Постанова № 62195345, 18.10.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

18 жовтня 2016 року Справа № 903/541/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Гулова А.Г. , судді Мельник О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трейд"

на рішення господарського суду Волинської області від 22.08.2016 р.

у справі № 903/541/16

за позовом приватного підприємства "Айслаг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трейд"

про стягнення 94985, 62 грн.

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2016 р. у справі № 903/541/16 частково задоволено позов приватного підприємства "Айслаг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трейд" про стягнення 94985,62 грн. Відповідно до рішення суду підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трейд" на користь приватного підприємства "Айслаг" 74985,62 грн. заборгованості по оплаті відсотків за користування товарним кредитом. Припинено провадження у справі в частині стягнення 20000, 00 грн. боргу.

Не погоджуючись з рішення господарського суду, відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Трейд" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2016 р. у справі № 903/541/16 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Пояснює, що господарським судом вирішено припинити провадження в частині стягнення боргу в розмірі 20000 грн. за поставлений товар у зв`язку з відсутністю предмету спору, однак, товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Трейд" не погоджується з висновком суду про припинення провадження, оскільки скаржником/відповідачем господарському суду надані докази оплати вартості товару до подання позивачем позову до суду. Тому скаржник вважає, що господарському суду слід було відмовити в позові в частині стягнення боргу у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог.

Також скаржник доводить, що господарський суд порушив норми ст.111-28 ГПК України, оскільки не взяв до уваги висновок Верховного Суду України, викладений в постановах у справі №3- 37гс13 від 24 грудня 2013 року та у справі № 3-31гс14 від 01 липня 2014 року. За висновками Верховного суду України проценти є не відповідальністю, а платою за весь час користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, також зазначає, що договором може бути встановлено інший відсоток процентів річних, а не інший спосіб нарахування.

Звертає увагу суду, що наявність в договорі поставки умови про відповідальність покупця у формі пені не спростовує доводів про те, що відсотки за користування чужими грошовими коштами, нараховані згідно з п.5.2 договору поставки, ураховуючи спосіб їх обчислення за кожен день прострочення, підпадають під визначення пені. Отже, позивач приватне підприємство «Айслаг» вправі ставити питання лише про стягнення пені за несвоєчасне виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Трейд» своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару.

Тлумачення господарським судом пунктів 5.1-5.2 договору скаржник вважає неправильними та зазначає, що згідно з п.5.2 договору поставки товар рахується поставленим на умовах товарного кредиту у випадку неоплати покупцем відвантаженої партії товару в строки, вказані у п.5.1 договору поставки. Однак, у п.5.2 договору поставки не конкретизовано, про яку оплату товару йдеться – повну чи часткову. Пунктом 5.1 договору поставки передбачено право покупця здійснити як повну, так і часткову оплату поставленого товару протягом 5 (п'яти) календарних днів.

Доводить, що як повна, так і часткова оплата поставленого товару в 5-денний строк з моменту поставки товару підпадає під поняття "оплата товару", що в свою чергу виключає неоплату товару в розумінні п.5.2 договору поставки.

Зазначає, що позивач просить стягнути відсотки за користування чужими грошовими коштами за накладною № 00904 від 15.04.2016 р. Однак, часткова оплата згідно з рахунком № 468 від 15.04.16 в розмірі 9382,25 грн. була здійснена 19 квітня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням № 4890 від 19.04.2016 р. Тому немає підстав для застосування умов про товарний кредит.

Враховуючи вищевикладене, скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2016 р. у справі № 903/541/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач приватне підприємство «Айслаг» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими, господарським судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права і рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України.

Пояснює, що проценти за користування чужими коштами не є санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Передбачені договором проценти не є неустойкою (штрафом, пенею), а є саме процентами за користування товарним кредитом відповідно до частини п'ятої статті 694 Цивільного кодексу України та стягуються незалежно від наявності вини боржника. Зазначені проценти за своєю правовою природою є боргом. Звертає увагу суду, що аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 25.09.2012 р. № 32/5005/3471/2012. Тому вважає, твердження скаржника, що відсотки за користування чужими грошовими коштами, нараховані згідно з п.5.2 договору поставки, ураховуючи спосіб їх обчислення за кожен день прострочення, підпадають під визначення пені - є безпідставними.

Пояснює, що згідно з п.5.1, п.5.2 договору не оплатою покупцем відвантаженої партії товару є відсутність оплати в повному обсязі, тому часткова оплата поставленого товару за платіжним дорученням № 4890 від 19.04.2016 р. не може свідчити про відсутність підстав для включення заборгованості за накладною № 00904 від 15.04.2016 р. в рахунок оплати за користування товарним кредитом.

Щодо тверджень скаржника, що суду слід було відмовити в позові в частині стягнення боргу у зв'язку з недоведеністю і необґрунтованістю позовних вимог в частині стягнення боргу, позивач пояснив, що на момент подання позовної заяви 27.07.2016 р. заборгованість по оплаті поставленого товару становила 20000,00 грн., і скаржником сплачено борг в сумі 10000,00 грн. 28.07.2016 р. згідно з платіжними дорученнями № 6462, № 6463. Борг в сумі 10000,00 грн. скаржником сплачений 02.08.2016 р. згідно з платіжними дорученнями № 6505, № 6506. Позивач звертає увагу, що під час судового засідання 17.08.2016 р. представник приватного підприємства «Айслаг» повідомив суду про відсутність заборгованості по оплаті поставленого товару на день розгляду справи, а також заявив клопотання про відмову від позову в частині стягнення основного боргу.

В судове засідання 18.10.2016 р. представники сторін не з’явились. Приватне підприємствр «Айслаг» подало апеляційному суду письмове клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін, про час і місце розгляду справи, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с.96-97/, явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась і додаткові докази не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в них докази, заслухавши в судовому засіданні 27.09.2016 р. пояснення представника позивача, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги чи позицією іншої сторони і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

15.04.2016 р. приватним підприємством «Айслаг»/постачальник та товариством з обмеженою відповідальністю «Захід-Трейд»/покупець укладений договір поставки № 119 /а.с. 8-9/. Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до п.1 договору поставки постачальник зобов`язаний поставити та передати покупцю у власність нафтопродукти в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються представниками сторін договору, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно з п.1.2 договору документ на товар, які постачальник повинен передати покупцю: накладні на відвантаження товару. Сторони за даним договором домовились, що накладна на відвантаження товару є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації і є невід'ємною частиною до даного договору.

Відповідно до п.п.2.2 - 2.4. договору поставки загальна кількість товару, асортимент і ціна товару погоджується сторонами при формуванні замовлення та визначаються в накладних, які підписуються сторонами. Ціна товару включає податки та обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством. загальна сума поставки всіх накладних, по яким був поставлений товар за даним договором. В загальну вартість договору включено ПДВ 20%.

Відповідно до п.5.1. покупець має право здійснити повну або часткову оплату отриманого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних.

Згідно з п.5.2. у випадку не оплати відвантаженої партії товару в строки, визначені п.5.1 договору, постачальник має право рахувати, а покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 календарних днів, починаючи з дня відвантаження товару з нарахуванням покупцю 2% за кожний день використання товарного кредиту. Покупець зобов'язується оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання в термін, вказаний в п.5.3 договору. Під наданням покупцем згоди на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту розуміється підписання даного договору.

Пунктом 5.3. договору поставки передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити суму товарного кредиту на 31 день від дати відвантаження, вказаної в накладній, а відсотки за його використання протягом семи календарних днів з моменту отримання вимоги від постачальника про оплату. Покупець має право на дострокове погашення товарного кредиту і відсотків за його використання. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості.

Відповідно до п.5.4. договору якщо після закінчення 30 днів користування товарним кредитом покупець не внесе всіх передбачених договором платежів, він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах, передбачених п.8.1 договору.

Сторони домовились, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги постачальника у такій черговості: у першу чергу сплачується основна сума боргу, в другу чергу проценти та неустойка, у третю чергу відшкодовуються витрати, пов'язані з одержанням виконання (п.5.6 договору).

Згідно з п.7.1. договору поставки цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір підписаний представниками сторін і скріплений їх печатками.

На виконання умов договору приватне підприємство «Айслаг» поставило товариству з обмеженою відповідальністю «Захід Трейд» товар на загальну суму 209258,80 грн., що підтверджується накладними на відвантаження палива № 00904 від 15.04.2016 р., № 00945 від 20.04.2016 р., № 00982 від 22.04.2016 р. /а.с.10/.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено факт перерахування коштів покупцем постачальнику за платіжними дорученнями: № 4890 від 19.04.2016 р. на суму 9382, 25 грн.; № 4906 від 21.04.2016 р. на суму 10000, 00 грн.; № 4908 від 25.04.2016 р. на суму 20000, 00 грн.; № 4915 від 26.04.2016 р. на суму 10000, 00 грн.; № 4935 від 2016 р. на суму 10000, 00 грн.; № 5350 від 30.05.2016 р. на суму 10000, 00 грн.; № 5351 від 30.05.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 5352 від 30.05.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 5398 від 06.06.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 5399 від 06.06.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 5435 від 07.06.2016 р. на суму 9043, 80 грн.; № 5436 від 07.06.2016 р. на суму 10832, 75 грн.; № 5488 від 09.06.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 5489 від 09.06.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 5789 від 17.06.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 5794 від 17.06.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 5795 від 17.06.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 4 від 29.06.2016 р. на суму 7500,00 грн.; № 5 від 29.06.2016 р. на суму 7500, 00 грн.; № 5986 від 01.07.2016 р. на суму 2500, 00 грн.; № 5987 від 01.07.2016 р. на суму 2500, 00 грн.; № 6093 від 07.07.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 6094 від 07.07.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 6097 від 11.07.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 6098 від 11.07.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 2648 від 14.07.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 2649 від 14.07.2016 р. на суму 5000, 00 грн.; № 6350 від 22.07.2016 р. на суму 2500, 00 грн.; № 6351 від 22.07.2016 р. на суму 2500, 00 грн.; № 6451 від 25.07.2016 р. на суму 2500, 00 грн.; № 6452 від 25.07.2016 р. на суму 2500, 00 грн. /а.с.12-19/.

Платіжними дорученнями № 6462, 6463 від 28.07.2016 р. відповідач перерахував позивачеві 10000,00 грн., і платіжними дорученнями № 6505, 6506 від 02.08.216 р. – 10000,00 грн. /а.с.27 – 30/.

Отже, на час звернення позивачем з позовом до суду (01.08.2016 р. згідно з вхідним календарним штемпелем суду на позовній заяві) відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Трейд» повну оплату за поставлений товар не здійснив, і заборгованість становила 10000 грн.

Разом з тим, 10000 грн. відповідач сплатив позивачеві 28.07.2016 р., тому позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки заявлена безпідставно.

Суд першої інстанції наведену обставину залишив поза увагою і помилково припинив провадження у справі в цій частині. Тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню згідно з п.3,4 ч.1 ст.104 ГПК України.

В решті колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.

Відповідно до норм п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Згідно з п.4.4 постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи наведені норми та зазначені вище обставини справи, провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України в частині стягнення 10000 грн. боргу. з покладенням на відповідача судових витрат з цієї позовної вимоги, оскільки спір в цій частині врегульований після звернення позивачем з позовом до суду.

Позовна вимога про стягнення заборгованості по оплаті відсотків за користування товарним кредитом за період з 15.04.2016 р. по 29.05.2016 р. у сумі 74985,62 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню з урахуванням такого.

Відповідно до ст.193 ГК України та ст.ст.525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За нормами ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору п.п.5.1-5.2 сторони передбачили право покупця здійснити оплату повністю або частинами на умовах товарного кредиту.

Таке право передбачити в договорі обов’язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною п’ятою статті 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, пов’язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.536 та ч.5 ст.694 ЦК України ЦК України проценти сплачуються за користування чужими грошовими коштами, і не є відповідальністю. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором сторони передбачили в розділі 8 договору, тому колегія суддів оцінює як безпідставні доводи скаржника, що відсотки за користування чужими грошовими коштами, нараховані згідно з п.5.2 договору поставки, ураховуючи спосіб їх обчислення за кожен день прострочення, є пенею.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.05.2011 р. у справі № 42/252

Отже, відповідач не виконав оплату товару повністю протягом п’яти календарних днів, тому неоплачений товар рахується поставленим на умовах товарного кредиту терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 2 % за кожен день використання товарного кредиту. Покупець зобов'язується оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання в термін, вказаний в п.5.3 договору. Під наданням покупцем згоди на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту розуміється підписання даного договору обома сторонами.

Враховуючи обставини виконання платежів покупцем/відповідачем, колегія суддів дійшла висновку, що період з 15.04.2016 р. по 29.05.2016 р. правомірно визначений позивачем як період за користування товарним кредитом, і позовна вимога про стягнення відсотків у сумі 74985,62 грн. за користування товарним кредитом у цей період є обгрунтованою та правомірно, з урахуванням конкретних обставин справи та зазначених вище норм законодавства задоволена судом першої інстанції.

Таким чином, доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2016 р. у справі № 903/541/16 підлягає скасуванню частково – щодо припинення провадження в частині боргу 10000 грн. В решті – рішення місцевого господарського суду відповідає матеріалам справи, ґрунтується на нормах законодавства і немає підстав для його скасування чи зміни за ст.104 ГПК України.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трейд" задоволити частково. Рішення господарського суду Волинської області від 22.08.2016 р. у справі № 903/541 /16 скасувати в частині припинення провадження у справі про стягнення 10000,00 грн. боргу. В цій частині прийняти нове рішення - відмовити у позові в частині стягнення 10000,00 грн. боргу. В решті рішення залишити без змін і викласти резолютивну частину рішення в такій редакції :

"1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трейд" (Волинська область, Володимир-Волинський р-н., с. Микитичі, вул Молодіжна, 49В; код 38143262) на користь приватного підприємства "Айслаг" (Волинська область, м.Луцьк вул.Стрілецька, 4; код 13369787) 74985,62 грн. (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень, 62 коп.) зоборгованість по оплаті відсотків за користувіання товарним кредитом та витрати на судовий збір в сумі 1124,79 грн. (одна тисяча сто двадцять чотири гривні 79 коп.).

Видати наказ.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 10000, 00 грн. боргу.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 10000, 00 грн. боргу."

Стягнути з приватного підприємства "Айслаг" (Волинська область, м.Луцьк вул.Стрілецька, 4; код 13369787) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трейд" (Волинська область, Володимир-Волинський р-н., с. Микитичі, вул.Молодіжна, 49В; код 38143262) витрати на судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 164,99 грн. (сто шістдесят чотири гривні 99 коп.). Доручити господарському суду Волинської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Матеріали справи № 903/541/16 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Мельник О.В.