Ухвала суду № 62199960, 19.10.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/13184/14-ц 19.10.2016 19.10.2016

Справа №490/13184/14-ц

Провадження 22-ц/784/1720/16 Головуючий у першій інстанції - Батченко О.В.

Категорія 34 Доповідач апеляційної інстанції - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Бондаренко Т.З., Колосовського С.Ю.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_3, представника відповідача - Яновської В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Миколаївського комунального підприємства «Миколавводоканал» (надалі - МКП «Миколаївводоканал»), Комунального підприємства «Експлуатаційно-лінійне управління автодоріг» (надалі- КП «ЕЛУ Автодоріг») про стягнення майнової та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до МКП «Миколаївводоканал», КП «ЕЛУ автодоріг» про стягнення майнової та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що є власником автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1. 16 травня 2014 року в результаті ДПТ, яка сталося під час керування автомобілем по вул. Чкалова в м. Миколаєві при здійсненні повороту ліворуч, внаслідок несподіваного різкого провалу дорожнього покриття під задніми колесами зазначений автомобіль отримав механічні пошкодження переднього правого колеса та деталей підвіски, розмір вартості ремонту становить 12 619,15 грн.

Посилаючись на викладене та на те, що ДТП сталася внаслідок незадовільного стану ділянки дороги, а також неналежного утримання підземних мереж МКП «Миколаївводоканал», що призвело до руйнування проїзної частини позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду, яка складається з відновлювального ремонту у розмірі 12 619, 15 грн. та 400 грн. оплата за проведення експертизи. Крім того, посилаючись на завдання моральних страждань, позивач просив суд стягнути з відповідачів 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з МКП «Миколаївводоканал» на користь ОСОБА_3 13 019 грн. майнової шкоди та 300 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати. У задоволені вимог до КП «ЕЛУ автодоріг» відмовлено.

В апеляційній скарзі МКП «Миколаївводоканал», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача - МКП «Миколаївводоканал», дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно ч.3 ст.10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За положеннями статті ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, а саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

За вимогами ст. 1167 ЦК України за наявності вини завдача шкоди, відшкодовується і моральна шкода потерпілій особі.

З матеріалів справи вбачається та таке встановлено судом, що ОСОБА_3 належить автомобіль Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.6).

16 травня 2014 року ОСОБА_3 керуючи належним йому автомобілем та рухаючись по вул. Чкалова в м. Миколаєві з боку вул. Дзержинського в напрямку вул. Садової на розі з вул. 1-а Слобідська при здійсненні повороту ліворуч сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті несподіваного провалу асфальтового покриття дороги під задніми колесами транспортного засобу. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження правого колеса та елементів підвіски.

Згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності від 21 травня 2014 року, сума матеріального збитку (відновлювального ремонту вказаного автомобіля) складає 12 619,15 грн. (а.с.13-30).

За проведення оцінки та складання звіту суб'єктом оціночної діяльності позивачем було сплачено 400 грн. (а.с. 31).

Відповідно до листа ВДАІ з обслуговування м. Миколаєва УДПІ УМВС України в Миколаївській області від 30 липня 2014 року за вих. №9/3-Р-8 вивченням умов руху на місці скоєння дорожньо-транспортної пригоди, пригода відбулась через порушення утримання підземних мереж МКП «Миколаївводоканал», що призвело до руйнування проїзної частини, чим були створені умови, при яких мала місце ДТП.

Крім того, за повідомленням ВДАЇ з обслуговування м. Миколаєва УДАЇ УМВС України в Миколаївській області було видано припис на усунення недоліків утримання проїзної частини вул. Чкалова та складено протокол саме на посадову особу МКП «Миколаївводокнал» - ОСОБА_5 (а.с.9).

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2014 року установлено склад адміністративного порушення за яке передбачена відповідальність згідно ч.4 ст. 140 КУпАП, проте провадження у справі відносно ОСОБА_5 закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення до адмінстративної відповідальності (а.с.50).

З витягу журналу обліку робіт на каналізаційних мережах МКП «Миколаївводоканал» вбачається, що працівниками останнього були виконанні ремонтно-відновлювальні роботи на місці ДТП (а.с.76-82).

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про покладення обов'язку саме на МКП «Миколаїїводоканал» щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки саме з вини посадових осіб МКП «Миколавводоканал», які не виконали обов'язок щодо належного утримання каналізаційних мереж, внаслідок чого сталася ДТП та автомобіль позивача отримав пошкодження, а позивачу завдано моральної шкоди.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність вини МКП «Миколаївводоканал» щодо пошкодження автодороги спростується наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи про те, що обов'язок з відшкодування за завдану шкоду позивачу необхідно покласти на КП «ЕЛУ автодоріг», яке відповідає за обслуговування автодоріг, є безпідставними, оскільки пошкодження автодороги не було наявне при візуальному огляді.

Крім того, з наданих апеляційному суду доказів КП «ЕЛУ автодоріг» видно, що послуги з ремонту доріг по вулично-дорожній мережі м. Миколаєва протягом 2014 року надавало ТОВ «Миколаївавтодор».

Посилання на журнал маршрутів обхідників к/мереж Центрального району м. Миколаєва за травень 2014 року та графік зовнішнього огляду каналізаційних мереж не спростовують наявність пошкоджень внаслідок неналежного утримання мереж.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до заперечень на позов, яким суд відповідно до ст. 212 ЦПК України надав належну оцінку, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Таким, чином, апеляційна скарга відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України підлягає відхиленню.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: