Ухвала суду № 62194106, 19.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 752/11278/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Мирошниченко О.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Тищенко Н.В., за участі позивача ОСОБА_2, представника відповідача Сеньків Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

20.07.2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, яким просила визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо розрахунку пенсії у в'язку із втратою годувальника ОСОБА_4 та зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_4 перерахунок пенсії у зв'язку із втратою годувальника, що ґрунтується на розрахунку пенсії за віком померлого годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки, забезпечити ї виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Позов обґрунтовано тим, що управлінням здійснено розрахунок розміру пенсії у зв'язку із втратою годувальника з порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2016 р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо розрахунку пенсії у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_4, зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_4 перерахунок пенсії у зв'язку із втратою годувальника, що ґрунтується на розрахунку пенсії за віком померлого годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно дійшов висновку про застосування у даному випадку частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2016 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що розмір пенсії обчислено на підставі наданих документів, які знаходяться у пенсійній справі, відповідно до норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, позивач заперечувала проти її задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дитина - ОСОБА_4, батьком якої є ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, видане 23 січня 2009 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, який був пенсіонером та отримував пенсію за вислугу років з 2005 року.

16.06.2016 року ОСОБА_2 звернулася до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в інтересах ОСОБА_4 про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 17.06.2016 року (вих. № 460/01ІГ-404) позивача повідомлено, що ОСОБА_4 призначено до виплати пенсію у розмірі 1 724 гривні 71 копійки, що становить 50% від основного розміру пенсії померлого годувальника. Основний розмір пенсії померлого годувальника розраховано з урахуванням ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 327. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розраховувався із застосуванням середньої заробітної плати працівників , зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік - 1 197, 91 гривень. Таким чином, розмір пенсії у зв'язку із втратою годувальника становить 1 724,71 гривень щомісячно.

Позивач, не погоджуючись з таким розміром пенсії, що призначена ОСОБА_4 у зв'язку із втратою годувальника, звернулася до суду з даним позовом.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірним у даній справі є саме розрахунок розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

З матеріалів справи вбачається, що з 28.04.2016 року призначено ОСОБА_2 пенсію в разі втрати годувальника на дитину ОСОБА_4 згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір якої розрахований із заробітної плати померлого годувальника (ОСОБА_5) за період з 01.07.2000 р. по 18.03.2005 р., з 01.04.2005 р. по 28.02.2011 р., з 01.05.2013 р. по 28.02.2014 р., з 01.05.2014 р. по 30.09.2014 р. та з 01.03.2015 р. по 30.04.2016 р.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Отже, для правильного вирішення спору з`ясуванню підлягає розмір пенсії за віком померлого ОСОБА_5

Як вбачається зі змісту листа відповідача від 17.06.2016 року, розрахунок пенсії за віком померлого годувальника, був здійснений на підставі аб. 2 п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

Статтею 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за відповідною формулою, яка передбачена ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш, як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, незалежно від перерв у роботі при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач звернулася до управління із заявою саме про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, яка згідно із ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначається у розмірі на одного непрацездатного члена сім`ї 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Тобто має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії відповідно до закону. Правобережному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві слід було призначити пенсію позивачу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В той же час відповідачем здійснено переведення позивача на інший вид пенсії із застосуванням схеми нарахування, яка використовується при перерахунку раніше призначених пенсій та застосовано показник заробітної плати зайнятих у галузях економіки України за 2007 р.

З огляду на викладене правильним є висновок суду першої інстанції, що перерахунок, проведений Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві є неправомірним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 09.06.2015р. (№ 21-550а14).

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Водночас, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 у даній справі апелянту відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 606,32 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не сплачений, він підлягає стягненню.

Повний текст ухвали виготовлено 24.10.2016 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, залишити без змін.

Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019) судовий збір в сумі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (код ЄДРПОУ 40375920), адреса: 03680, м. Київ, вул. Антоновича, 70).

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.