Рішення № 62203130, 12.10.2016, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 185/11545/14-ц

Провадження № 2/185/3593/16

12 жовтня 2016 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючий - суддя Бабій С. О.

при секретарі судового засідання Шмик К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2014 року згідно із відбитком штемпеля на конверті поштового відправлення Публічне акціонерне товариство Банк «ТРАСТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач посилався на те, що 23.12.2013 відповідач та Публічне акціонерне товариство Банк "ТРАСТ" уклали договір № R111.005-TEK.0040243, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 18780,00 гривень із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,99 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.12.2016.

У порушення ст. 526, 527, 530 ЦК України відповідач свої зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, тому станом на 29.09.2014 відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 30 985,77 грн (тридцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 77 копійок) в т.ч.:18780,00 грн - основна сума заборгованості по кредиту, 2607,07 грн - відсотки за фактичне користування кредитом, 5202,10 грн - комісія за обслуговування кредиту, 4396,60 грн - сума пені за прострочення платежів.

16 грудня 2014 року заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області позовну заяву ПАТ Банку «Траст» до ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 30985,77 грн та судові витрати по справі у сумі 309,86 грн.

03 серпня 2016 року ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області скасовано заочне рішення від 16.12.2014, справу за позовом ПАТ Банк «Траст» до ОСОБА_1 призначено до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, наполягав на задоволенні позову, спираючись на доводи, викладені у позовній заяві.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, у судове засідання не зявився.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши докази на належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінивши докази кожний окремо та у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобовязання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору предявлена стороною, яка приєдналася до нього у звязку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Згідно ізст. 1054 ЦК Українизакредитнимдоговоромбанк або інша фінансова установа(кредитодавець)зобов'язуєтьсянадатигрошовікошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,встановлених договором,а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до 1050ЦК Україниякщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням),товразі прострочення повернення чергової частинипозикодавецьмаєправовимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивачем до позовної заяви додано копію паспорту АМ 120736 від 20.02.2001 та коду відповідача ОСОБА_1 (а.с. 5-7) та відповідні копії: заяви-анкети позичальника (а.с. 8), памятки клієнта (а.с. 9), попереднього розпису сукупної вартості кредиту (а.с. 10), умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі (а.с. 11 -14), заяви про надання кредиту на споживчі цілі (а.с. 15) та додатків до договору (а.с. 16), які завірені підписом ОСОБА_1

У заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 посилається на те, що НОМЕР_1 від 20.02.2001 р. у нього було викрадено, він не є особою, яка зображена на фотографії у паспорті, на підтвердження чого надає НОМЕР_1, на аркуші 2 якого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має інший зовнішній вигляд, риси обличчя наживо не співпадають із рисами обличчя, зафіксовані у паспорті, що міститься у кредитній справі, який долучений до матеріалів цивільної справи (а.с.5-6); фото з паспорта, що міститься в кредитній справі не збігається з фото, що мається в паспорті відповідача, копія якого долучена до заяви про перегляд заочного рішення (а.с. 47-49).

Крім того проставлені підписи у заяві-анкеті позичальника (а.с. 8), памятці клієнта (а.с. 9), попередньому розписі сукупної вартості кредиту (а.с. 10), умовах надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі (а.с. 11 -14), заяві про надання кредиту на споживчі цілі (а.с. 15) та додатків до договору (а.с. 16), вочевидь відрізняються від підпису ОСОБА_1, якій є у документах, наданних останнім безпосередньо до суду, або складених даною особою під час розгляду справи судом, а так само тому, якій міститься під фотокарткою у паспорті АМ 120736 від 20.02.2001 р. (а.с.5, 42, 43, 45, 47, 62).

Згідно із ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої ст. 143 ЦПК України для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб які беруть участь у справі.

Від позивача будь-які клопотання щодо проведення судової почеркознавчої експертизи не заявлялися, докази того, що договір R111.005-TEK.0040243 від 23.12.2013 було укладено саме із ОСОБА_1, а не іншою особою, не надано.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що позивач не виконав обовязок по доведенню обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог, не надав жодних належних доказів того, що між сторонами було укладено кредитний договір, що між сторонами виникли якісь правовідносини, що саме ОСОБА_1 отримав кредитні кошти від позивача у сумі 18780,00 грн, тому у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. О. Бабій