ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
"19" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/25261/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., розглянувши матеріали касаційної скарги представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - УПФ) на судове рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року у справі за позовом ГУ ПФ до Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови щодо накладення штрафу,
в с т а н о в и в :
Представник ГУ ПФ звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року, посилаючись на його незаконність.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху з тих підстав, що вона не відповідає вимогам, викладеним у статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зокрема, в порушення частини п’ятої цієї норми, до скарги не долучено документ про сплату судового збору.
В межах строку, наданого для виправлення вказаних недоліків, представник відповідача надіслав клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого посилається на відсутність коштів на його сплату, оскільки згідно з частиною другою статті 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом. Крім того, бюджет Пенсійного фонду України на 2016 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2016 року №190, яким коштів необхідних для сплати судового збору не передбачено.
Клопотання задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.
Згідно із пунктом 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» на Кабінет Міністрів України покладено обов’язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Наведені в клопотанні аргументи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки доказів звернення до відповідних органів щодо вирішення питання про виділення додаткових асигнувань для оплати судового збору та відмови у виділенні грошових коштів на відповідні видатки, представником відповідача не додано.
За змістом положень статті 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Враховуючи зазначене, заявнику необхідно запропонувати сплатити судовий збір, для чого продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги до 4 листопада 2016 року.
З огляду на викладене та керуючись статтями 102, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України
у х в а л и в :
Відмовити в задоволенні клопотання Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору.
Продовжити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області строк на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги до 4 листопада 2016 року.
У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Олексієнко
Судове рішення № 62194352, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 19.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 456/1619/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: