Рішення № 62197200, 21.09.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3453/16-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Баранова О.В.,

представника третьої особи - Карпуніної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання договору іпотеки припиненим, зобов'язання вчинити дії, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсайд Груп», суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору іпотеки припиненим, зобов'язання вчинити дії, мотивуючи позовні вимоги тим, що 24 січня 2014 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ним було укладено кредитний договір №9009-45.1-14-2, за умовами якого банк надав йому споживчий кредит в сумі 5 000 000 грн. строком з 24 січня 2014 р. по 24 січня 2019 р. під 23 % річних. 31 січня 2014 року до кредитного договору було внесено зміни, відповідно до яких загальну суму кредиту було збільшено до 8 000 000 грн.; 10 вересня 2014 року на підставі Договору про внесення зміни до Кредитного договору було визначено новий порядок погашення кредиту.

Мотивує вимоги тим, що 24 січня 2014 року для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_5 було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстрований в реєстрі №336, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передала в іпотеку банку нерухоме майно: земельну ділянку площею - 0,0530 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, кадастровий номер НОМЕР_3 та двоповерховий жилий будинок №80 загальною прощею - 453,90 кв.м., житловою площею - 107,00 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла та щодо майна померлої відкрито спадкову справу. Він, позивач, по справі є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5, а тому, 23 квітня 2015 року він звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» з проханням надати згоду на оформлення спадщини та переоформлення на себе предмету іпотеки.

Зазначає, що 16 березня 2015 року відповідач уступив ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ніко Фінанс» право вимоги за кредитним договором, укладеним з ним, позивачем, на суму 7656 392,86 грн.. Разом з тим, станом на 6 жовтня 2015 року за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, обтяження на майні зареєстроване за обтяжувачем - ПАТ «Банк «Київська Русь».

Посилаючись на те, що відповідач продав право вимоги до нього третій особі, за що отримав суму коштів у розмірі заборгованості за кредитним договором, а відтак отримав від ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ніко Фінанс» задоволення своїх вимог, які мав на підставі кредитного договору до нього і тому безпідставно зберігає чинність іпотеки та обтяження на свою користь, що змусило його звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд:

- визнати припиненим договір іпотеки від 24 січня 2014 року, укладений між ПАТ «Київська Русь» та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М., та зареєстрований в реєстрі за №336 (зі змінами, внесеними 31 січня 2014 Договором про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки, посвідчений Козаєвою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в за №486);

- виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про державну реєстрацію іпотеки та інформацію про державну реєстрацію обтяження стосовно об'єкта нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 номер запису про іпотеку: 4400087, номер запису про обтяження: 4399679;

- виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про державну реєстрацію іпотеки та інформацію про державну реєстрацію обтяження стосовно нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_3; площею 0,053 га; цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про іпотеку: 4400525, номер запису про обтяження;

- зобов'язати ПАТ «Банк «Київська Русь» повернути ОСОБА_4 наступні документи: Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_4, виданий 11.10.2000р.; Свідоцтво про право на особисту приватну власність на домоволодіння, видане 05.02.2002 р. Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією, зареєстроване в БТІ в книзі за від 07.02.2002 р.; технічний паспорт на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; витяг з державного реєстру речових прав про реєстрацію права ЕАК №455637; витяг з державного реєстру речових прав про реєстрацію права ЕАК №455638.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, обґрунтувавши поясненнями, просив позов задовольнити з викладених у ньому підстав, зазначивши, що наявність обтяження будинку та земельної ділянки на користь ПАТ «Банку «Київська Русь», які належали ОСОБА_5, унеможливлює прийняття спадщини позивачем. В свою чергу, відповідач у зв'язку з уступкою прав вимоги за кредитним договором іншій особі, вже не має вимог до позивача та безпідставно зберігає за собою іпотеку. Зазначив, що позивач визнає за собою борг за кредитним договором та має намір його погасити, однак лише після припинення на іпотеку прав та обтяжень на користь відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача не визнав,обґрунтувавши запереченнями, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що вважав договір відступлення права вимоги від 16.03.2015, укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ніко Фінанс» нікчемним. В свою чергу не заперечував, що банк не має права вимоги до позивача та витрати банку на видачу кредиту позивачу покриті за рахунок коштів, отриманих від ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ніко Фінанс».

Представник третьої особи у судовому засіданні, обґрунтувавши поясненнями, послався на те, що на час розгляду справи право вимоги за кредитним договором до ОСОБА_4 має саме ТОВ «Інсайд Груп». Зважаючи на те, що іпотека зареєстрована на користь ПАТ «Банку «Київська Русь», не заперечував проти задоволення позову позивача. Посилався на те, що ОСОБА_4 нотаріально підтвердив свою згоду на передачу в іпотеку будинку та земельної ділянки на користь ТОВ «Інсайд Груп» після припинення іпотеки на користь відповідача.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 січня 2014 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №9009-45.1-14-2, за умовами якого банк зобов'язувався надати Позичальнику споживчий кредит в сумі 5 000 000 грн. строком з 24 січня 2014 року по 24 січня 2019 року на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язувався погашати Кредит, сплачувати проценти за користування Кредитом та можливі штрафні санкції в порядку і на умовах цього Договору. Процентна ставка по Кредиту згідно умов Кредитного договору встановлена в розмірі 23,0% річних. Тип процентної ставки - фіксована.

До вказаного Кредитного договору було внесено зміни: від 31 січня 2014 року на підставі Договору про внесення зміни до Кредитного договору, за яким загальну суму Кредиту було збільшено до 8 000 000 грн.; від 10 вересня 2014 року на підставі Договору про внесення зміни до Кредитного договору, за яким визначено новий порядок погашення Кредиту (а.с. 8-21).

24 січня 2014 року, для забезпечення виконання зобов'язань позивачем, передбачених умовами Кредитного договору, між іпотекодержателем - відповідачем та ОСОБА_5 було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстрований в реєстрі №336, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передала в іпотеку банку нерухоме майно: земельну ділянку площею - 0,0530 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, кадастровий номер НОМЕР_3, та двоповерховий жилий будинок №80 загальною прощею - 453,90 кв.м., житловою площею - 107,00 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22-32).

За договором відступлення права вимоги від 16 березня 2015 року ПАТ «Банк «Київська Русь» відступило право вимоги за Кредитним договором № 9009-45.1-14-2 від 24.01.2014 року з усіма діючими змінами та доповненнями до нього, укладеним між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_4, ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ніко Фінанс» (код ЄДРПОУ 34615120), яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного недеверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Центрум" (код ЄДРПОУ 2331653) (а.с.107-109).

19 березня 2015 року ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ніко Фінанс» сплатило на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» кошти у розмірі 7 656 392,86 грн. Сторони уклали акт виконання зобов'язань, яким засвідчили відсутність будь-яких претензій одна до одної (а.с.110).

17 березня 2015 року ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ніко Фінанс» відступило право вимоги за кредитним договором №9009-45.1-14-2 від 24.01.2014 року Приватному підприємству «Виробничо-комерційна фірма «Інтар», яке за актом приймання-передачі отримало усі оригінали документів, що стосуються Кредитного договору, укладеного з ОСОБА_4 (а.с.111-113).

ПП «ВКФ «Інтар» перерахувало ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ніко Фінанс» кошти у загальному розмірі 7 656 392,86 грн. (а.с.114).

3 липня 2015 року ПП «ВКФ «Інтар» право вимоги за Кредитним договором відступило ТОВ «Інсайд груп». За умовами Договору відступлення права вимоги ТОВ «Інсайд груп» набуло права кредитора, що виникли на підставі Кредитного договору №9009-45.1-14-2 від 24.01.2014 року з усіма існуючими змінами та доповненнями до нього, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_4, а саме: право вимоги погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та можливих штрафних санкцій. Набуте право вимоги, на дату укладання договору відступлення права вимоги, становило 7 656 392,86 грн.

На виконання Договору відступлення права вимоги, ПП «ВКФ «Інтар» за актом приймання-передачі передало, а ТОВ «Інсайд груп» прийняло оригінали всіх документів, що стосуються Кредитного договору. (а.с.120-122).

ТОВ «Інсайд груп» сплатило на користь ПП «ВКФ «Інтар» кошти у загальному розмірі 7656392,86 грн. (а.с. 123,124)

Листом вих. № 20-07/15 від 15 липня 2015 року ТОВ «Інсайд Груп» повідомило ОСОБА_4 про набуття права вимоги за Кредитним договором.

Крім того, 15 липня 2015 року ТОВ «Інсайд Груп» направило на адресу ОСОБА_4 лист вимогу про дострокове повернення коштів, в якому вимагало протягом тридцяти днів з моменту направлення вимоги перерахувати на його рахунок 7 656 392,86 грн. (а.с.125).

Таким чином, судом достеменно встановлено, що зобов'язання позивача перед відповідачем ПАТ «Банк «Київська Русь», належне виконання яких було забезпечене предметом іпотеки, виконане належним чином та в повному обсязі.

На час розгляду справи позивач має зобов'язання перед ТОВ «Інсайд Груп», яке не заперечує проти припинення іпотеки, укладеної на користь ПАТ «Банк «Київська Русь», з метою у подальшому укласти іпотеку на свою користь, про що повідомило позивача шляхом направлення Меморандуму від 15 червня 2016 року (а.с.159 ).

Згідно ст. 599 ЦК України, за відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. 7.1 Договору іпотеки, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до виконання Основного зобов'язання в повному обсязі.

Згідно розділу «Терміни договору» Договору Іпотеки, Основним зобов'язанням згідно умов Договору іпотеки є зобов'язання Позичальника, що випливає з Кредитного договору, а саме: Повернути Іпотекодержателю Кредит в сумі 8 000 000 грн. не пізніше 24 січня 2019 року; сплачувати проценти за користування Кредитом в розмірі, в порядку та строки, визначені Кредитним договором; Сплачувати неустойку (штраф, пеня) та інші платежі в строки, порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, нести відповідальність за порушення грошового зобов'язання, відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання Позичальником умов Кредитного договору, та інші встановлені Кредитним договором зобов'язання.

Судом встановлено, що усі вимоги відповідача ПАТ «Банк «Київська Русь» за кредитним договором №9009-45.1-14-2 від 24.01.2014 року були покриті за рахунок коштів, які надійшли від ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ніко Фінанс», а тому, є підстави констатувати про повне виконання зобов'язань перед відповідачем.

В силу вимог ст. 599 ЦК України та ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» повне виконання кредитного договору є підставою для припинення договору іпотеки, про що і просив позивач.

В свою чергу, згідно з п.п. 3.3.19 Договору іпотеки в момент укладення цього договору іпотекодавець передав на зберігання Іпотекодержателю оригінали документів на право власності на предмет іпотеки, зазначені в п. 1.2 цього Договору, до припинення іпотеки за цим договором за актом прийому-передачі документів, що підписується уповноваженими представниками сторін в 2-х автентичних примірниках: по одному для кожної сторони. Документи підлягають поверненню у строк, на який вони видавалися на зберігання Іпотекодержателю до припинення іпотеки за цим договором.

Встановлено, що на виконання зазначеного пункту Договору іпотеки, було передано на зберігання відповідачу документи: Державний акт на право приватної власності на землю, Свідоцтво про право на особисту приватну власність на домоволодіння, Технічний паспорт, витяг з державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності ЕАК №455637, витяг з державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності ЕАК №455638, про що сторони склали Акт прийому/передачі від 24 січня 2014 року.

Однак, незважаючи на те, що іпотека за Договором іпотеки припинилася, відповідач без достатніх підстав не повернув позивачу зазначені документи, чим порушує його права.

Враховуючи вищевикладене, є підстави для задоволення вимог позивача про визнання договору іпотеки припиненим та зобов'язання банку повернути позивачу оригінали документів, що ним витребовуються.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на нікчемність договору про відступлення прав вимоги, як підставу для відмови в позові позивачу, виходячи з наступного.

Так, листом за вих. № 2318/16 від 19.04.2016 за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю, адресованим ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ніко Фінанс» та ОСОБА_4, Уповноважена особа Фонду, керуючись ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначила про нікчемність правочину - Договору відступлення права вимоги, що укладений між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ «КУА АПФ «НІКО ФІНАНС» 16.03.2015 року з підстав визначених п. 1 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: уклавши договір ПАТ «Банк «Київська Русь» відмовилось від власних майнових вимог до ОСОБА_4 за Кредитним договором в сумі 7 656 392,86 грн. (п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону); уклавши договір ПАТ «Банк «Київська Русь» надало переваги (пільги) ТОВ «КУА АПФ «НІКО ФІНАНС» перед іншими кредиторами (п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону).

Однак, відносини, що виникають у зв'язку з виведенням банку з ринку фінансових послуг, діяльність та повноваження уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо тимчасової адміністрації та ліквідації банку, вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в редакції, що діяла на момент події, уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно з ч. 2. ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено виключний перелік договорів (правочинів), які можуть визнаватись нікчемними, а саме: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, коли банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Однак, як було встановлено судом, 16 березня 2015 року на підставі договору відступлення права вимоги ПАТ «Банк «Київська Русь» відступило ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ніко Фінанс» право вимоги за Кредитним договором, а ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ніко Фінанс» 19 березня 2015 року сплатило на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» кошти у розмірі 7 656 392,86 грн. Таким чином, договір відступлення права вимоги від 16.03.2015 був здійснений на оплатній основі.

Таким чином, підстави для нікчемності договору відступлення права вимоги від 16.03.2015 на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відсутні.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Однак жодних доказів про надання ПАТ «Банк «Київська Русь» переваг (пільг) ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Ніко Фінанс» шляхом укладення договору відступлення права вимоги від 16.03.2015, відповідач до суду не надав.

Таким чином, підстави для нікчемності договору відступлення права вимоги від 16.03.2015 на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відсутні і тому твердження відповідача про те, що право вимоги за Кредитним договором належить йому є безпідставним.

Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснив, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. При ухваленні рішення суд відповідно до статті 212 ЦПК оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Крім того, Верховний Суд України в своєму Листі від 01.04.2014 року «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України» значив, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З врахуванням викладеного, а також того, що судом встановлено, що у відповідачем були допущені порушення вимог закону, суд приходить до висновку про наявність порушення та оспорювання прав позивачки у правовідносинах, які склалися між нею та відповідачем та їх доведеності в суді.

Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статті 15-16 ЦК України визначають, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем протягом всього часу розгляду справи суду не було надано належних доказів в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження своїх заперечень.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. І тому на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 2204,80 грн. по 551,20 грн. з кожної вимоги немайнового характеру.

На підставі викладеного, ст.ст. 559 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 37, 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218,223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати припиненим Договір іпотеки від 24 січня 2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Київська Русь» (код ЄДРПОУ 24214088) та ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М., зареєстрований в реєстрі за №336 (зі змінами, внесеними 31 січня 2014 року згідно Договору про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою, зареєстрованого в реєстрі за №486).

Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про державну реєстрацію іпотеки та інформацію про державну реєстрацію обтяження стосовно об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 274975180000) - житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 453,9 кв. м., житловою площе. 107 кв. м., а саме: номер запису про іпотеку: 4400087, номер запису про обтяження: 4399679.

Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про державну реєстрацію іпотеки та інформацію про державну реєстрацію обтяження стосовно нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 275004280000) - земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_3, площею 0,053 га; цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, а саме: номер запису про іпотеку: 4400525, номер запису про обтяження.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (код ЄДРПОУ 24214088) повернути ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) наступні документи: Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_4, виданий 11.10.2000 р.; Свідоцтво про право на особисту приватну власність на домоволодіння, видане 05.02.2002 р. Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією, зареєстроване в БТІ в книзі за №43170 від 07.02.2002р.; Технічний паспорт на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; Витяг з державного реєстру речових прав про реєстрацію права ЕАК №455637; Витяг з державного реєстру речових прав про реєстрацію права ЕАК №455638.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (код ЄДРПОУ 24214088) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) судовий збір в розмірі - 2204,80 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Декаленко