Ухвала суду № 62194349, 20.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/8642/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Загороднього А.Ф., Заїки М.М.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Агропромисловий комбінат "Ужгородський" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

за касаційною скаргою Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2016 року,

встановив:

У грудні 2014 року Державне підприємство "Агропромисловий комбінат "Ужгородський" звернулось до суду із позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02 жовтня 2014 року № Ю-307 Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області.

Позов обґрунтовано тим, що Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області не мала правових підстав для нарахування будь-якої заборгованості, оскільки відносно боржника порушено провадження у справі про банкрутство та триває дія мораторію.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про задоволення позову. Визнано протиправною та скасовано вимогу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 02 жовтня 2014 року № Ю-307, якою Державне підприємство "Агропромисловий комбінат "Ужгородський" зобов'язано сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафів та пені у розмірі 7422,89 грн.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної для вирішення питання про зупинення провадження у справі. Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Отже, суд апеляційної інстанції, протиправно вирішив справу по суті позовних вимог, оскільки на час розгляду справи ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2015 року скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі № 2а-0770/3269/12 про визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі від 31 жовтня 2012 року № 1126 та вимоги від 31 жовтня 2012 року № Ю 0424 про сплату боргу на суму 13238,72 грн, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заперечення на касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що згідно з карткою особового рахунку за Державним підприємством «Агропромисловий комбінат «Ужгородський» станом на 01 жовтня 2014 року рахується борг по єдиному внеску у розмірі 7422,89 грн, проте борг по єдиному соціальному внеску у розмірі 1212,62 грн відповідачем сплачено самостійно 03 жовтня 2014 року. Отже, оскаржувана у даній справі вимога про зобов'язання сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафів та пені у розмірі 7422,89 грн, включає суму 6619,37 грн штрафних санкцій, застосованих до Державного підприємства «Агропромисловий комбінат «Ужгородський» на підставі рішення від 31 жовтня 2012 року № 1126 про застосування фінансових санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яке є предметом оскарження в адміністративній справі № 2а-0770/3269/12. На момент прийняття оскаржуваної постанови у даній справі, судове рішення, яке давало підстави для включення 6210,27 грн до недоїмки, не набрало законної сили, тому віднесення суми, що оскаржується і є неузгодженою, до недоїмки Державного підприємства Агропромисловий комбінат "Ужгородський" та включення її до оскаржуваної у даній справі вимоги було передчасним та безпідставним.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що 02 жовтня 2014 року Ужгородською об'єднаною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області винесено вимогу № Ю-307, якою зобов'язано Державне підприємство «Агропромисловий комбінат «Ужгородський» сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску (недоїмку), що виникла станом на 01 жовтня 2014 року у сумі 7422,89 грн. Вказану вимогу оскаржено в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Закарпатській області та до Державної Фіскальної служби України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 31 жовтня 2014 року № 2202/10/07-16-10-05-45 скарга була залишена без задоволення, а вимога відповідача від 02 жовтня 2014 року № Ю-307 - без змін. Рішенням Державної Фіскальної служби України від 10 грудня 2014 року за № 8450/6/99-99-10-01-07-15 скарга позивача залишена без розгляду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана вимога винесена відповідачем правомірно.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Отже вимога податкового органу є неузгодженою, оскільки оскаржується в судовому порядку.

Проте, такі висновки суду апеляційної інстанції є передчасними та необгрунтованими, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6, до частини 12 статті 9, частини четвертої статті 25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати та сплачувати єдиний внесок. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 4 статті 25 вказаного Закону встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Порядок стягнення заборгованості з платників єдиного внеску, а тому числі порядок надсилання вимог, встановлений Інструкцією про порядок нарахування і сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 6.3 вказаної Інструкції органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, у випадку якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Така вимога надсилається: платникам протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) та формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Судом встановлено, що у листопаді 2013 року Державне підприємство «Агропромисловий комбінат «Ужгородський» зверталось до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області про визнання неправомірними дій та скасування вимоги про сплату боргу від 31 жовтня 2012 року №Ю-1710, № Ю-0424У і рішення про застосування фінансових санкцій № 278 та № 1126.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі № 2а-0770/3269/12 визнано протиправними та скасовано рішення Пенсійного фонду України в Ужгородському районі від 31 жовтня 2012 року № 1126 про застосування фінансових санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду України або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 6619,37 грн та вимогу від 31 жовтня 2012 року № Ю 0424 про сплату боргу на суму 13238,72 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року скасовано дану постанову суду та відмовлено в задоволенні позову.

Водночас, 05 березня 2014 року Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на підставі листа управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі від 24 лютого 2014 року № 994/01 по картці особового рахунку Державного підприємства «Агропромисловий комбінат «Ужгородський» по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування проведено нарахування 13238,72 грн боргу (недоїмки) єдиного внеску та 6619,37 грн - штрафу. Борг по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 13238,72 грн відповідачем сплачено самостійно.

22 вересня 2014 року згідно із звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області по картці особового рахунку проведено нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень 2014 року у сумі 1212,62 грн.

На час розгляду даної справи, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2015 року № К/800/10692/14 скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі про визнання протиправними та скасування рішення Пенсійного фонду України в Ужгородському районі від 31 жовтня 2012 року № 1126 та вимоги від 31 жовтня 2012 року № Ю 0424, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції передчасно вирішив питання про задоволення позову, належним чином не перевірив матеріали справи та не надав правової оцінки тій обставині, що у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 02 жовтня 2014 року № Ю-307 Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області відсутні відомості щодо періоду, за який нарахована сума єдиного внеску - 7422,89 грн, тобто не встановив за який період виникла оскаржувана заборгованість.

Крім того, у справі № 2а-0770/3269/12 вирішується спір щодо скасування, зокрема, вимоги від 31 жовтня 2012 року № Ю-0424У про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 13238,72 грн та рішення про застосування фінансових санкцій від 31 жовтня 2012 року № 1126 в розмірі 6619,37 грн, а тому при новому розгляді суду слід встановити, за який період позивачу нараховано 7422,89 грн заборгованості зі сплати єдиного внеску, що вказана у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 02 жовтня 2014 року № Ю-307 Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, і чи входить сума - 7422,80 грн до суми, яка зазначена у вимозі від 31 жовтня 2012 року № Ю-0424У про сплату недоїмки з єдиного внеску - 13238,72 грн, що є предметом розгляду у справі № 2а-0770/3269/12.

Між тим, з'ясування вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення спору.

Порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права і неповне встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, згідно із статтею 227 КАС України є підставою для скасування ухваленого судового рішення і направлення справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К. Загородній А.Ф. Заїка М.М.