однак він вирвався і пішов до ріки.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що напередодні події увечері проводив час з друзями ОСОБА_4, його дівчиною ОСОБА_7, а також ОСОБА_5 та іншими, розпиваючи спиртне. Протягом вечора він кілька раз розмовляв з ОСОБА_6 по телефону, з якою тоді підтримував стосунки. Йому було відомо, що ОСОБА_6 не живе з своїм чоловіком і має намір розлучитись. Колись у розмові вона скаржилась на чоловіка, що він грубо з нею поводиться. З ОСОБА_2 був знайомий. Будучи напідпитку, близько 2 год. вирішив провідати ОСОБА_6 вдома і вмовив своїх друзів поїхати з ним. З цією метою викликали таксі та поїхали у с.Нивочин. Прибувши на місце, він почав стукати у двері та вікна, а коли двері відчинив ОСОБА_2 він вдарив його кулаком в обличчя, висловлюючи претензій, чому він тут ночує. Між ними виникла короткочасна бійка, яку припинили решта присутніх. Він з друзями сіли у хаті за стіл і запропонував випити горілки, яку привезли з собою. ОСОБА_2 відмовився з ними пити, пішов до дітей у іншу кімнату, а потім вийшов з будинку і кудись поїхав машиною. ОСОБА_6 сіла з ними за стіл і підтримувала розмову. Повернувшись через 30 хв., ОСОБА_2 знову зайшов до хати і пішов у кімнату до дітей. В той час він разом з ОСОБА_6 вийшли на вулицю і сіли на лавку під хатою поговорити. Через деякий час з будинку вийшов ОСОБА_2 і між ними зав'язалась розмова. ОСОБА_6 пішла в будинок. Коли вони з ОСОБА_2 дещо відійшли від будинку, їх розмова перейшла у сварку. Під час конфлікту він наніс ОСОБА_2 удар рукою в обличчя і, поваливши його на землю, ще кілька раз вдарив. Обвинувачений чинив опір, крутився під ним і несподівано він відчув удар гострим предметом по шиї, почув як потекла кров. Він втратив контроль над ситуацією, намагався встати і відчув удар гострим предметом в живіт, після чого почав кричати і кликати на допомогу. Що відбувалось далі пригадати не міг, оскільки після отримання ножового поранення перебував у шоковому стані, а також того вечора був добряче п'яним. Пояснив також, що на досудовому розслідуванні давав дещо інші показання, оскільки мав злість на ОСОБА_2 за те, що зазнав ножових поранень. Оскільки заподіяна йому шкода обвинуваченим відшкодована, у справі приватного обвинувачення за скаргою ОСОБА_2 вони примирились, він просив не притягати ОСОБА_2 до суворої відповідальності.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що увечері напередодні події разом з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та іншими особами проводили час, розпиваючи спиртні напої. Протягом дня та вечора ОСОБА_3 неодноразово брав у нього телефон, щоб телефонувати до ОСОБА_6, з якою на той час підтримував стосунки. Близько 2 год. ночі ОСОБА_3 вирішив навідати ОСОБА_6 і попросив їх поїхати з ним. Вони погодились і на таксі вирушили до с.Нивочин. Прибувши на місце побачили, що у будинку світло не світилось. ОСОБА_8 став грюкати у двері та кричати доти, поки їх не відчинив ОСОБА_2 Тоді ОСОБА_3 зчинив з ним бійку, яка скоро припинилась. Вони всі зайшли до будинку і ОСОБА_3 запропонував сісти за стіл та випити спиртне, яке вони привезли з собою. ОСОБА_2 відмовився з ними пити і вийшов у кімнату до дітей, а незабаром вийшов з будинку і поїхав геть на власному автомобілі. ОСОБА_6 спиртне з ними не розпивала, але сиділа і підтримувала розмову. Через 20-30 хв. ОСОБА_2 повернувся. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в той час вийшли на вулицю. Він також вийшов і побачив, що ОСОБА_3 з ОСОБА_6 сиділи на лавці, а ОСОБА_2 стояв біля своєї машини і про щось розмовляли. Він повернувся у будинок. Через деякий час до будинку повернулась і ОСОБА_6 та сказала, що потерпілий та обвинувачений спокійно спілкуються. Незабаром він почув крик ОСОБА_3 про допомогу, той кликав його по кличці "бурий". Він з ОСОБА_5 негайно кинулись на двір. Там побачив, що на відстані 6-7 метрів від будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_6 боролись на землі, при цьому ОСОБА_1 був зверху над ОСОБА_3. Підбігши, він схопив ОСОБА_6 за комір куртки та відкинув його з ОСОБА_3, а той, піднявшись, почав тікати. За ОСОБА_6 кинувся ОСОБА_5, а він обернувся щоб допомогти ОСОБА_3, який кричав, а одяг його був просякнутий кров"ю. Почалась паніка, вони занесли ОСОБА_3 до будинку та намагались надати йому допомогу, викликали швидку. В той час до будинку зайшов син обвинуваченого ОСОБА_9 і сказав, що на місці події знайшов ніж. До того він ножа у руках ОСОБА_2 не бачив.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_7 підтвердила показання ОСОБА_4

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснила, що одружена з ОСОБА_2 і разом виховують п"ятеро дітей,четверо з яких їх спільні діти і один син народжений до шлюбу. Протягом певного періоду, протягом близько 2-х місяців, вони з чоловіком були у сварці і в той період вона познайомилась з ОСОБА_3 та підтримувала з ним стосунки. Чоловік знав про ці відносини, оскільки вони обговорювали можливість розлучення. Однак поступово відносини з чоловіком налагоджувались. 22.04.2016 року чоловік разом з сином ОСОБА_10 близько 19 год. повернулись з роботи, до них повернув брат і вони разом вечеряли. Близько 20 год. їй зателефонував ОСОБА_3 і сказав, що хоче приїхати у гості. Однак вона повідомила його, що вдома чоловік і просила не приїжджати. Близько 22-23 год. вони полягали спати. Приблизно о 3 год30 хв. чоловік розбудив її і сказав, що до будинку під"їхала якась машина та пішов відчиняти двері, а вона продожувала лежати в ліжку. Потім почула шум, вийшла з кімнати і побачила, що ОСОБА_3 з ОСОБА_4 били чоловіка. Вона та син ОСОБА_10 стали розбороняти бійку і таким чином побиття припинилось. Після того чоловік вийшов з будинку і кудись поїхав, а ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, зайшли у будинок та сіли за стіл, щоб випити спиртного, яке привезли з собою. Через деякий час чоловік повернувся до будинку і ОСОБА_3 запропонував йому випити за примирення, але той відмовився і зайшов у кімнату до дітей. ОСОБА_3 покликав її на вулицю поговорити і вони сіли на лавку під хатою. Через кілька хвилин з будинку вийшов ОСОБА_2 та став розмовляти з ОСОБА_3. Замерзнувши, вона зайшла до хати. Незабаром, почула крик ОСОБА_3, який вигукував "бурий рятуй". ОСОБА_4, ОСОБА_5, син ОСОБА_10 та вона вибігли на вулицю. Побачила, що ОСОБА_3 лежав на землі з одного боку, а ОСОБА_2 з іншого, біля них уже були ОСОБА_4, ОСОБА_5 від яких ОСОБА_2 утік, а ОСОБА_11 закривавленого занесли до будинку та викликали швидку допомогу. Вказала, що того вечора ніяких дзвінків до ОСОБА_3 зі скаргами на чоловіка не робила, а коли той увечері телефонував просила його не приїжджати бо стосунки з чоловіком налагодила.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_9 пояснив, що близько 4 год. ночі почув шум і крик. Він вийшов з кімнати, у якій спав з батьком та братом і побачив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у іншій кімнаті били його батька, який упав на ліжко де спала сестра і оборонявся. Він з матір"ю почали кричати на нападників і ОСОБА_3 та ОСОБА_4 припинили побиття. Батько запитав маму, як це розуміти, на що вона сказала викликати поліцію. Після того батько вийшов з будинку і поїхав геть. ОСОБА_3 з компанією зайшли до будинку, сіли за стіл. ОСОБА_3 знав раніше, оскільки той декілька раз приїжджав до їх двоюрідної сестри ОСОБА_12, а також спілкувався з мамою. Того вечора, близько 23 год. ОСОБА_3 телефонував до матері і говорив, що хоче приїхати, то він брав трубку і сказав ОСОБА_3, щоб не приїжджав, оскільки батько з мамою помирились.

Коли мама з ОСОБА_3 розмовляли на вулиці, до будинку повернувся тато. Мама зайшла до хати, а за кілька хвилин почувся крик. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кинулись до дверей, а він вибіг разом з ними. Побачив, що ОСОБА_3 з батьком боролись. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 намагалися також вдарити ногою батька, але той утік.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що протягом дня та вечора відпочивав у компанії Богославця, ОСОБА_3 та дівчат у смт.Богородчани. Близько 1 год. ночі ОСОБА_3 попросив їх поїхати з ним до ОСОБА_6, з якою він на той час зустрічався і яка, з його слів, перебувала у процесі розлучення з своїм чоловіком, аби захистити її від чоловіка, який її б"є. Вони погодились і на автомобілі таксі поїхали у с.Нивочин, де раніше вже бували. Приїхавши до будинку ОСОБА_3, який через стан сп"яніння був у неадекватному стані, почав вигримувати у вікна та двері будинку, грюкав довго, поки двері не відчинив ОСОБА_2 ОСОБА_3 відразу почав кричати на ОСОБА_2 і зчинив з ним бійку, бились сильно і його намагання розборонити їх не відразу вдались. ОСОБА_4 під час конфлікту упав на ліжко де спала дитина. У хаті зчинився лемент. Після завершення бійки ОСОБА_2 був побитий до крові, пішов у сусідню кімнату до дітей, а усі присутні, в тому числі і ОСОБА_6 сіли за стіл та почали спілкуватись і розпивати горілку, яку привезли з собою. Через деякий час ОСОБА_2 вийшов з будинку і куди подівся йому не було відомо. Приблизно через 30 хв. обвинувачений повернуся, відмовився з ними випити, знову зайшов у кімнату до дітей, а коли виходив, то покликав з собою ОСОБА_3 поговорити. Разом з ОСОБА_3 на вулицю вийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_4. ОСОБА_4 скоро повернувся, сказав,що говорять біля машини нормально, через деякий час до хати зайшла також ОСОБА_6. Через 10-15 хв. ОСОБА_4 почув крики ОСОБА_3 "бурий" і відразу кинувся до виходу. Він вибіг зразу після Богославця і побачив, що на землі лежали ОСОБА_3 та ОСОБА_6. При цьому ОСОБА_1 знаходився над ОСОБА_3 , який своїми руками утримував руку ОСОБА_6. ОСОБА_4, підскочивши, відкинув ОСОБА_6 на бік, а той піднявшись на ноги побіг в його сторону. Він кинувся навздогін за ОСОБА_6, намагався його вдарити ногою, а той обернувся і кинув у нього якимось предметом, як з"ясувалось - ножем. Він припинив бігти за ОСОБА_6 і разом з ОСОБА_4 занесли ОСОБА_3 до будинку та викликали швидку. ОСОБА_13 ОСОБА_9 зайшов і повідомив, що знайшов ніж на місці події.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №297 від 17.06.2016 року у потерпілого ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у виді двох проникаючих ран в ділянці живота з ушкодженням печінки, що супроводжувалися масивною внутрішньою кровотечею, а також одна рана в ділянці шиї зліва, що викликали необхідність проведення операції - ревізії очеревної порожнини, ушивання рани печінки, туалет та дренування черевної порожнини, ПХО та ушивання різаних ран черевної стінки та шиї. Вказані тілесні ушкодження можуть відповідати терміну, вказаному у постанові. Дві проникаючі рани в ділянці живота з ушкодженнями печінки, що супроводжувались масивною внутрішньою кровотечею відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення. Рана в ділянці шиї зліва відноситься до легких тілесних ушкоджень, що викликала короткочасний розлад здоров'я. (а.с.114-115)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №62 від 13.06.2016 року у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у виді синця в ділянці правої руки, синця у ділянці передньої поверхні лівої половини грудної клітки; забій з травматичним набряком м'яких тканин та синцем в ділянці правого ока; підкон'юктивальний крововилив в ділянці правого очного яблука, які утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись як при нанесенні не менш 5-ти ударів тупими твердими предметами у вказані ділянки тіла, так і при ударах вказаними ділянками тіла до таких, можуть відповідати терміну вказаному у постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Так як при виписці зі стаціонару у ОСОБА_2 утримується неврологічна симптоматика, амбулаторно після стаціонару він не лікувався, наслідок черепно-мозкової травми невідомий, вирішити питання про характер черепно-мозкової травми та її ступінь тяжкості експерт не змогла.(а.с.85-86)

Відповідно до висновку судової медико-криміналістичної експертизи №142 від 13.07.2016 року на підставі проведеного дослідження одягу потерпілого ОСОБА_3, та ножа, які були представлені у розпорядження експерту встановлено, що на комірі куртки зліва, передній поверхні футболки справа виявлено по одному колото-різаному пошкодженню, які за розташуванням зіставляються відповідно з ділянками ран шиї зліва і однієї із ран передньої черевної стінки потерпілого та були заподіяні плоским колюче-ріжучим предметом, що має обушок і лезо. Утворення колото-різаного пошкодження на комірі куртки не супроводжувалось пошкодженням футболки, при утворенні колото-різаного пошкодження на передній поверхні футболки не була пошкоджена куртка - можливо при її розстібнутому стані. При заподіянні однієї з ран передньої черевної стінки потерпілого не був пошкоджений одяг, або через утворене пошкодження на футболці був проведений розріз при її знятті під час надання медичної допомоги. Досліджені на одязі колото-різані пошкодження могли бути заподіяні ножем, поданим на експертизу.

Під час нанесення ударів ножем потерпілий був обернений до підозрюваного передньою чи переднє-лівою поверхнею тіла і міг перебувати при цьому як у горизонтальному так і у вертикальному положенні.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 23.04.2016 року на території господарства по АДРЕСА_2 на землі виявлено і вилучено ніж загальною довжиною 17,5 см., довжина леза 8,5 см. з коричневою ручкою, який постановою слідчого від 23.04.2016 року визнаний речовим доказом (а.с.151-155, 90).

Згідно висновку судово-цитологічної експертизи №88 від 23.05.2016 року при дослідженні слідів на клинку та ручці розкладного ножа, вилученого з місця події, знайдено кров людини, яка за серологічними дослідженнями могла походити від особи (осіб), в крові якої міститься антиген Н системи АВО, що не виключає походження цієї крові як від потерпілого ОСОБА_3, так і від обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с.144-145)

Відповідно до протоколу огляду куртки чоловічої, яка належить ОСОБА_2 і в якій він був одягнутий у момент скоєння інкримінованих дій, від 23.04.2016 року, встановлено, що на передній частині чоловічої фуфайки утепленої з тканини синього кольору, з зовнішньої сторони в районі правої кишені знаходиться розріз тканини довжиною 3,5 см і шириною 1,5 см. (а.с.147)

В ході проведення судового засідання при дослідженні цього речового доказу обвинувачений ОСОБА_2 продемонстрував та відтворив у суді, як тримаючи руку в кишені куртки, відкрив ніж, при цьому з середини відкритим ножем пошкодив передню частину куртки.

Протоколи слідчого експерименту, що проведені з ОСОБА_4 та ОСОБА_14 суд не бере до уваги з тих причин, що при проведенні даних слідчих дій було допущено порушення загальних принципів кримінального процесу, зокрема стосовно того, що допитані свідки не можуть спілкуватись та впливати на не допитаних свідків, а відтак цінність такого доказу нівелюється. Як встановлено з поданих суду протоколів слідчого експерименту з ОСОБА_14 та ОСОБА_4, обидва протоколи фактично дослівно дублюють один одного. З фототаблиць, які долучені до протоколів встановлено, що при проведенні слідчого експерименту з ОСОБА_4 на ньому, не зрозуміло у якому статусі, був присутній ОСОБА_5, а при проведенні слідчого експрименту з ОСОБА_5 - ОСОБА_4. Проте у протоколі самої слідчої дії їх присутність не відображена. Крім того, сам зміст їх пояснень суперечить іншим обставинам справи. Зокрема, як встановлено судом, ОСОБА_3 почав кричати і кликати на допомогу Богославця після того, як зазнав ударів ножем, а відтак ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які вибігли з хати на його крик, не могли бачити момент заподіяння ОСОБА_2 ударів ножем, як про це вказано у протоколі. Те, що вони не бачили моменту заподіяння ножових поранень обоє свідків підтвердили у судовому засіданні.

Не обгрунтованими суд вважає також посилання сторони обвинувачення на протокол слідчого експерименту, проведеного на стадії досудового розслідування з потерпілим ОСОБА_3 Обставини події, описані ОСОБА_3 під час такого експерименту певною мірою спростовуються висновком судово-імунологічної експертизи речових доказів №348 від 17.05.2016 року. (а.с.138) Згідно проведеного експертом дослідження одягу обвинуваченого встановлено, що на штанах ОСОБА_2, які були вилучені у нього, на лицевій поверхні лівої половини штанів, на відстані 35 см вниз від нижнього краю поясу та 4 см вправо від лівої передньої подовжньої складки, розташована лише одна невеличка помарка буроватого кольору, невизначеної форми, з нечіткими контурами, яка не просочує та не ущільнює тканину, розміром 0,9*0,8 см. Інших слідів крові на штанах не виявлено. Таким чином, версія ОСОБА_3, якої він притримувався на досудовому розслідуванні, зокрема і при проведенні слідчого експерименту, стосовно того, що після нанесення йому першого удару ножем у живіт в стоячому положенні, ОСОБА_2 повалив його на землю і сів йому на живіт, не видається логічною, оскільки в такому випадку, сліди крові потерпілого , яка витікала з рани, мали би залишатись на штанах підсудного, зокрема в ділянці внутрішньої поверхні стегон та на задній поверхні.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 сам спростував вказані показання.

Дослідивши подані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що досудовим розслідуванням дії ОСОБА_2 за ст. 121 ч.1 КК України були кваліфіковані не вірно.

При цьому суд виходить з таких міркувань. Згідно ч.3 ст.27 Конституції України, а також ст.36 Кримінального Кодексу кожна особа має право на необхідну оборону від суспільно-небезпечного посягання незалежно від можливості уникнути його або звернутись за допомогою до інших осіб чи органів влади. Необхідною обороною відповідно до ч.1 ст 36 КК України є дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Суд, аналізуючи докази по справі, прийшов до висновку, що ОСОБА_3, який повторно розпочав конфлікт і почав бити ОСОБА_2, вдарив його кулаком в обличчя від чого той упав, а ОСОБА_3 продовжив завдавати йому ударів, що свідчить про протиправність дій потерпілого, який створив умови, за яких ОСОБА_2 перебував у стані необхідної оборони. Однак, заподіяння тяжкої шкоди потерпілому шляхом нанесення двох проникаючих поранень живота, суд вважає явно невідповідним небезпечності посягання, а особливо вчинення цих дій після того, як ОСОБА_2 завдав ОСОБА_3 поранення шиї, внаслідок якого той розгубився і втратив своє домінуюче положення над обвинуваченим.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його характеристику з місця проживання, ставлення до скоєного, обставини, за яких злочин було вчинено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає повне відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, наявність на утриманні та вихованні п'яти неповнолітніх дітей, а також позицію потерпілого, який в судовому засіданні заявив, що примирився з підсудним і не бажає його суворого покарання.

За таких умов, суд вважає, що підсудному слід обрати покарання в межах санкції ст. 124 КК України у виді обмеження волі. Проте зважаючи на наведені вище обставини, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, на підставі ст.75 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов прокурора в інтересах бюджету про стягнення понесених витрат на стаіонарне лікування потерпілого в сумі 1297,87 грн. задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим, засудити та призначити йому покарання за ст. 124 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75 ч.1 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання, встановивши іспитовий строк терміном на 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на бюджетний рахунок Богородчанської райдержадміністрації 35413077023793, МФО 836014 Код 01993351 в УДСУ в Богородчанському районі Івано-Франківської області 1297,87 грн. витрат за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 551,20 грн. на користь держави.

Речові докази - ніж та одяг ОСОБА_2, які знаходяться в кімнаті речових доказів Богородчанського районного суду - знищити.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя