Ухвала суду № 62194577, 19.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 жовтня 2016 року м. Київ К/800/27344/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 27 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 27 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.04.2016 р. серії ПСЗ № 067790.

Судами встановлено, що 22.04.2016 р. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1по вул. Радунській 11-а в м. Києві, здійснив зупинку (стоянку) на зупинці маршрутних транспортних засобів, чим суттєво перешкоджав як руху маршрутних транспортних засобів, так і посадці та висадці пасажирів, чим порушив пункт 15.9 (е) ПДР України, за що передбачена відповідальність відповідно до частини третьої статті 122 КУпАП України.

Інспектором Управління патрульної поліції м. Києва роти № 3 батальйону № 3 ДПП капралом поліції Проценко Б.В. складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №067790 від 22.04.2016 р. за порушення п.15.9 (е) ПДР України та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що оскільки позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження крайньої необхідності здійснення зупинки та неможливості здійснення зупинки не порушуючи ПДР України, тому притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої частиною третьою статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн відповідає вимогами чинного законодавства.

Щодо твердження позивача про малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, судами зазначено, що законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Призначення усного зауваження здійснюється на розсуд посадової особи, що вирішує справу відповідно до оцінки нею всіх обставин провини й особистості порушника, тобто стаття 22 КУпАП не передбачає обов'язковості звільнення від адміністративної відповідальності за всі малозначні правопорушення, а передбачає тільки право прийняти таке рішення. У зв'язку із цим посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особистість порушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що вчиняючи правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, він не створював і не міг створити будь-яких перешкод, а значить в його діях відсутня суспільна шкода, тому таке порушення, хоч і має формальні ознаки, є малозначуваним.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 27 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак