Ухвала суду № 62198413, 20.10.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/716/2016(м)

265/4153/16-ц

Категорія 55 Головуючий у 1-й інстанції Міхєєва І.М.

Суддя-доповідач Мироненко І.П.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мироненко І.П.

суддів: Лісового О.О., Пономарьової О.М.

секретаря Брежнєва Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, індексації заробітної плати та 3% річних,-

В с т а н о в и л а:

У липні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку з 15 червня 2016 року по день винесення судового рішення у даній справі з розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 71 грн. 95 коп., а у разі якщо відповідач в ході розгляду спору до винесення судового рішення по суті здійснить з нею розрахунок, то по день фактичного розрахунку.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 липня 2016 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, оплати судового збору.

Ухвалою вищезазначеного суду від 27 липня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про звільнення сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву в частині вимог про відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку визнано неподаною та повернуто позивачу. Відкрито провадження у справі у частині вимог про стягнення заборгованості по індексації заробітної плати та 3% річних.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 липня 2016 року в частині відмови у звільненні від сплати судового збору та в тій частині, якій суд визнав позовну заяву неподаною і повернув, направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті позовних вимог в частині стягнення заробітної плати. Вважає, що суд неправильно трактує норму закону якою передбачено пільги щодо сплати судового збору, вона має бути звільнена від оплати судового збору через те, що позовні вимоги стосуються стягнення заробітної плати.

Позивач ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду не надали.

Відповідно до положень ч.2 ст.197 та ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ОСОБА_2 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку на підставі ч.2 ст. 121 ЦПК України, суд виходив з того, що останньою не були виконані вимоги, викладені в ухвалі суду від 20 липня 2016 року щодо усунення недоліків.

Проте погодитись з таким висновком колегія суддів не може, оскільки він не відповідає обставинам справи і вимогам процесуального закону.

На підставі положень ч.ч. 1,2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Положення ст.121 ЦПК України щодо повернення заяви застосовується в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків.

За змістом наведених норм закону, повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали суду про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилась з її змістом, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 20 липня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні було залишено без руху з метою надання позивачу строку для усунення недоліків, а саме сплати судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп., протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали (а.с.4).

Згідно розписки копія вищезазначеної ухвали була отримана позивачем ОСОБА_2 25 липня 2016 року (а.с. 6).

26 липня 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з уточненою позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, індексацію заробітної плати та 3% річних. Посилаючись на те, що спір випливає з трудових правовідносин і стосується заробітної плати, позивач просила звільнити її від сплати судового збору (а.с. 25-26).

Проте, суд першої інстанції постановляючи ухвалу від 27 липня 2016 року дійшов передчасного, без дотримання положень ст.121 ЦПК України, висновку про повернення позовної заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, адже позивачем було подано до суду уточненому позовну заяву і заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. В ухвалі суду від 20 липня 2016 року клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не вирішувалось.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права доступу до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

З огляду на викладене та враховуючи положення п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, ухвала суду не може вважатися законною та підлягає скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 липня 2016 року в частині відмови у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та визнання неподаною і повернення позовної заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку скасувати, матеріали направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.П. Мироненко

Судді: О.О. Лісовий

О.М. Пономарьова