Рішення № 62196876, 18.10.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Ковальчук Н.М., Максимчук З.М.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби України в Рівненській області, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 про звільнення заставного майна з-під арешту,-

в с т а н о в и л а :

02 червня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВДВС України в Рівненській області, треті особи - ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 про звільнення заставного майна з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця від 17 березня 2016 року.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 серпня 2016 року позов задоволено.

Звільнено належний ОСОБА_2 на праві власності транспортний засіб марки NISSAN, модель Navara 2.5 TD, 2007 року випуску, кузов №VSKCVND40U0194309, державний номерний знак НОМЕР_1, з-під арешту накладеного постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 17 березня 2016 року.

Стягнуто з ВДВС Рівненського міського управління юстиції на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі у розмірі 551,21 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд першої існтанції прийшов до передчасного висновку про те, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» існує згода щодо добровільної реалізації спірного автомобіля, оскільки сторони не дійшли згоди щодо добровільної реалізації авто ОСОБА_2 з метою погашення заборгованості.

Просить рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхили, а рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 травня 2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та позивачем було укладено договір кредиту №738/САФ03.16-2, на купівлю автотранспортних засобів, відповідно до якого, Банк в порядку та на умовах, визначених Договором кредиту, надав на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 41700,00 доларів США, зі сплатою 12,75 % річних, з порядком погашення суми основної заборгованості за Кредитом відповідно до графіку, та кінцевим терміном погашення заборгованості до 29 травня 2014 року.

В якості забезпечення виконання зобовязань за Договором кредиту між ОСОБА_2 та ПАТ "Укрсоцбанк" укладено договір застави №738/20-ЗАФ03.16-2 від 30.05.2007 р., Предметом застави за вказаним договором є - транспортний засіб марки NISSAN, модель Navara 2.5 ТD, 2007 року випуску, кузов №VSKCVND40U0194309, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії ВКВ, №024080, видане 1-им МРВ ДАІ м. Рівне 30.05.2007 р.. Обтяження вказаного рухомого майна зареєстроване у Державному реєстрі в порядку, встановленомуЗаконом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

У звязку з невиконанням ним зобовязань за договором кредиту, ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, який був задоволений.

Постановою державного виконавця від 17 березня 2016 року накладено арешт на належний ОСОБА_2 транспортний засіб марки NISSAN Navara 2.5 ТD, 2007 року випуску в межах виконавчого провадження №50523084, відкритого за виконавчим листом №569/3082/15-ц виданим 12 січня 2016 року Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 28 000 євро, що станом на 23 листопада 2015 року еквівалентно 717 640 грн., та 3 775,80 грн. судових витрат по справі. (а.с. 84-86)

За змістом пункту 1 частини першоїстатті 32 Закону України "Про виконавче провадження"заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно з частиною першоюстатті 52 Закону України "Про виконавче провадження"звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (стаття 57 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження" Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5, передбачено, що позов про зняття арешту з майна може бути предявлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути предявлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).

Частиною 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи положення ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області приходить до висновку, що права та інтереси позивача не порушені.

Крім того, згідно ч.4 ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна, тобто саме заставодержатель наділений правом звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставного майна.

З огляду на вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Матеріали справи містять документально підтверджені судові витрати, а саме платіжне доручення про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 606,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 серпня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,317,319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 серпня 2016 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Відділ державної виконавчої служби України в Рівненській області, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 про звільнення заставного майна з-під арешту відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 606.80 грн. судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий А.М. Шеремет

Судді : З.М. Максимчук

Н.М, Ковальчук