Ухвала суду № 62194780, 24.10.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 жовтня 2016 року Справа № 910/7586/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А.(доповідач), суддів:Іванової Л.Б., Козир Т.П. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер"на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 30.05.2016та на ухвалу у справіКиївського апеляційного господарського суду від 09.09.2016 № 910/7586/16Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гросер"до1.Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"; 2.Товарної біржі "Перспектива-Коммодіті"; 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп"провизнання недійсним відкритого (публічного) аукціону з продажу майна

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" якщо касаційну скаргу подано, зокрема, на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, які не переглядалися в апеляційному порядку, то відповідна обставина виключає перегляд судових рішень у касаційному порядку. В таких випадках Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду міста Києва від 30.05.2016 у справі № 910/7586/16 не переглядалась в апеляційному порядку (ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2016 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" про відстрочення судового збору залишено без задоволення та повернута апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" на підставі пп.3, 4 ч.1 ст. 97 ГПК України).

Враховуючи наведене, вказані обставини виключають перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 30.05.2016 у справі № 910/7586/16 в касаційному порядку, що є підставою для відмови у прийнятті касаційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду.

Крім того, скаржником не додано доказів надсилання копії касаційної скарги відповідачам у справі - Публічному акціонерному товариству "Український будівельно-інвестиційний банк", Товарній біржі "Перспектива-Коммодіті" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп".

Відповідно до п. 3 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Також, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Гросер" подано касаційну скаргу без доказів сплати судового збору, однак було подано клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Статтею 8 Закону передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони.

Частиною першою цієї статті встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

В клопотанні скаржник зазначає, що у нього немає коштів задля сплати судового збору у даній справі, оскільки є порушена справа Господарським судом міста Києва №910/13786/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер", однак до касаційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законом розмірах і в строки.

Відтак, в даному випадку відсутні підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 86, 107, 111, п.п.3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Гросер" у прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.05.2016 у справі № 910/7586/16.

2.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Гросер" в задоволенні клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору для подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2016 у справі № 910/7586/16.

3.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2016 у справі № 910/7586/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Л.А. Гольцова

Судді Л.Б. Іванова

Т.П. Козир