Постанова № 62194114, 19.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12523/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Аліменка В.О., секретаря судового засідання Тищенко Н.В., за участю позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника відповідача Конакової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2016 р. у справі № 826/12523/15 за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В :

25.06.2015р. до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним наказ Генерального прокурора України № 17дк від 29.04.2015 р. про притягнення його як прокурора Рівненської області до дисциплінарної відповідальності та звільнення, скасування вказаного наказу, та поновлення на посаді прокурора Рівненської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що його не законно звільнено з посади, оскільки перевірка прокуратури Рівненської області була проведена з порушеннями, стан організації роботи органів прокуратури Рівненської області відповідав вимогам Закону України «Про прокуратуру» та галузевим наказам Генерального прокурора України, результати перевірки не розглядались на колегії Генеральної прокуратури, службова перевірка відносно нього не проводилась і пояснення від нього не відбирались.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016р. позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України № 17 дк від 29 квітня 2015 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурора Рівненської області ОСОБА_2 із займаної посади; поновлено ОСОБА_2 на посаді прокурора Рівненської області з 30 квітня 2015 р.; допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді прокурора Рівненської області з 30 квітня 2015 року.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги зробив висновок: про необґрунтованість та необ'єктивність висновків Генеральної прокуратури України щодо звільнення позивача, оскільки такі висновки не підкріплені належними документальними доказами, а зосереджені на статистичних показниках роботи позивача як прокурора області за 1 рік та 2 місяці, що свідчить про не об'єктивність оцінки діяльності позивача на посаді прокурора області за незначний період часу, а тому наказ Генерального прокурора України № 17 дк від 29 квітня 2015 р. про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, оскільки у Генерального прокурора України були законні підстави для винесення розпорядження щодо проведення перевірки прокуратури Рівненської області, та по негативних результатах роботи було прийнято обґрунтований наказ про звільнення позивача з посади.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, позивач та представник позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши доводи апеляційних скарг, та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачаєьбся, що наказом Генерального прокурора України №168 «к» від 06.03.2014 р. ОСОБА_2 був призначений на посаду прокурора Рівненської області (т.2 а.с.109).

Вказане підтверджено трудовою книжкою позивача.

Розпорядженням Генерального прокурора України від 27.02.2015 № 72, виданим відповідно до п. 15.2 наказу Генерального прокурора України від 26.12.2011 № 1гн «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України», було відряджено працівників Генеральної прокуратури України до прокуратури Рівненської області з 02.03.2015 на 5 діб з метою перевірки стану організації роботи на окремих напрямках прокурорсько-слідчої діяльності, інформації у ЗМІ щодо можливих протиправних дій прокурора області, а також стану виконання рішень оперативних нарад у Генерального прокурора України від 13.02.2015 та 20.02.2015 (т.1 а.с.30).

За наслідками перевірки складено Довідку від 02-05.03.2015р. про результати перевірки роботи прокуратури Рівненської області на виконання розпорядження Генерального прокурора України від 27.02.2015р. № 15 (т.11 а.с.20).

Згідно висновків вказаної Довідки стан організації нагляду у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Рівненської області неповною мірою відповідає вимогам наказу Генерального прокурора України № 4гн-2012; не вжито належних заходів до виконання рішень оперативних нарад у Генерального прокурора України від 13.02.2015р. та 20.02.2015р.; послаблення нагляду у прокуратурах районного рівня, поширено випадки недотримання вимог ст.214 та ст.216 КПК України під час прийому та вирішення заяв і повідомлень про злочин, підслідні слідчим органам прокуратури; набули поширення випадки необґрунтованого використання прокурором області наглядових повноважень, передбачених ч.5 ст.36 КПК України; прокурором області та його заступником не виконуються вимоги вказівки Генерального прокурора України від 24.04.2013р. № 59 «Про забезпечення належної організації роботи і здійснення процесуального керівництва» щодо особистого здійснення процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури області; послаблено координацію роботи правоохоронних органів з виявлення злочинів, підслідчих слідчим органів прокуратури; вказані недоліки стали можливими за відсутності неналежного контролю особисто прокурором області та його заступниками, відповідно до закріплених напрямків роботи за здійсненням досудового розслідування слідчими прокуратури області та процесуального керівництва у цих провадженнях.

Крім того, перевіряючи склали Довідку про перевірку стану організації роботи у виконанні наказів Генерального прокурора України від 28.11.2012р. № 6гн «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» та від 30.12.2014р. № 156 «Про заходи щодо вдосконалення представницької діяльності органів прокуратури» у прокуратурі Рівненської області (т.11 а .35), Довідку про результати перевірки у прокуратури Рівненської області стану органі організації роботи на окремих напрямках прокурорсько-слідчої діяльності, інформації ЗМІ щодо можливих протиправних дій прокурора Рівненської області, а також стану виконання рішень оперативних нарад у Генерального прокурора від 13 та 20 лютого 2015р. (т.11 а.с.46), Довідку про результати виїзду та перевірки інформації щодо протиправної діяльності прокурора Рівненської області (т.11 а.с.55), Довідку за результатами перевірки стану організації роботи на окремих напрямах прокурорсько-слідчої діяльності у прокуратурі Рівненської області (т.11 а.с.60), Довідку про результати перевірки стану виконання наказу Генерального прокурора України № 1/1гн-2013 «Про координацію діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції», Положення про координацію діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції в прокуратурі Рівненської області (т.11 а.с.67), Довідку про результати перевірки стану прокурорського нагляду за досудових розслідуванням та судовим розглядом у кримінальних провадженнях щодо злочинних угруповань у прокуратурі Рівненської області (т.11 а.с.89), Довідку про результати перевірки стану виконання наказів Генерального прокурора України № 2гн-2014 «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України» у прокуратурі Рівненської області (т.11 а.с.93), Довідка про результати перевірки стану організації виконання вимог наказу Генерального прокурора України № 9гр-2014 «Про організацію особистого прийому та розгляду звернень в органах прокуратури України» в прокуратурі Рівненської області (т.11 а.с.99), Довідку про результати перевірки стану додержання вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та галузевих наказів Генерального прокурора України з цих питань у прокуратурі Рівненської області (т.11 а.с.109).

Також, на виконання розпорядження Генерального прокурора від 27.02.2015 № 72, щодо перевірки прокуратури Рівненської області були складені Доповідні записки (т.11 а.с.78, 105, 113, 132).

З результатами перевірки ознайомлений 05.03.2015р. заступник прокурора Рівненської області Боровик А., що підтверджено особистим підписом (т.11 а.с.34).

Наказом Генерального прокурора України № 175к від 06.03.2015р. позивача тимчасово відсторонено від виконання службових обов'язків прокурора Рівненської області (т.2 а.с.119).

У період з 06.03.2015р. по 27.04.2015р. позивач перебував на лікарняному, що підтверджено лікарняними листами (т.3 а.с.1-4).

Наказом Генерального прокурора України № 17дк від 29.04.2015р. ОСОБА_2 за неналежне виконання службових обов'язків, істотні недоліки та прорахунки в організації роботи на більшості напрямків прокурорсько-слідчої діяльності, послаблення контролю за роботою підлеглих працівників звільнено із займаної посади (т.2 а.с.122).

Листами прокуратури Рівненської області від 29.04.2015р. та 12.05.2015р., та листами Генеральної прокуратури України, які відправлялись на адресу позивача рекомендованим листом, повідомлялось про необхідність отримання трудової книжки, наказу (т.2 а.с.147-152.).

20.05.2015р. позивач отримав наказ Генерального прокурора України № 17дк від 29.04.2015р. про притягнення його до відповідальності та звільнення, що підтверджено особистим підписом позивача на оригіналі наказу.

Трудова книжка також була отримана позивачем 20.05.2015р., що підтверджено книгою обліку видачі трудових книжок і вкладишів до них (т.2 а.с.144).

Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами, що знаходяться в матеріалах справи, і були дослідженні судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на день виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 1789) прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Статтею 4 Закону № 1789 визначено завдання прокурорського нагляду за додержанням законів. Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:

1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень;

2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.

Статтею 5 Закону № 1789 перелічені функції прокуратури. Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Стаття 13 Закону № 1789 визначає систему органів прокуратури. Так, систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також військові прокуратури. У разі необхідності Генеральний прокурор України може створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур.

Частиною 1 ст.14 Закону № 1789 встановлено, що Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті у Генеральній прокуратурі України утворюється колегія у складі Генерального прокурора України (голова), його першого заступника, заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, інших керівних працівників органів прокуратури. Персональний склад колегії затверджується Генеральним прокурором України.

Стаття 15 Закону № 1789 визначає повноваження Генерального прокурора України по керівництву органами прокуратури, а саме:

1) спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;

2) призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України;

3) затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;

4) призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим;

5) призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів;

6) відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено цим Законом;

7) відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції;

8) присвоює класні чини згідно з Положенням про класні чини працівників прокуратури. Вносить подання Президенту України про присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів.

Згідно ч.2 вказаної статті письмові вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов'язковими до виконання всіма органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону № 1789 прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також інші прокуратури очолюють відповідні прокурори. Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інші прокурори (на правах обласних):

1) призначають на посади і звільняють працівників, крім тих, яких призначає Генеральний прокурор України;

2) за погодженням з Генеральним прокурором України вносять зміни до встановлених штатів підлеглих їм прокуратур в межах затвердженої чисельності і фонду заробітної плати.

Відповідно до ч.2 вказаної статті у прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інших прокуратурах (на правах обласних) утворюються колегії у складі прокурора (голова), його заступників, інших керівних працівників. Персональний склад колегії затверджується Генеральним прокурором України.

Згідно ч.3 ст.48 Закону № 1789 за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.

Постановою Верховною Ради України від 06.11.1991р. затверджено Дисциплінарний статут прокуратури України (в редакції на день виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 ст.8 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

Стаття 9 вказаного статуту перелічені дисциплінарні стягнення:

1) догана;

2) пониження в класному чині;

3) пониження в посаді;

4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник

прокуратури України";

5) звільнення;

6) звільнення з позбавленням класного чину.

З метою визначення основних засад організації та діяльності єдиної системи органів прокуратури України щодо виконання покладених на них завдань і функцій Генеральною прокуратурою України були прийняті накази (зі змінами та доповненнями) від 26.12.2011р. № 1гн, «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України» (т.3 а.с.5), від 15.09.2014р. № 2гн «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України» (т.11 а.с.42), від 16.01.2013р. № 1/1гн «Про координацію діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції» (т.11 а.с.55), від 19.12.2012р. № 4гн № «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» (т.11 а.с.58).

Наказом Генеральної прокуратури України № 35 від 12.04.2012р. з метою удосконалення організації роботи, забезпечення належної взаємодії структурних підрозділів центрального апарату, затверджено та введено в дію Регламент Генеральної прокуратури України зі змінами та доповненням (т.1 а.с.69, 104, 106, 109, 113).

З матеріалів справи вбачається, що позивач Наказом Генерального прокурора України № 17дк від 29.04.2015р. прийнятий відповідно до ст.48 Закону України «Про прокуратуру» ч.1 ст.8, п.5 ст.9 Дисциплінарного статуту прокуратури України, за неналежне виконання службових обов'язків, істотні недоліки та прорахунки в організації роботи на більшості напрямків прокурорсько-слідчої діяльності, послаблення контролю за роботою підлеглих працівників звільнено із займаної посади (т.2 а.с.122).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача із займаної посади, оскільки в матеріалах справи у наявності про належне виконання позивачем службових обов'язків. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що так як перевірка проводилась протягом двох неповних днів, то висновки перевірки є необ'єктивними, позивач перебував на посаді незначний термін, не встановлено перевіркою причини допущенних недоліків у роботі позивача, не надано конкретних пропозицій щодо їх усунення, не враховано особистий внесок у підвищенні ефективності прокурорсько-слідчої діяльності, не враховано кількість накопичувальних справ, які перейшли до нього із минулих періодів; реальність їх виконання за незначний час перебування на службі; не зроблено порівняльний аналіз стану справ за перевіряємими напрямками з аналогічними показниками в прокуратурах інших областей.

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.

Аналізуючи надані сторонами докази щодо належного чи неналежного виконання позивачем службових обов'язків ( томи 4-10), колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до положень Закону № 1789 та до вищенаведених галузевих наказів відповідача від 26.12.2011р. № 1гн, від 15.09.2014р. № 2гн, від 16.01.2013р. № 1/1гн, від 19.12.2012р. № 4гн, до повноважень Генерального прокурора України відноситься вирішення питань про необхідність проведення перевірки, про належне виконання прокурором області своїх службових обов'язків, про необхідність застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення.

Суд першої інстанції, надавши оцінку документам щодо результатів перевірки, кількості проведених позивачем оперативних нарад, кількості притягнутих позивачем до дисциплінарної відповідальності підлеглих, кількості порушених кримінальних справ, тощо, на думку колегії суддів, перебрав на себе повноваження Генерального прокурора України, які були чітко визначені положеннями Закону № 1789 та Дисциплінарним статутом прокуратури України. Вказане є порушенням з боку суду першої інстанції.

Щодо інших доводів позивача, що у відповідача не було законних підстав для призначення та проведення перевірки, колегія суддів зазначає, що суду апеляційної інстанції були надані документи, які стали підставою для прийняття Генеральним прокурором України Розпорядження від 27.02.2015 № 72 щодо проведення перевірки, крім того, вказане розпорядження видано відповідно до п. 15.2 наказу Генерального прокурора України від 26.12.2011 № 1гн «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України».

Щодо доводів позивача, що результати перевірки не розглядались на колегії Генеральної прокуратури, а були розглянуті на оперативній нараді, колегія суддів вважає їх такими, що не заслуговують уваги, оскільки відповідно до вищенаведених нормативно-правових актів таке питання могло бути вирішено таким чином.

Щодо доводів позивача, що відповідачем не проводилась службова перевірка, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення, або невиконання вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника особи, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування відповідно до порядку проведення службового розслідування в органах прокуратури України.

Таким чином, наведені положення Дисциплінарного статуту прокурорів України не містить обов'язкової вимоги щодо накладення дисциплінарного стягнення лише після проведення службового розслідування.

Щодо доводів позивача, що від нього після проведення перевірки не відбирались пояснення, колегія суддів під час розгляду справи встановила, що позивачу відповідачем пропонувалось надати особисті пояснення з приводу висновків перевірки, проте, позивач в судовому засіданні пояснив, що він відмовився надати пояснення, що працівниками відповідача складався відповідний акт від 29.04.2015р. у його присутності.

Суд першої інстанції помилкового надав оцінку іншому акту відповідача.

З огляду на вказане, зокрема, на те, що позивач не заперечує факт відмови 29.04.2015р. надати відповідачу особисті пояснення з приводу результатів перевірки, колегія суддів вважає, що вказані доводи також не заслуговують уваги.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, наведені доводи апелянта заслуговують уваги.

Відповідачем доведено правомірність прийнято наказу, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Повний текст постанови виготовлено 24.10.2016 р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2016 р. , задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2016 р. у справі № 826/12523/15 за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі, скасувати.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі, відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.О. Аліменко

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Аліменко В.О.