Постанова № 62193887, 11.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 жовтня 2016 рокусправа № 804/9044/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі №804/9044/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Північтранс» до Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради, Управління ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування наказів, визнання угод нечинними, -

в с т а н о в и л а:

В липні 2015 року ПАТ «Північтранс» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради (далі по тексту - відповідач 1), Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач 2), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними дії відповідача 1 з дострокового розірвання з ПАТ «Північтранс» договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №067-038 від 02.09.2013 року, №105-040 від 02.09.2013 року, №114-041 від 02.09.2013 року, №132-042 від 02.09.2013 року; скасувати накази відповідача 1, саме: наказ №157 про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №67 від 15.10.2014 року, наказ №158 про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №105 від 15.10.2014 року, наказ №159 про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №114 від 15.10.2014 року, наказ №160 про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №132 від 15.10.2014 року; визнати нечинними додаткові угоди до договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №067-038 від 02.09.2013 року, №105-040 від 02.09.2013 року, №114-041 від 02.09.2013 року, №132-042 від 02.09.2013 року; зобов'язати відповідача 2 визнати незадовільний стан дорожнього покриття через яке проходять автобусні маршрути №67 та 105 для руху транспортних засобів категорії МЗ.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2015 року визнано протиправними дії Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради з дострокового розірвання з ПАТ «Північтранс» договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №067-038 від 02.09.2013 року, №105-040 від 02.09.2013 року, №114-041 від 02.09.2013 року, №132-042 від 02.09.2013 року; скасовано накази Департаменту транспорту і зв'язку Дніпропетровської міської ради, саме: наказ №157 про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №67 від 15.10.2014 року, наказ №158 про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №105 від 15.10.2014 року, наказ №159 про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №114 від 15.10.2014 року, наказ №160 про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №132 від 15.10.2014 року.

З постановою суду першої інстанції не погодилось ТОВ «Автотранссервіс» та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції у частині скасування наказу відповідача 1 №158 про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №105 від 15.10.2014 року та в цій частині відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що апелянт є зацікавленою особою, оскільки з квітня 2015 року є перевізником на міському автобусному маршруті загального користування №105 згідно договору перевезення пасажирів. Апелянт зазначав, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано норму п.55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року №1081 в частині виключних повноважень організатора права достроково розірвати договір (позбавити дозволу) з автомобільним перевізником у разі порушення ним умов договору (дозволу) та призначити автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце. На строк до закінчення дії договору (дозволу), який було розірвано (позбавлено), а в разі його відмови чи відсутності - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника один раз на строк не більше як три місяці. На думку апелянта, суд першої інстанції невірно трактує зміст пунктів 2.2.3, 3.2.2 договору щодо прав перевізника на подання пропозицій змінити рухомий склад та подання реєстрів рухомого складу, а також відсутність зауважень та заперечень відповідача 1 щодо поданих звітів та реєстрів рухомого складу. Апелянт вважав, що судом першої інстанції у порушення процесуального законодавства не було залучено його до участі у справі, оскільки він згідно договору №105-091 від 04.11.2015 року здійснює перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №105 у м. Дніпропетровську.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення з поважних причин, оскільки його лише у квітні 2015 року було повідомлено відповідачем 1 про укладення договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №105 з ТОВ «Автотранссервіс». Суд першої інстанції зазначав, що позивач щомісячно надавав відповідачу реєстри рухомого складу для роботи на міських автобусних маршрутах загального користування, зі змісту яких вбачалось, що позивач планує для використання на маршрутах 67, 105, 114, 132 в переважній більшості автобуси класу А, В (пасажиромісткістю до 22 місць), проти чого відповідач не заперечував, використання автобусів такого класу позивач обумовив незадовільним станом дорожнього покриття, через яке проходять автобусні маршрути 67, 105, 114 та 132, що підтверджено актами комісійних перевірок УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, а також необхідністю забезпечити безпеку пасажирів на вказаних маршрутах, задля чого здійснена заміна транспортних засобів категорії МЗ на автобуси для перевезення виключно сидячих пасажирів переважно класу В, та малогабаритні автобуси класу А, категорії М2. Суд першої інстанції вказав, що відповідачем не надано доказів внесення змін у маршрутну мережу міста, про існування випадків, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт», зазначив, що термін дії договорів від 02.09.2013 року не може бути меншим за три роки, а тому правові підстави для внесення змін до договорів щодо скорочення термінів до 01.12.2014 року відсутні. Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не додано доказів систематичного порушення позивачем умов договорів щодо кількості і типу транспортних засобів на автобусних маршрутах загального користування. Суд першої інстанції не врахував акти про виконання планових завдань відповідно до кількості і типу транспортних засобів за липень-вересень 2014 року, оскільки вони підписані з боку позивача не належною службовою особою. Суд першої інстанції вказав, що відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що останнім щомісячно надсилались на адресу відповідача відповідні реєстри рухомого складу та надавались пропозиції про заміну рухомого складу на маршрутах. Суд вказав, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження проведення відповідачем перевірок транспортних засобів на маршрутах та встановлення фактів порушення позивачем умов договорів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 року залучено Комунальне підприємство «Дніпроміськтранс» Дніпропетровської міської ради у якості третьої особи на стороні відповідача у справі № 804/9044/15, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ «Північтранс» (перевізник) та Департамент транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради (організатор) 02.09.2013 року уклали договір №105-040 з організації перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №105 (вул. Менделєєва (Центральна районна лікарня) - вул. Воронезька - проспект Газети «Правда» - Центральний міст - вул. Коцюбинського - площа Дем'яна Бєдного). Планова кількість автобусів (транспортних засобів) у звичайному режимі руху складає: категорії М3 класу 1 (загальна місткість понад 50 пасажирських місць) - 2; категорії М2, М3 (загальна місткість понад 22 до 50 пасажирських місць) - 5; класу А. В (загальна місткість до 22 пасажирських місць) - 10. (п.1.1 договору). Перевізник забезпечує виконання планових завдань відповідно до кількості і типу транспортних засобів, графіка роботи, встановлених організатором. (підпункт 1 п.2.2.1 договору). До 28 числа поточного місяця перевізник надає реєстр транспортних засобів, запланованих для обслуговування маршруту в наступному місяці. (п.2.2.3 договору). Організатор вимагає від перевізника виконання планових завдань та графіків руху на маршрутах з дотриманням законодавчих нормативно-правових актів. (п.3.1.1 договору). Організатор визначає планове завдання по типам і кількості автобусів для обслуговування маршрутів, режими роботи і графік руху (п.3.1.8 договору). Організатор має право розірвати цей договір в порядку, встановленому п.8.4 у разі невиконання перевізником його умов (п.3.1.15 договору). Організатор залучає МКП «Дніпроміськтранс» Дніпропетровської міської ради відповідно до договору від 11.07.2012 року №13 між організатором та МКП «Дніпроміськтранс» для організації пасажирських перевезень, перевірки виконання перевізником умов з організації перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Дніпропетровську визначених цим договором; ТОВ «Міський диспетчерський центр» для створення GPS-моніторингу транспорту загального користування у м. Дніпропетровську відповідно до технічного завдання і умов, на підставі яких організатором його було визначено переможцем конкурсу, а також надання послуг організатору та перевізнику для організації та управління рухом міського пасажирського транспорту загального користування у м. Дніпропетровську відповідно до укладених договорів (п.7.2 договору). Термін договору становить п'ять років з моменту його підписання (п.8.1 договору). Термін дії договору може бути змінено у випадках передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт» та у разі внесення змін у маршрутну мережу міста (п.8.2 договору). Договір може бути розірвано з ініціативи однієї зі сторін, з підстав передбачених цим договором та діючим законодавствам України (п.8.3 договору). Сторона, яка є ініціатором розірвання договору, письмово попереджає іншу сторону не менше як за 30 днів до закінчення дії договору. Після закінчення 30-ти денного терміну з моменту направлення такого письмового попередження, договір вважається розірваним. (п.8.4 договору).

Встановлено, що відповідач 1 направив позивачу лист від 15.10.2015 року №4/4-1178/3, в якому інформував про прийняття ним наказу від 15.10.2015 року №158 «Про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №105» та у зв'язку з цим направив два примірника додаткової угоди від 15.10.2015 року до договору №105-040 від 02.09.2013 року з організації перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування для підписання та скріплення печаткою. Разом з листом та примірниками додаткової угоди були направлені копія наказу від 15.10.2015 року №105-040 та акти про виконання планових завдань відповідно до кількості і типу транспортних засобів ПАТ «Північтранс» за липень-вересень 2014 року.

Як вбачається з наказу Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради від 15.10.2015 року №158, останнім було прийнято рішення про розірвання з 01.12.2014 року договору №105-040 від 02.09.2013 року з організації перевезень на міському автобусному маршруті загального користування. Начальнику відділу пасажирських перевезень було доручено підготувати пропозиції щодо призначення тимчасового перевізника до проведення конкурсу, але на термін не більше трьох місяців.

Проектом додаткової угоди до договору №105-040 від 02.09.2013 року з організації перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 15.10.2015 року було передбачено викладення п.8.1 в наступній редакції: Термін договору до 01.12.2014 року. Даний проект додаткової угоди не був підписаний позивачем.

Підставою для прийняття наказу від 15.10.2014 року №158 було систематичне порушення ПАТ «Північтранс» підпункту 1 п.2.2.1 договору №105-040 від 02.09.2013 року, а саме використання на маршруті №105 автобусів, що за категорією, класом, пасажиромісткістю та кількістю не відповідають п.1.1. цього договору. Крім цього, підставою для прийняття наказу були протокол №129 від 09.10.2014 року постійної комісії міської ради з питань транспорту, дорожнього господарства та акти, складені КП «Дніпроміськтранс» Дніпропетровської міської ради. Відповідач 1, приймаючи вказаний наказ керувався пп.3 п.55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року №1081 (зі змінами).

Як вбачається з акту про виконання планових завдань відповідно до кількості і типу транспортних засобів ПАТ «Північтранс» за липень 2014 року, позивач на міському автобусному маршруті №105 не використовував автобуси категорії М3 класу 1 (понад 50 пасажирів), при тому, що плановим завданням передбачено 46, категорії М2, Мз (понад 22 до 50 пасажирів) позивач використав 118, плановим завданням передбачено 147, що складає 80%, класу А, В (до 22 пасажирів) позивач використав 337, плановим завданням передбачено 294, що складає 115%.

Згідно акту про виконання планових завдань відповідно до кількості і типу транспортних засобів ПАТ «Північтранс» за серпень 2014 року, позивач на міському автобусному маршруті №105 не використовував автобуси категорії М3 класу 1 (понад 50 пасажирів), при тому, що плановим завданням передбачено 42, категорії М2, М3 (понад 22 до 50 пасажирів) позивач використав 105, плановим завданням передбачено 145, що складає 72%, класу А, В (до 22 пасажирів) позивач використав 326, плановим завданням передбачено 290, що складає 112%.

Згідно акту про виконання планових завдань відповідно до кількості і типу транспортних засобів ПАТ «Північтранс» за вересень 2014 року, позивач на міському автобусному маршруті №105 не використовував автобуси категорії М3 класу 1 (понад 50 пасажирів), при тому, що плановим завданням передбачено 44, категорії М2, М3 (понад 22 до 50 пасажирів) позивач використав 62, плановим завданням передбачено 142, що складає 44%, класу А, В (до 22 пасажирів) позивач використав 405, плановим завданням передбачено 284, що складає 143%.

З вищевказаних актів вбачається, що позивачем у липні - вересні 2014 року порушувались умови п.1.1 договору №105-040 від 02.09.2013 року, а саме: не додержувалась планова кількість автобусів (транспортних засобів). Фактично позивач перекривав потребу в автобусах на маршруті, передбачених п.1.1. договору більшою кількістю автобусів класу А, В (загальною кількістю до 22 пасажирських місць). При цьому позивач не вважав це за порушення умов договору, мотивуючи тим, що він згідно п.2.2.3 договору щомісячно у 2014 році направляв до КП «Дніпроміськтранс» реєстри рухомого складу для роботи на міських автобусних маршрутах загального користування.

Крім того, позивач вказував, що вищевказані акти від його імені було підписано не керівником підприємства, а посадовою особою, яка не мала не це повноважень, а саме - начальником автоколони №4 в м. Дніпропетровську Донченком С.А., а тому вказані акти не можуть бути доказами порушення ним умов договору.

Суд першої інстанції не врахував вказані акти як докази порушення позивачем умов п.1.1 договору, пославшись на те, що у позивача згідно умов договору було право розробляти розклади руху та вносити пропозиції щодо заміни типу і кількості транспортних засобів (п.3.2 договору), чим позивач, на думку суду першої інстанції, користувався, направляючи КП «Дніпроміськтранс» реєстри рухомого складу для роботи на міських автобусних маршрутах загального користування. При цьому суд першої інстанції вказав, що відповідачем не спростовано доводи позивача з приводу того, що останнім щомісячно надсилались на адресу відповідача відповідні реєстри рухомого складу для роботи на міських автобусних маршрутах.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.69 та ч.1 ст.71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів зазначає, що саме позивач повинен був надати докази направлення реєстрів рухомого складу для роботи на міських автобусних маршрутах загального користування, однак, такі докази у справі відсутні.

Допитані у судовому засіданні начальник автоколони №4 Донченко С.А. та заступник директора ПАТ «Північтранс» Пилипчук Г.Б. підтвердили, що підприємством не додержувались умови п.1.1 договору.

Як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, позивач не заперечував, що ним порушувався п.1.1 договору.

Аналізуючи докази у справі, колегія суддів критично сприймає висновки суду першої інстанції та вважає, що матеріалами справи доведено порушення позивачем умов п.1.1 договору. Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено, що ним щомісячно направлялись КП «Дніпроміськтранс» реєстри рухомого складу для роботи на міських автобусних маршрутах загального користування, тим самим не доведено погодження з відповідачем 1 зміни рухомого складу та внесення пропозицій щодо його заміни.

КП «Дніпроміськтранс» у судовому засіданні були надані акти про порушення договору та умов організації перевезень пасажирів автомобільним транспортом позивачем за період лютий - грудень 2014 року, з яких поряд з іншими порушеннями є можливість відслідкувати марку транспортного засобу, який перевірявся та був випущений на маршрут. Крім того, відповідач 1 пояснив, що ТОВ «Міський диспетчерський центр» за допомогою приладів GPS-моніторингу здійснював контроль за виконанням встановленого планового завдання (категорія, клас та кількість транспортних засобів, які використовувались на маршруті) згідно укладеного договору та п.7.2 договору №105-040 від 02.09.2013 року, з урахуванням чого і були складені акти про виконання планових завдань відповідно до кількості і типу транспортних засобів за період липня-вересня 2014 року.

Не погоджується колегія суддів з висновком суду першої інстанції, як однією з підстав задоволення позовних вимог, про те, що відповідачем не надано доказів внесення змін у маршрутну мережу міста.

Так п.8.2 договору №105-040 від 02.09.2013 року у разі внесення змін у маршрутну мережу міста може бути змінено термін договору.

Згідно п.8.4 договору №105-040 від 02.09.2013 року сторона, яка є ініціатором розірвання договору, письмово попереджає іншу сторону не менше як за 30 днів до закінчення дії договору. Після закінчення 30-ти денного терміну з моменту направлення такого письмового попередження, договорі вважається розірваним.

Колегія суддів зазначає, що проект додаткової угоди до договору №105-040 від 02.09.2013 року від 15.10.2014 року сторонами договору не був підписаний.

Як вбачається з наказу Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради від 15.10.2014 року №158, відповідач 1 вирішив з ПАТ «Північтранс» достроково розірвати з 01.12.2014 року договір №105-040 від 02.09.2013 року та письмово попередити про це ПАТ «Північтранс», що і зробив своїм листом від 15.10.2015 року №4/4-1178/3. При цьому відповідач 1 додержав 30-ти денного терміну.

Отже, умовами договору №105-040 від 02.09.2013 року не передбачено внесення змін у маршрутну мережу міста у разі дострокового розірвання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, питання дострокового розірвання договору №105-040 від 02.09.2013 року було розглянуто 09.10.2014 року на засіданні постійної комісії з питань транспорту, дорожнього господарства та зв'язку Дніпропетровської міської ради та за результатами перевірки у зв'язку із систематичними порушеннями умов договору щодо категорії, класу, пасажиромісткості та кількості одиниць транспорту було прийнято рішення про розірвання договору на перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування ПАТ «Північтранс», у тому числі, маршрут №105.

Матеріалами встановлено, що позивач до квітня 2015 року здійснював перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування.

06.04.2015 року між Департаментом транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради та ТОВ «Автотранссервіс» було укладено договір №Т-105-409 з організації перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №105 строком не більше трьох місяців. 04.11.2015 року між Департаментом транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради та ТОВ «Автотранссервіс» було укладено договір №105-091 з організації перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №105 строком на п'ять років.

Вирішуючи питання про додержання позивачем строку звернення до суду за захистом своїх інтересів, колегія суддів вважає, що ним пропущено строк звернення з поважних причин, оскільки, останній продовжував до квітня 2015 року здійснювати перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №105, про що не заперечував відповідач 1 та лише 06.04.2015 року одержав телефонограму відповідача 1 про укладення з 06.04.2015 року договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №105 з ТОВ «Автотранссервіс».

Відповідно до підпункту 3 п.55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року №1081 організатор має право достроково розірвати договір (позбавити дозволу) з автомобільним перевізником у разі порушення ним умов договору (дозволу). У такому разі для роботи на маршруті призначається автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення дії договору (дозволу), який було розірвано (позбавлено), а в разі його відмови чи відсутності - призначати до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника один раз на строк не більш як три місяці.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вражає, що відповідач 1 діяв правомірно при прийнятті оскаржуваного наказу №158 від 15.10.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати у частині вимог, викладених у апеляційній скарзі, в іншій частині постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст., ст.206, 207 КАС України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2015 року у справі №804/9044/15 - скасувати у частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Департаменту транспорту і зв'язку Дніпропетровської міської ради з дострокового розірвання з Публічним акціонерним товариством «Північтранс» договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №105-040 від 02.09.2013 року та скасування наказу Департаменту транспорту і зв'язку Дніпропетровської міської ради від 15.10.2014 року №158 «Про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №105» та в цій частині відмовити у задоволені позовних вимог.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 211. 212 КАС України.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук