Ухвала суду № 62194313, 18.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

18 жовтня 2016 року м. Київ К/800/27180/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю. І., розглянувши

касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Монастирський»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 року

у справі № 813/3322/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокме»

до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Житлово-будівельним кооперативом «Монастирський» подано касаційну скаргу.

Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята 11.11.2014 року, тоді як касаційну скаргу подано Житлово-будівельним кооперативом «Монастирський» до суду касаційної інстанції 10.10.2016 року. Тобто є підстави вважати, що строк, встановлений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений.

З огляду на положення частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, а також дату подання касаційної скарги, підстави щодо поновлення строку, вказані скаржником, не можуть бути визнані поважними.

Таким чином, скаржнику необхідно вказати інші або обґрунтувати вказані підстави для поновлення строку касаційного оскарження.

Відповідно до частини першої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Предметом спору у цій адміністративній справі є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які винесені податковим органом відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокме».

В недодержання пункту 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України в обґрунтуваннях вимог особи, що подала касаційну скаргу, відсутнє зазначення того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права, які допущені судом при вирішенні питання про права, свободи, інтереси та обов'язки Житлово-будівельного кооперативу «Монастирський».

В порушення частини п'ятої статті 213 КАС України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Враховуючи положення частини четвертої статті 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись частиною четвертою статті 214 КАС України,

ухвалив:

1. Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Монастирський» залишити без руху.

2. Зазначені недоліки можуть бути усунені протягом 30 днів з моменту отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис Ю.І. Цвіркун