Постанова № 62195301, 18.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р. Справа№ 910/10106/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 18.10.2016 року,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016 року

по справі № 910/10106/15 (суддя: Отрош І.М.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Корн» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Корн»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Міжнародний благодійний фонд відродження Києво-Могилянської академії, товариство з обмеженою відповідальністю «Винолюб»

про стягнення 15 209 972 грн. 61 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Корн» про стягнення 15209972 грн. 61 коп., з яких 13900000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 1309972 грн. 61 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив Банк» задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Корн» 13900000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1309972 грн. 61 коп. простроченої заборгованості по процентам.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_3, міжнародний благодійний фонд відродження Києво-Могилянської академії, товариство з обмеженою відповідальністю «Винолюб».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 припинено апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2016 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у справі № 910/10106/15 залишено без змін.

22.04.2016 до господарського суду міста Києва надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Корн» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15. Заявник (відповідач) просив суд поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Корн» строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2016 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Корн» у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 за нововиявленими обставинами; заяву про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 за нововиявленими обставинами повернуто товариству з обмеженою відповідальністю «Корн».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 ухвалу господарського суду міста Києва від 26.04.2016 скасовано. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Корн» про відновлення строку на подання заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 за нововиявленими обставинами задоволено. Поновлено товариству з обмеженою відповідальністю «Корн» строк на подання заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 за нововиявленими обставинами. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Корн» про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 за нововиявленими обставинами передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2016 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Корн» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2016 року заяву ТОВ «Корн» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 скасовано в частині стягнення з ТОВ «Корн» на користь ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» заборгованості за кредитом у розмірі 8832491 (вісім мільйонів вісімсот тридцять дві тисячі чотириста дев'яносто одна) грн. 75 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 543637 (п'ятсот сорок три тисячі шістсот тридцять сім) грн. 85 коп. та в частині стягнення з ТОВ «Корн» в дохід Державного бюджету України судового збору у розмірі 45049 (сорок п'ять тисяч сорок дев'ять) грн. 89 коп. В цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В частині стягнення з ТОВ «Корн» на користь ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» заборгованості за кредитом у розмірі 5067508 (п'ять мільйонів шістдесят сім тисяч п'ятсот вісім) грн. 25 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 766334 (сімсот шістдесят шість тисяч триста тридцять чотири) грн. 76 коп., та в частині стягнення з ТОВ «Корн» в дохід Державного бюджету України судового збору у розмірі 28030 (двадцять вісім тисяч тридцять) грн. 11 коп. рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 залишено без змін. В іншій частині заяву ТОВ «Корн» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 залишено без задоволення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016 року скасувати, в задоволенні заяви ТОВ «Корн» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовити, рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016р. апеляційну скаргу ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Актив-Банк» Луньо Іллі Вікторовича на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016р. у справі №910/10106/15 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Тищенко О.В.; судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2016р. апеляційну скаргу ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Актив-Банк» Луньо Іллі Вікторовича прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 18.10.2016 року представник відповідача та третіх осіб надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Представник просив відмовити у задоволенні скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи позивач повідомлявся належним чином. При цьому, від скаржника надійшло клопотання, в якому він просив суд апеляційної інстанції відкласти розгляд справи у зв'язку зайнятістю його представника у інших судових засіданнях.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника відповідача та третіх осіб, який просив суд розглядати справу без участі позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду відмовляє у задоволенні клопотання скаржника та з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки позивач про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, участь представників сторін що не з'явились, у судовому засіданні 18.10.2016 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про витребування додаткових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі. До того ж, позивач є юридичною особою та не обмежений у виборі представників.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне вказати про те, якщо представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України зокрема у своїй постанові від 07.07.2016 року по справі 910/21819/15.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, 30.09.2013 між ПАТ «Комерційний банк «Актив Банк» та ТОВ «Корн» був укладений договір про здійснення кредитних операцій № 0930/01, відповідно до умов якого Банк зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію (відновлювальну) із лімітом 14700000 грн., з метою поповнення обігових коштів Клієнта, а Клієнт зобов'язався використовувати кредитні кошти за призначенням, сплачувати кошти за користування кредитом та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором (розділ 1 договору).

Сторони погодили, що строк виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів наступає 29.09.2014. Процентна ставка за кредитом дорівнює 20 відсотків річних в валюті кредиту. Графік погашення кредитної лінії встановлений розділом 1 договору про здійснення кредитних операцій.

Відповідно до п. 6.2 договору про здійснення кредитних операцій, сума процентів, що підлягають сплаті, нараховується щоденно на фактичну суму заборгованості Клієнта за кредитом станом на кінець кожного дня і за фактичну календарну кількість днів користування кредитом з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день), якщо інше не передбачено умовами договору. Нарахування процентів в останній робочій день календарного місяця здійснюється також за останні календарні дні цього ж календарного місяця, що не є робочими днями. Нарахування процентів в перший робочий день календарного місяця здійснюється також за перші календарні дні цього ж календарного місяця, що не є робочими днями. Нарахування процентів здійснюється із розрахунку фактичної кількості днів у році та фактичної кількості днів у місяці.

Згідно з п.п. 8.1, 8.2, 8.6 договору про здійснення кредитних операцій, погашення кредиту може проводитися в порядку, передбаченому договором, шляхом безготівкових перерахувань Клієнтом грошових коштів на користь Банка або шляхом договірного списання Банком відповідних сум з рахунків Клієнта. В кожну дату, в яку Клієнт зобов'язаний сплатити будь-яку суму за умовами договору, Клієнт надає таку суму Банку шляхом перерахування її на рахунок Банку, який Банк визначив для такої цілі. Якщо платіж належить до сплати у день, який не є робочим днем, то такий платіж повинен бути здійснений в день, наступний за ним, що є робочим днем того ж календарного місяця, а якщо такого робочого дня нема - то в останній робочий день такого календарного місяця. Всі платежі, що здійснюються Клієнтом для виконання кредитного договору, вважаються належним чином виконаними в момент зарахування грошових коштів на рахунок Банку, що визначений для такої мети, відповідно до умов договору.

Згідно з п. 8.10 договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 у випадку прострочення виконання основного зобов'язання більше ніж на 30 календарних днів, основне зобов'язання може бути повністю або частково виконане будь-якою третьою особою, яка виявила бажання та готова виконати основне зобов'язання клієнта, на що клієнт надає згоду. Основне зобов'язання може бути повністю або частково виконане відповідно до умов договору особою, що надала забезпечення (з якою було укладено договір щодо забезпечення), на що клієнт дає згоду.

Відповідно до п. 9.1 договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 основне зобов'язання може забезпечуватися заставою/іпотекою рухомого/нерухомого майна/майнових прав; порукою фізичної/юридичної особи; грошовим покриттям; іншим забезпеченням.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У рішенні господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 судом було встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013, надавши відповідачу кредит у розмірі 14700000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 15628 від 30.09.2013 на суму 14700000 грн. 00 коп. та банківською випискою з рахунку відповідача станом на 30.09.2013.

Відповідно до розділу 1 (спеціальні умови здійснення кредитних операцій) договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 графік погашення кредиту - 31.12.2013 - 100000 грн. 00 коп.; 31.01.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 28.02.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.03.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 30.04.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.05.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 30.06.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.07.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.08.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 29.09.2014 - 13800000 грн. 00 коп.

У рішенні господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 судом було встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання в частині повернення кредиту, повернувши позивачу кредит у розмірі 800000 грн. 00 коп., що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 14.05.2015 банківськими виписками з рахунку відповідача, у зв'язку з чим сума неповернутого відповідачем кредиту за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 становить 13900000 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 позов ПАТ «Комерційний банк «Актив Банк» задоволено. Стягнуто з ТОВ «Корн» 13900000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1309972 грн. 61 коп. простроченої заборгованості по процентам.

Звертаючись до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заявник (відповідач) зазначив, що під час апеляційного перегляду справи № 910/10106/15, а саме після залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (заявника), йому стало відомо істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявнику (відповідачу) на час розгляду справи № 910/10106/15 у господарському суді міста Києва.

Зокрема, такою істотною обставиною є встановлення факту, що станом на 30.09.2014 (дата виникнення прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним з позивачем договором про здійснення кредитних операцій № 0930/01 від 30.09.2013 щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом) на рахунках поручителів (третіх осіб) перебували кошти в обсязі, достатньому для виконання поручителями своїх зобов'язань за відповідними договорами поруки на загальну суму 8832491 грн. 75 коп., у зв'язку з чим заявник (відповідач) просив суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» відмовити.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставиною, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, 12.08.2014 між ОСОБА_2 (поручитель), ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» (банк) та ТОВ «Корн» (позичальник) укладено договір поруки № 0930/01-1п, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником на користь банку зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013, відповідно до якого позичальник зобов'язаний повернути банку кредит лімітом 14700000 грн. 00 коп., строком погашення до 29.09.2014 включно, зі сплатою 20% річних у гривні, підвищена процента ставка + 2% річних на підставах, договором про здійснення кредитних операцій.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 поручитель відповідає перед банком разом із клієнтом як солідарні боржники. При цьому поручитель несе солідарний обов'язок за виконання зобов'язання в сумі не більше еквівалентній 325719,50 дол США за курсом НБУ станом на дату виконання зобов'язання поручителем.

Згідно з п. 2.1 договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 поручитель у разі невиконання позичальником зобов'язань перед банком у строк, передбачений кредитним договором, несе обов'язок виконати зобов'язання в сумі, яка передбачена п. 1.2 цього договору, на вимогу банку або за власною ініціативою.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 сторони домовились, що банк у разі невиконання позичальником зобов'язання у встановлений строк має право на договірне списання коштів з рахунків поручителя, які відкриті в банку. Банк має право, а поручитель цим беззаперечно та безвідклично доручає банку самостійно списати в порядку договірного списання грошові кошти в сумі зобов'язання, але не більше еквівалентній 325719,50 доларів США за курсом НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання, та направити списані таким чином грошові кошти поручителя в рахунок виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором. Отримувачем таких коштів є банк. У випадку якщо кошти на рахунку поручителя виражені у валюті іншій, ніж валюта зобов'язання, зарахування отриманих внаслідок здійснення договірного списання грошових коштів в рахунок зобов'язання здійснюється шляхом перерахування іноземної валюти в гривню з використанням курсу НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання.

Відповідно до п. 2.3 договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 право на договірне списання коштів з рахунків поручителя в рахунок виконання зобов'язання виникає у банку в день, коли зобов'язання повинно бути виконане відповідально до кредитного договору та є невиконаним.

Згідно з п. 2.4 договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 сторони домовились, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя відповідно до п. 2.2, 2.3 цього договору, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителя у банку, обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 цього договору.

Згідно з п. 3.2.1 договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 поручитель має право у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.4 договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 поручитель зобов'язується разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 3.5.1 договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 банк зобов'язаний у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання реалізувати право на договірне списання коштів у порядку, передбаченому цим договором, та передати поручителю всі документи, які підтверджують зобов'язання, протягом 3-х банківських днів із дня виникнення права на договірне списання.

Також, з матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом, що 12.08.2014 між міжнародним благодійним фондом відродження Києво-Могилянської академії (поручитель), публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Корн» (позичальник) укладено договір поруки № 0930/01-4п, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником на користь банку зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013, відповідно до якого позичальник зобов'язаний повернути банку кредит лімітом 14700000 грн. 00 коп., строком погашення до 29.09.2014 включно, зі сплатою 20% річних у гривні, підвищена процента ставка + 2% річних на підставах, договором про здійснення кредитних операцій.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 поручитель відповідає перед банком разом із клієнтом як солідарні боржники. При цьому поручитель несе солідарний обов'язок за виконання зобов'язання в сумі не більше 1100000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2.1 договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 поручитель у разі невиконання позичальником зобов'язань перед банком у строк, передбачений кредитним договором, несе обов'язок виконати зобов'язання в сумі, яка передбачена п. 1.2 цього договору, на вимогу банку або за власною ініціативою.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 сторони домовились, що банк у разі невиконання позичальником зобов'язання у встановлений строк має право на договірне списання коштів з рахунків поручителя, які відкриті в банку. Банк має право, а поручитель цим беззаперечно та безвідклично доручає банку самостійно списати в порядку договірного списання грошові кошти в сумі зобов'язання, але не більше 1100000 грн. 00 коп., та направити списані таким чином грошові кошти поручителя в рахунок виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором. Отримувачем таких коштів є банк. У випадку якщо кошти на рахунку поручителя виражені у валюті іншій, ніж валюта зобов'язання, зарахування отриманих внаслідок здійснення договірного списання грошових коштів в рахунок зобов'язання здійснюється шляхом перерахування іноземної валюти в гривню з використанням курсу НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання.

Відповідно до п. 2.3 договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 право на договірне списання коштів з рахунків поручителя в рахунок виконання зобов'язання виникає у банку в день, коли зобов'язання повинно бути виконане відповідально до кредитного договору та є невиконаним.

Згідно з п. 2.4 договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 сторони домовились, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя відповідно до п. 2.2, 2.3 цього договору, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителя у банку, обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 цього договору.

Згідно з п. 3.2.1 договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 поручитель має право у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.4 договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 поручитель зобов'язується разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 3.5.1 договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 банк зобов'язаний у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання реалізувати право на договірне списання коштів у порядку, передбаченому цим договором, та передати поручителю всі документи, які підтверджують зобов'язання, протягом 3-х банківських днів із дня виникнення права на договірне списання.

Судом також встановлено, що 12.08.2014 між ОСОБА_3 (поручитель), публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Корн» (позичальник) укладено договір поруки № 0930/01-3п, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником на користь банку зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013, відповідно до якого позичальник зобов'язаний повернути банку кредит лімітом 14700000 грн. 00 коп., строком погашення до 29.09.2014 включно, зі сплатою 20% річних у гривні, підвищена процента ставка + 2% річних на підставах, договором про здійснення кредитних операцій.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 поручитель відповідає перед банком разом із клієнтом як солідарні боржники. При цьому поручитель несе солідарний обов'язок за виконання зобов'язання в сумі не більше еквівалентній 6510,25 дол США за курсом НБУ станом на дату виконання зобов'язання поручителем.

Згідно з п. 2.1 договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 поручитель у разі невиконання позичальником зобов'язань перед банком у строк, передбачений кредитним договором, несе обов'язок виконати зобов'язання в сумі, яка передбачена п. 1.2 цього договору, на вимогу банку або за власною ініціативою.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 сторони домовились, що банк у разі невиконання позичальником зобов'язання у встановлений строк має право на договірне списання коштів з рахунків поручителя, які відкриті в банку. Банк має право, а поручитель цим беззаперечно та безвідклично доручає банку самостійно списати в порядку договірного списання грошові кошти в сумі зобов'язання, але не більше еквівалентній 6510,25 доларів США за курсом НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання, та направити списані таким чином грошові кошти поручителя в рахунок виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором. Отримувачем таких коштів є банк. У випадку якщо кошти на рахунку поручителя виражені у валюті іншій, ніж валюта зобов'язання, зарахування отриманих внаслідок здійснення договірного списання грошових коштів в рахунок зобов'язання здійснюється шляхом перерахування іноземної валюти в гривню з використанням курсу НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання.

Відповідно до п. 2.3 договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 право на договірне списання коштів з рахунків поручителя в рахунок виконання зобов'язання виникає у банку в день, коли зобов'язання повинно бути виконане відповідально до кредитного договору та є невиконаним.

Згідно з п. 2.4 договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 сторони домовились, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя відповідно до п. 2.2, 2.3 цього договору, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителя у банку, обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 цього договору.

Згідно з п. 3.2.1 договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 поручитель має право у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.4 договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 поручитель зобов'язується разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 3.5.1 договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 банк зобов'язаний у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання реалізувати право на договірне списання коштів у порядку, передбаченому цим договором, та передати поручителю всі документи, які підтверджують зобов'язання, протягом 3-х банківських днів із дня виникнення права на договірне списання.

Судом також встановлено, що 12.08.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю «Винолюб» (поручитель) публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Корн» (позичальник) укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником на користь банку зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013, відповідно до якого позичальник зобов'язаний повернути банку кредит лімітом 14700000 грн. 00 коп., строком погашення до 29.09.2014 включно, зі сплатою 20% річних у гривні, підвищена процента ставка + 2% річних на підставах, договором про здійснення кредитних операцій.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки від 12.08.2014 поручитель відповідає перед банком разом із клієнтом як солідарні боржники. При цьому поручитель несе солідарний обов'язок за виконання зобов'язання в сумі не більше 1900000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2.1 договору поруки від 12.08.2014 поручитель у разі невиконання позичальником зобов'язань перед банком у строк, передбачений кредитним договором, несе обов'язок виконати зобов'язання в сумі, яка передбачена п. 1.2 цього договору, на вимогу банку або за власною ініціативою.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки від 12.08.2014 сторони домовились, що банк у разі невиконання позичальником зобов'язання у встановлений строк має право на договірне списання коштів з рахунків поручителя, які відкриті в банку. Банк має право, а поручитель цим беззаперечно та безвідклично доручає банку самостійно списати в порядку договірного списання грошові кошти в сумі зобов'язання, але не більше 1900000 грн. 00 коп., та направити списані таким чином грошові кошти поручителя в рахунок виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором. Отримувачем таких коштів є банк. У випадку якщо кошти на рахунку поручителя виражені у валюті іншій, ніж валюта зобов'язання, зарахування отриманих внаслідок здійснення договірного списання грошових коштів в рахунок зобов'язання здійснюється шляхом перерахування іноземної валюти в гривню з використанням курсу НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання.

Відповідно до п. 2.3 договору поруки від 12.08.2014 право на договірне списання коштів з рахунків поручителя в рахунок виконання зобов'язання виникає у банку в день, коли зобов'язання повинно бути виконане відповідально до кредитного договору та є невиконаним.

Згідно з п. 2.4 договору поруки від 12.08.2014 сторони домовились, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя відповідно до п. 2.2, 2.3 цього договору, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителя у банку, обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 цього договору.

Згідно з п. 3.2.1 договору поруки від 12.08.2014 поручитель має право у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.4 договору поруки від 12.08.2014 поручитель зобов'язується разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 3.5.1 договору поруки від 12.08.2014 банк зобов'язаний у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання реалізувати право на договірне списання коштів у порядку, передбаченому цим договором, та передати поручителю всі документи, які підтверджують зобов'язання, протягом 3-х банківських днів із дня виникнення права на договірне списання.

Крім того, судом встановлено, що 12.08.2014 між ОСОБА_4 (поручитель), публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Корн» (позичальник) укладено договір поруки № 0930/01-2п, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником на користь банку зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013, відповідно до якого позичальник зобов'язаний повернути банку кредит лімітом 14700000 грн. 00 коп., строком погашення до 29.09.2014 включно, зі сплатою 20% річних у гривні, підвищена процента ставка + 2% річних на підставах, договором про здійснення кредитних операцій.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 поручитель відповідає перед банком разом із клієнтом як солідарні боржники. При цьому поручитель несе солідарний обов'язок за виконання зобов'язання в сумі не більше еквівалентній 118184,06 дол США за курсом НБУ станом на дату виконання зобов'язання поручителем.

Згідно з п. 2.1 договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 поручитель у разі невиконання позичальником зобов'язань перед банком у строк, передбачений кредитним договором, несе обов'язок виконати зобов'язання в сумі, яка передбачена п. 1.2 цього договору, на вимогу банку або за власною ініціативою.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 сторони домовились, що банк у разі невиконання позичальником зобов'язання у встановлений строк має право на договірне списання коштів з рахунків поручителя, які відкриті в банку. Банк має право, а поручитель цим беззаперечно та безвідклично доручає банку самостійно списати в порядку договірного списання грошові кошти в сумі зобов'язання, але не більше еквівалентній 118184,06 доларів США за курсом НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання, та направити списані таким чином грошові кошти поручителя в рахунок виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором. Отримувачем таких коштів є банк. У випадку якщо кошти на рахунку поручителя виражені у валюті іншій, ніж валюта зобов'язання, зарахування отриманих внаслідок здійснення договірного списання грошових коштів в рахунок зобов'язання здійснюється шляхом перерахування іноземної валюти в гривню з використанням курсу НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання.

Відповідно до п. 2.3 договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 право на договірне списання коштів з рахунків поручителя в рахунок виконання зобов'язання виникає у банку в день, коли зобов'язання повинно бути виконане відповідально до кредитного договору та є невиконаним.

Згідно з п. 2.4 договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 сторони домовились, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя відповідно до п. 2.2, 2.3 цього договору, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителя у банку, обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 цього договору.

Згідно з п. 3.2.1 договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 поручитель має право у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.4 договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 поручитель зобов'язується разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 3.5.1 договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 банк зобов'язаний у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання реалізувати право на договірне списання коштів у порядку, передбаченому цим договором, та передати поручителю всі документи, які підтверджують зобов'язання, протягом 3-х банківських днів із дня виникнення права на договірне списання.

Так, дослідивши матеріали справи та перевіривши зміст зазначених вище договорів, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом зроблено вірний висновок, що вказані правочини є договорами поруки, які при цьому регулюють питання припинення зобов'язань за кредитним договором за наявності умов, вказаних у договорах поруки.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно з частиною 2 статті 553 Цивільного кодексу України, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, уклавши з позивачем договір поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014, договір поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014, договір поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 договір поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 та договір поруки від 12.08.2014 поручителі (треті особи) поручились перед кредитором (позивачем) за виконання боржником (відповідачем, заявником) своїх зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013.

Умовами вказаних договорів поруки визначено, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителів у банку, обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 договорів поруки.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окрім того в матеріалах справи містяться письмові копії двосторонніх договорів поруки, укладених між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та поручителями, які наявні у позивача.

З долучених позивачем до матеріалів справи копій договорів поруки, вбачається, що вони є двохсторонніми - укладеними між банком та поручителем, зокрема договір поруки № 0930/01-1П від 12.08.2014 укладений між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та ОСОБА_2, договір поруки № 0930/01-2П від 12.08.2014 укладений між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та ОСОБА_4, договір поруки № 0930/01-3П від 12.08.2014 укладений між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та ОСОБА_3, Договір поруки б/н від 12.08.2014 укладений між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Винолюб», договір поруки № 0930/01-4П від 12.08.2014 укладений між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та Міжнародним благодійним фондом відродження Києво-Могилянської академії.

При цьому, суд зазначає, що як двохсторонні договори та трьохсторонні договори поруки є аналогічними за своїм змістом, однак двосторонні договори поруки не містять умов, які аналогічні тим, що викладені у п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки, а саме, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителів у банку.

Таким чином, наявність двосторонніх договорів поруки не скасовує дію відповідних трьохсторонніх договорів поруки.

З огляду на викладене, суд дійшов правильного висновку, що у випадку невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 у встановлені строки та в день виникнення у позивача права на договірне списання коштів з рахунків поручителів (таке право виникає у позивача в день, коли зобов'язання повинно було бути виконане відповідно до кредитного договору та є невиконаним) та за умови наявності на рахунках поручителів грошових коштів, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителів та в межах ліміту їх відповідальності за зобов'язаннями боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що нововиявленою обставиною у даній справі є наявність грошових коштів на рахунках поручителів (третіх осіб), у зв'язку з чим зобов'язання за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 припинились (частково) за домовленістю сторін на суму грошових коштів на рахунках поручителів та в межах ліміту їх відповідальності.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 2.3 трьохсторонніх договорів поруки право на договірне списання коштів з рахунків поручителя в рахунок виконання зобов'язання виникає у банку в день, коли зобов'язання повинно бути виконане відповідально до кредитного договору та є невиконаним.

Як встановлено судом, відповідно до розділу 1 (спеціальні умови здійснення кредитних операцій) договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 графік погашення кредиту - 31.12.2013 - 100000 грн. 00 коп.; 31.01.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 28.02.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.03.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 30.04.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.05.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 30.06.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.07.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.08.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 29.09.2014 - 13800000 грн. 00 коп.

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання в частині повернення кредиту, повернувши позивачу кредит у розмірі 800000 грн. 00 коп., що підтверджується долученими банківськими виписками з рахунку відповідача, у зв'язку з чим сума неповернутого відповідачем кредиту за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 становить 13900000 грн. 00 коп.

При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено, що заборгованість відповідача за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 у сумі 13900000 грн. 00 коп. складається із заборгованості у сумі 100000 грн. 00 коп. (строк сплати - 31.08.2014) та заборгованості у сумі 13800000 грн. 00 коп. (строк сплати - 29.09.2014).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, згідно з п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки сторони домовились, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя відповідно до п. 2.2, 2.3 цього договору, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителя у банку, обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 цього договору.

Судом вірно встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 та не повернув позивачу частину кредиту 31.08.2014 у розмірі 100000 грн. 00 коп. та 29.09.2014 решту кредиту у розмірі 13800000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим у позивача виникло право на договірне списання грошових коштів з рахунків поручителів (третіх осіб у справі).

Як вбачається з наявних у справі виписок з банківських рахунків ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, Міжнародного благодійного фонду Відродження Києво-Могилянської академії та товариства з обмеженою відповідальністю «Винолюб», відкритих в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Актив-Банк», станом на 29.09.2014 р. (граничний термін виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Корн» зобов'язання за договором № 0930/01 від 30.09.2013 р.) на рахунках третіх осіб були наявні кошти, необхідні для погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Корн» за договором № 0930/01 від 30.09.2013 р.

Суд відзначає, що умовами п. 3.5 договорів поруки, укладених між сторонами та третіми особами, встановлено обов'язок публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» реалізувати право на договірне списання коштів в порядку, передбаченому відповідним договором та передати поручителям всі документи, які підтверджують зобов'язання протягом 3-х банківських днів із дні виникнення права на договірне списання.

Відповідно до ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

Таким чином, до кожного з поручителів перейшли права публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк», як кредитора, за договором про здійснення кредитних операцій № 0930/01 від 30.09.2013 р. та всіма договорами забезпечення, які забезпечують виконання позичальником зобов'язань за вказаним договором про здійснення кредитних операцій, в розмірі, що відповідає сумі коштів, щодо яких у ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» виникло право на договірне списання.

При цьому, суд зазначає, що наявність грошових коштів на рахунках поручителів є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та, яка обумовлює настання чи зміну і прав і обов'язків, при чому для обох сторін правочину, тобто сторони в момент укладення договору можуть визначити обставину, у випадку настання якої виникне зобов'язання між сторонами, тобто права і обов'язки у обох сторін.

Таким чином, відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина; при цьому сторони не можуть впливати на настання такої обставини. Обумовлення сторонами виникнення між ними певного господарсько-правового зобов'язання настанням певної обставини може здійснюватись саме на етапі укладення договору, тобто сторони визначають, що при умові настання погодженої умови між сторонами виникнуть (зміняться) відповідні правовідносини за договором.

Як вірно встановлено судом, сторони (боржник, банк та поручителі) погодили у п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки умову про припинення зобов'язання за домовленістю сторін. Так сторони погодили один з належних способів виконання зобов'язання за кредитним договором за домовленістю сторін - шляхом пропозиції поручителем (третьої особи) прийняти належне виконання зобов'язання замість основного боржника. Така пропозиція, по суті, є реалізованою у випадку наявності грошових коштів на рахунках поручителів, відкритих у банку, у день виникнення у боржника прострочення з виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним. Елементом такої пропозиції є право банку на договірне списання, тобто безпосереднє волевиявлення поручителя або боржника не є необхідним.

При цьому, прийняття такої пропозиції банком шляхом реалізації права (у будь-який час) на договірне списання або відмова від такого права є виключною компетенцією банку та залежить від його волевиявлення як власника такого майнового права, що не суперечить принципам цивільного права та є формою реалізації повноважень власника майна (майнових прав/права вимоги).

З огляду на викладене, враховуючи положення п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки про припинення зобов'язань за домовленістю сторін, настання обставин для припинення зобов'язань у порядку, передбачену п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки, враховуючи ліміти відповідальності кожного з поручителів та встановлення судом факту наявності на рахунках поручителів суми грошових коштів та їх розміру, беручи до уваги положення п. 2.2 трьохсторонніх договорів поруки (у випадку якщо кошти на рахунку поручителя виражені у валюті іншій, ніж валюта зобов'язання, зарахування отриманих внаслідок здійснення договірного списання грошових коштів в рахунок зобов'язання здійснюється шляхом перерахування іноземної валюти в гривню з використанням курсу НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання) та курс НБУ гривні по відношенню до долара США станом на 30.09.2014 (дата виникнення прострочення), що становить 12,949185 грн. за 1 дол США, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що: - 01.09.2014 зобов'язання відповідача за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 були припинені на суму 100000 грн. 00 коп.; 30.09.2014 зобов'язання відповідача за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 були припинені на суму 8732491 грн. 75 коп. (враховуючи, що з урахуванням офіційного курсу НБУ (станом на 30.09.2014) 325719,50 дол США становить 4217802,06 грн.; 6510,25 дол США становить 84302,43 грн. та 118184,06 дол США становить 1530387,26 грн.).

Що стосується доводів скаржника, про те, що з 03.09.2014 в публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Актив-Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію, у зв'язку з чим банк не мав права виплачувати депозити поручителям в силу вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та здійснювати зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості по кредиту, оскільки такі дії порушують черговість задоволення вимог кредиторів, колегія суддів зазначає наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.09.2014 № 545 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.09.2014 № 79 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Актив-Банк», згідно з яким з 03.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк». Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» запроваджено строком на три місяці з 03.09.2014 по 03.12.2014.

Як встановлено судом, відповідач повинен був сплатити позивачу частину кредиту у розмірі 100000 грн. 00 коп. 31.08.2014, тобто до запровадження тимчасової адміністрації у банку, та 01.09.2014 (дата виникнення прострочення, тобто, до дати запровадження тимчасової адміністрації) зобов'язання за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 припинились на суму 100000 грн. 00 коп. на підставі п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки.

Як вірно встановлено судом, залишок кредиту у розмірі 13800000 грн. 00 коп. відповідач повинен був повернути позивачу 29.09.2014, тобто, після запровадження тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Актив-Банк». Проте, відповідач не повернув 29.09.2014 позивачу залишок кредиту у розмірі 13800000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим 30.09.2014 (дата виникнення прострочення, тобто, після дати запровадження тимчасової адміністрації), зобов'язання за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 припинились на суму 8732491 грн. 75 коп. (за домовленістю сторін на підставі п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки).

На переконання колегії суддів, твердження про неможливість виплати поручителям депозитів та заборони здійснювати зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом не стосуються предмету спору у даній справі, так як сторони погодили особливий порядок припинення зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 (п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки), щодо можливості застосування якого Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції станом на дату припинення зобов'язань) не містив заборон.

При цьому, п. 4 ч. 5 ст. 36 вказаного Закону було викладено у редакції, на яку посилається позивач (під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі) з 16.07.2015.

Крім того, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, банком не доведено порушення черговості задоволення вимог інших кредиторів, оскільки єдиним кредитором у правовідносинах, які виникли між сторонами - позивачем та відповідачем є сам банк (позивач).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції станом на дату припинення зобов'язань) уповноважена особа Фонду має право продовжувати здійснення банком будь-яких операцій. Вказана норма спростовує доводи позивача щодо неможливості банку здійснювати списання коштів з рахунків поручителів, які запропонували належне виконання замість боржника за кредитним договором.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 26.12.2011 № 17 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, з огляду на викладене, господарський суд дійшов вірного висновку, що нововиявленими обставинами у даній справі є факт існування суми грошових коштів на рахунках поручителів (третіх осіб) станом на дату виникнення прострочення виконання зобов'язання боржником за кредитним договором та відповідно виникнення у банку права на договірне списання відповідних сум грошових коштів в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором (у зв'язку з чим зобов'язання за кредитним договором припинились на суму грошових коштів, наявну на рахунках поручителів, та в межах ліміту відповідальності поручителів - відповідно до п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки).

При цьому, вказані обставини (наявність грошових коштів на рахунках поручителів в необхідному розмірі) існували на час первісного розгляду справи № 910/10106/15 та прийняттям 18.06.2015 рішення у даній справі.

Водночас, обставини щодо наявності сум грошових коштів на рахунках поручителів на дату виникнення у банку права на договірне списання, не могли бути відомі заявнику (відповідачу), який хоча і був стороною в договорах поруки (трьохсторонніх), однак відомості про розмір грошових коштів, які знаходяться на рахунках поручителів є банківською таємницею (ст. 1076 Цивільного кодексу України) та надаються самим клієнтам банку (поручителям) або їх представникам. Тобто, відповідач не мав доступу до інформації щодо сум грошових коштів на рахунках, які йому не належать.

Крім того, відповідач не міг знати, чи будуть (в якому розмірі) наявні на рахунках поручителів грошові кошти станом на дату виникнення у банку права на договірне їх списання з рахунків поручителів.

На переконання колегії суддів, факт наявності суми грошових коштів на рахунках поручителів є істотною обставиною, оскільки її врахування судом при первісному розгляді справи мало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте судом (а саме рішення про часткове задоволення позову). Так, судом було б враховано обставини щодо часткового припинення зобов'язання з повернення кредиту, та відповідно обставини щодо іншого розміру заборгованості по процентам за користування кредитом, враховуючи часткове припинення зобов'язання з повернення кредиту.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 6.2 договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 сума процентів, що підлягають сплаті, нараховуються щоденно на фактичну суму заборгованості клієнта за кредитом станом на кінець кожного дня і за фактичну календарну кількість днів користування кредитом з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день), якщо інше не передбачено умовами цього договору. Нарахування процентів в останній робочий день календарного місяця здійснюється також за останні календарні дні цього місяця, що не є робочими днями. Нарахування процентів в перший робочий день календарного місяця здійснюється також за перші календарні дні цього ж календарного місяця, що не є робочими днями. Нарахування процентів здійснюється із розрахунку фактичної кількості днів у році та фактичної кількості днів у місяці. Нараховані проценти сплачуються клієнтом у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день календарного місяця та в день повного погашення кредиту.

Так, здійснивши перевірку розрахунку процентів за користування кредитом, що був здійснений судом першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає його обґрунтованим та арифметично вірним. Розрахунок позивача є необґрунтованим, оскільки позивачем при розрахунку процентів (нарахування процентів здійснюється на фактичну суму заборгованості) не було враховано те, що 01.09.2014 сума основного боргу відповідача за кредитним договором зменшилась на 100000 грн. 00 коп., та 30.09.2014 сума основного боргу відповідача зменшилась на 8732491 грн. 75 коп. (шляхом припинення зобов'язань за домовленістю сторін у зв'язку з наявністю відповідних сум грошових коштів на рахунках поручителів).

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення приймається рішення у разі зміни або скасування рішення.

Відповідно до п. 8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви ТОВ «Корн» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 та скасування рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 в частині стягнення з ТОВ «Корн» заборгованості за кредитом у розмірі 8832491 грн. 75 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 543637 грн. 85 коп. В цій частині місцевий господарський суд вірно прийняв нове рішення яким у задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ «Корн» заборгованості за кредитом у розмірі 8832491 грн. 75 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 543637 грн. 85 коп. відмовив. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 залишив без змін. При цьому, місцевим господарським судом правомірно було розподілено судовий збір у даній справі у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що факт виплати ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошових коштів в межах гарантованої суми (200 000,00 грн.) жодним чином не впливає на суть ухваленого рішення оскільки право відповідача на здійснення договірного списання коштів з рахунків поручителів та, відповідно, факт припинення зобов'язань, виникли раніше ніж проводилися вказані виплати.

Суд також критично ставиться до посилань скаржника на включення вимог третіх осіб до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» на суму, що включає в себе суму коштів, яка підлягала договірному списанню на умовах договорів поруки. Згідно пояснень, наданих представником третіх осіб, подання заяв з відповідними вимогами було викликано саме невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами поруки.

Суд також звертає увагу ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» на те, що відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до реєстру акцептованих вимог кредиторів можуть вноситися зміни, які підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016 року у справі № 910/10106/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016 року у справі № 910/10106/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/10106/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко