Ухвала суду № 62199910, 24.10.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/2496/14-ц 24.10.2016 24.10.2016 24.10.2016

Провадження №22-ц/784/1831/16

Єдиний унікальний номер 490/2496/14-ц

Категорія 6 Номер провадження 22-ц/784/1831/16

Головуючий у І інстанції Гуденко О.А.

Доповідач в апеляційній інстанції Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2016 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого судді Прокопчук Л.М.,

Суддів: Темнікової В.І., Данилової О.О.,

Із секретарем судового засідання Гавор В.Б.

За участю: позивача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника відповідача ОСОБА_5 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, треті особи - Миколаївська міська рада, Інспекція ДАБК в Миколаївській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом зносу самовільного будівництва,

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2014 року позивач звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача, який в подальшому уточнила, посилаючись на те, що їй та членам її сім'ї на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Відповідач самовільно виконує будівельні роботи по будівництву жилого будинку за адресою АДРЕСА_5 Проведенням будівництва порушуються її права, самовільна забудова проходить впритул до несучої стіни її квартири, що унеможливлює обслуговування відмостки та несучої стіни, на стінах її квартири та несучих конструкціях із-за будівельних робіт утворились тріщини, крім того порушились норми освітлення жилої кімнати. Також зазначала, що самовільне будівництво стало причиною затікання атмосферних опадів, із-за чого приміщення в квартирі має пошкодження. Просила зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні нею квартирою АДРЕСА_6 шляхом зносу за рахунок відповідача самовільно побудованої ним двоповерхової будівлі по АДРЕСА_7 разом з металевою решіткою (а.с. 2-5, 99-103).

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2015 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_5 за власний рахунок знести незвершене самовільне будівництво двоповерхової будівлі на місці раніше розташованих і знесених надвірних господарських споруд літер «Ж, М, К, З, Д» і вбиральні літера «И» на земельній ділянці домоволодіння по АДРЕСА_8 разом з металевою решіткою на території двору цього домоволодіння, яка знаходиться на відстані 70 см від вікна приміщень квартири АДРЕСА_2 і перешкоджає доступу до зовнішньої капітальної стіни та відмостки цього будинку. Вирішено питання про судові витрати (а.с.181-185).

В апеляційній скарзі представник відповідача вказує на те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову (а.с. 194-197).

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Позивач та його представник просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є співвласником трикімнатної квартири АДРЕСА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28.11.2008 року. Відповідачу ОСОБА_5 належить квартира АДРЕСА_9 на підставі договорів купівлі-продажу від 10.07.2007 року та від 25.05.2007 року відповідно. Відповідач здійснює самовільне будівництво двоповерхового будинку безпосередньо біли стіни квартири АДРЕСА_10 в тій частині двору, до якої не мають доступу інші співвласники будинку. За ведення самовільного виконання будівельних робіт з реконструкції господарських будівель він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, відповідні дозволи на виконання будівельних робіт не видавались, проект забудови не погоджений у компетентних органах та взагалі відсутній, згода мешканців будинку також відсутня.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, посилаючись на висновок судової будівельно-технічної експертизи, виходив з того, що самовільне будівництво двоповерхової будівлі та влаштування металевих решіток, яке ведеться відповідачем у дворі будинку АДРЕСА_9 здійснюється ним без належного дозволу та затвердженого проекту, з порушенням будівельних норм та правил і таке грубо порушує права позивача.

Висновки суду відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, обставинам справи.

Питання самочинного будівництва та його наслідків регулює стаття 376 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Згідно з частиною другою статті 376 ЦК України особа яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.

З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Отже, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України, статті 3 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу належить право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_4 (а.с. 6,7).

Відповідачем здійснюється будівництво двоповерхової будівлі на земельній ділянці загального користування АДРЕСА_9 на місці раніше розташованих та знесених надвірних будівель - сараїв та вбиральні. Будівельні роботи ведуться без затвердженого проекту та без реєстрації відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи, без виділення земельної ділянки для забудови (а.с. 13, 14, 48). Відповідними органами відповідач притягувався до адміністративної відповідальності за самовільне виконання будівельних робіт 18.12.2013 року та 23.01.2014 року (а.с. 51, 70). Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08.12.2015 року в задоволенні скарги ОСОБА_5 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 23.01.2014 року відмовлено (а.с. 259-262).

Крім того відповідач встановив металеву решітку, що відгороджує споруду, яка самовільно будується, від інших будівель.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 125-010 від 15.05.2015 року зазначена вище решітка встановлена з зовнішньої стіни кімнати №5 квартири, що належить позивачу, в місці розташування вікна на відстані 0,7 м від вікна, що перешкоджає прямому доступу для обслуговування зовнішньої стіни та відмостки, чим порушені вимоги п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських населених пунктів». Внаслідок чого відмостка знаходиться в технічно незадовільному стані, що є наслідком проникнення атмосферних опадів безпосередньо під основу стіни кімнати №5 в квартирі позивача, що призводить до появи сирості та плісняви.

Крім того, безпосередньо до лівої частини капітальної стіни приміщення квартири позивачки відповідачем прибудована з боку домоволодіння № 79 кам'яна підпорна стіна з відсутністю організованого водовідведення, внаслідок чого опади проникають в місце віконного пройому квартири позивача. В кімнаті 5 квартири позивача на стелі, віконних відкосах, наявні темні плями сирості та плісняви безпосередньо в місці розташування вікна та зовнішньої капітальної стіни, що є причинно-наслідковим зв'язком між появою зазначених дефектів в квартирі позивача та спорудою, яка самовільно будується відповідачем.

Також будівництвом споруди, яка будується відповідачем, безпосередньо впритул до зовнішньої стіни квартири позивача порушено природне освітлення і інсоляція приміщення квартири 5 вказаної квартири (а.с. 16, 125-141).

Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено, що самовільно будівництво споруди, яку будує відповідач, має негативні наслідки для позивача як співвласника квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За таких обставин суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для знесення двоповерхової будівлі, що будується, розташованої на земельній ділянці по АДРЕСА_9

Ухвалене у справі судове рішення відповідає вимогам закону, доводами апеляційної скарги не спростовано, тому підстав для його зміни чи скасування не має.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що позивач як співвласник квартири, не маючи повноважень на представлення інтересів всіх співвласників квартири, не має права на судовий захист, не заслуговують на увагу. Як зазначалося вище позивачу належить 1/6 частка квартири АДРЕСА_1. Інші частки вказаної квартири належать на праві власності іншим особам (а.с. 6,7).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. З пояснень позивача в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що інші співвласники квартири не заперечують проти захисту права власності шляхом пред'явлення позову, поданого позивачем.

Посилання в скарзі на те, що позов заявлено до неналежного відповідача, є безпідставним, оскільки надані позивачем докази свідчать про те, що саме відповідачем, а не іншою особою споруджується самовільна забудова.

Виходячи з наведеного, положень ст. 308 ЦПК України рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника відповідача ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: