Рішення № 62202807, 20.10.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2267/16-ц

Провадження № 2/0203/925/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20.10.2016 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «К-65» до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

у с т а н о в и в:

18 травня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.12.2015 року відповідач на вул. Старокозацькій в м. Дніпрі, у районі будинку №65, керуючи автомобілем марки «Toyota», реєстраційний номер АЕ8811АС, скоїв зіткнення з воротами вказаного будинку. У результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу (власник воріт) була заподіяна матеріальна шкода. Розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, склав 6 024,71 грн. Відповідач добровільно не відшкодовує позивачу витрачені кошти. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача компенсації заподіяної матеріальної шкоди в сумі 6 024,71 грн., компенсації судових витрат (а.с.а.с. 2, 3).

02 червня 2016 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості співвідповідача ПрАТ «СК «Провідна», яка зареєструвала усі ризики відповідача.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. В остаточній редакції позову позивач просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Провідна» на свою користь компенсацію заподіяної шкоди в сумі 5020,59 грн., а з ОСОБА_1 решту (1004,12 грн.) (а.с.а.с. 43 45, 73 76).

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позов у повному обсязі, а представник ОСОБА_1 заперечувала проти його задоволення в частині, що звернута до її довірителя.

Представник ПрАТ «СК «Провідна» до суду не зявився, звернувшись із заявою про розгляд справи за його відсутності (а.с. 58). У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, матеріали справи про адміністративне правопорушення №201/401/16-п, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 15.12.2015 року ОСОБА_1 на вул. Старокозацькій в м. Дніпрі, у районі будинку №65, керуючи автомобілем марки «Toyota», реєстраційний номер АЕ8811АС, скоїв зіткнення з воротами вказаного будинку, таким чином пошкодивши їх (а.с.а.с. 5, 6).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Toyota» застрахована ПрАТ «СК «Провідна» (а.с. 40).

Згідно з довідкою Приватного підприємства «Консалтінгово-інжинірінговий протипожежний центр «Брандмауер» вартість відновлювального ремонту пошкоджених воріт склала 6024,71 грн. (а.с.а.с. 8 21).

02 березня 2016 року постановою апеляційного суду Дніпропетровської області за вказаним фактом ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.а.с. 5, 6).

21 червня 2016 року після того, як позивач у суді дізнався про наявність у ОСОБА_1 полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, він звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 59).

29 червня 2016 року на адресу суду надійшли заперечення ПрАТ «СК «Провідна», згідно з якими співвідповідач не знайшов підстав для задоволення вимог позивача через порушення ним приписів пункту 33.3 статті 33 Закону України від 01.07.2004 року №1961-IV«Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV) (а.с.а.с. 55 58).

Дотепер заподіяну позивачу шкоду відповідачами не відшкодовано.

Відповідно до абзацу 1 пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно з абзацом 4 статті 28 Закону №1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

У відповідності з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами частини 2 статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

ОСОБА_1 15.12.2015 року керував автомобілем правомірно, отже, у розумінні закону, був володільцем джерела підвищеної небезпеки, тому відповідальність за заподіяну шкоду має нести саме він.

Частиною 4 статті 61 ЦПК передбачено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вина ОСОБА_1 була встановлена апеляційним судом

Дніпропетровської області 02.03.2016 року під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що вимога про відшкодування позивачу заподіяної матеріальної шкоди є цілком обґрунтованою.

При цьому суд вважає правильною вимогу позивача про стягнення з ПрАТ «СК «Провідна» страхового відшкодування, оскільки така вимога цілком узгоджується з приписами пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-IV.

Суд критично ставиться до посилань ПрАТ «СК «Провідна» на порушення позивачем пункту 33.3 статті 33 Закону №1961-IV, яке нібито полягає у незбереженні пошкодженого майна (його ремонті).

Так, відповідно до пункту 331.1 статті 331 Закону №1961-IV, на яку у своїх запереченнях послалося ПрАТ «СК «Провідна», страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ані одразу після вчинення адміністративного правопорушення, ані під час складання протоколу про адміністративне правопорушення 25.12.2015 року, ані в судах при розгляді справи про адміністративне правопорушення не повідомляв позивача про наявність у нього відповідного полісу, про який позивач дізнався лише в суді 02.06.2016 року. Ця обставина, на думку суду, безумовно, свідчить про поважність причин незбереження пошкодженого майна у первісному вигляді та його ремонту.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ПрАТ «СК «Провідна» суму страхового відшкодування. Між тим, стягненню підлягає не вартість відновлювального ремонту, а 5020,59 грн. (заявлена у позові), оскільки суд не вправі виходити за межі позовних вимог.

Позов у частині стягнення з ОСОБА_1 1004,12 грн. задоволенню не підлягає, оскільки цю вимогу позивач обґрунтував тим, що це сума податку на додану вартість від вартості відновлювального ремонту пошкодженого майна (6024,71 5020,59 = 1004,12), від сплати якого ПрАТ «СК «Провідна» звільнено. Між тим, така позиція позивачем жодним чином не обґрунтована й не доведена.

У порядку статті 88 ЦПК з ПрАТ «СК «Провідна» на користь позивача підлягає стягненню компенсація понесених судових витрат пропорційно задоволеній частині позову в сумі 1102,40 грн. (а.с. 1).

Керуючись статтями 4 11, 15, 18, 57 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 215, 218, 224 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Обєднанню співвласників багатоквартирного будинку «К-65» у позові до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Позов Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «К-65» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137) на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «К-65» (код ЄДРПОУ 38754584) страхове відшкодування в сумі 5 020,59 грн., компенсацію судових витрат у сумі 1 102,40 грн., разом 6122,99 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Повний текст заочного рішення складено 25 жовтня 2016 року.

Суддя М.О. Католікян