Постанова № 62193781, 19.10.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 р. Справа №818/856/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Гордієнко Є.Є.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - Пишного Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/856/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м. Сумах про застосування фінансових санкцій:

- № 0002142100/54799 від 12.10.2015 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн.;

- № 0002132100/54798 від 12.10.2015 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн.;

- № 0002112100/54797 від 12.10.2015 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн.;

- № 0002122100/54796 від 12.10.2015 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вказані рішення були оскаржені нею в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Сумській області.

15 грудня 2015 року позивачем отримано рішення ГУ ДФС у Сумській області про результати розгляду скарги від 10.12.2015 року, яким зазначені рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Не погодившись з отриманим рішенням про результати розгляду скарги, позивачем 29 грудня 2015 року подано повторну скаргу до ДФС України.

15 січня 2016 позивачем отримано рішення ДФС України про продовження терміну розгляду повторної скарги до 25 лютого 2016 року.

Відповідно до п. 56.9 ст. 56 Податкового Кодексу України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Таким чином, позивач вважає, що скарга повинна бути повністю задоволена на її користь.

Крім того, позивач зауважує, що в акті перевірки зазначено про порушення вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етиловою, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Проте, фактично не було встановлено реалізації алкогольних виробів особисто ОСОБА_4, як суб'єктом підприємницької діяльності. Відсутні будь-які документи, що підтверджували би факт реалізації підакцизних товарів.

Також, позивач звертає увагу на те, що відповідач двічі застосував штрафні санкції за порушення однієї і тієї норми ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме окремо застосував штрафні санкції за реалізацію алкогольних напоїв, та окремо за реалізацію тютюнових виробів. Також, застосував санкції за зберігання алкогольних напоїв, та окремо за реалізацію тютюнових виробів, хоча діюче законодавство не передбачає застосування штрафних санкцій окремо за алкогольні напої, а окремо за тютюнові вироби, а передбачає застосування однієї із санкцій в залежності від вартості товару.

У судовому засіданні представники сторін позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, зазначивши, що рішенням ДФС України від 15.02.2016 № 1536/Р/99-99-10-01-02-25 скарга ФОП ОСОБА_4 залишена без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. Вказане рішення було направлено на адресу позивача у встановленому законом порядку та відповідно до вимог п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України вважається врученим платнику податків. Тому, скарга не може вважатися задоволеною, а оскаржені рішення - скасованими із зазначених позивачем підстав. Крім того, відповідач не погоджується із твердженням позивача про недоведеність факту вчинення ФОП ОСОБА_4 правопорушень та зазначає, що перевіркою було встановлено та належним чином підтверджено факт зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів та факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів за відсутності відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та довідки про внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру місць зберігання.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку з питання дотримання вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів магазину за адресою: м. Суми, вул. Путивльська, 1, в якому господарську діяльність здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_4, за результатами якої складено акт № 49/18-19-21-11/НОМЕР_1 (а.с. 11-12).

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме встановлено факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій та факти зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято рішення:

- № 0002142100/54799 від 12.10.2015 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн. (а.с. 8);

- № 0002132100/54798 від 12.10.2015 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн. (а.с. 10);

- № 0002112100/54797 від 12.10.2015 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн. (а.с. 7);

- № 0002122100/54796 від 12.10.2015 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн. (а.с. 9).

Позивач, не погодившись зі змістом зазначених рішень оскаржив їх до Державної фіскальної служби України.

06.01.2016 Державною фіскальною службою України прийнято рішення про продовження розгляду скарги позивачки до 21.02.2016 (а.с. 45).

16.02.2016 Державною фіскальною службою України прийнято рішення, яким скаргу позивачки залишено без задоволення, а рішення без змін (а.с. 46).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790.

Зазначений порядок передбачає, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій можуть бути матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки відповідачем встановлено факт зберігання позивачем роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів (повний перелік наведено у додатку №1 до протоколу про адміністративне правопорушення серія АА №274305 від 02.10.2015) та факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів продавцем ОСОБА_7.(особа, яка фактично здійснювала розрахункові операції в магазині) покупцю ОСОБА_6

Зазначені факти також, підтверджуються поясненнями покупця ОСОБА_6 від 02.10.2015, ФОП ОСОБА_4 від 02.10.2015, протоколом про адміністративне правопорушення серія АА№274305 від 02.10.2015 (а.с. 27-29).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»:

- роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій;

- суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

- зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів наявності у ФОП ОСОБА_4 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та не надав довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру.

Також, суд спростовує доводи представника позивача щодо того, що фактично продаж було вчинено продавцем ОСОБА_7. без відома ОСОБА_4, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_4, відповідно до змісту яких, вона зазначила, що 02.10.2016 вона реалізувала тютюнові вироби, пиво та лікеро -горілчані вироби місцевому громадянину (а.с. 28).

Зазначена обставина підтверджує факт обізнаності позивачки про наявність в магазині тютюнових виробів, пива та лікеро -горілчаних виробів та спростовує доводи представника позивача про те, що реалізація зазначених товарів відбулася за власною ініціативою продавця ОСОБА_7.

Що стосується доводів представника позивача що на ФОП ОСОБА_4 було протиправно накладено відповідачем 4 стягнення, а саме відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", окремо застосував штрафні санкції за реалізацію алкогольних напоїв, та окремо за реалізацію тютюнових виробів, застосував санкції за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, хоча діюче законодавство не передбачає застосування штрафних санкцій окремо за алкогольні напої, а окремо за тютюнові вироби, а передбачає застосування однієї із санкцій в залежності від вартості товару, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено факт реалізації та зберігання алкогольних напоїв, та тютюнових виробів.

Згідно приписів статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру; роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви.

Оскільки позивачка не отримувала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, відповідно, а тому і не вживала заходів по внесенню місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Суд наголошує, що зі змісту зазначених норм передбачено право податкового органу накладати стягнення за кожне порушення окремо з визначенням конкретної суми.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що фізичною особою - підприємцем порушено вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та здійснено роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Отже, оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій від 12.10.2015 року: № 0002132100/54798 від 12.10.2015 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн.; № 0002112100/54797 від 12.10.2015 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн.; № 0002122100/54796 від 12.10.2015 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн. прийняті відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування рішення № 0002142100/54799 від 12.10.2015 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач приймаючи рішення від 12.10.2015 № 0002142100/54799 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000, 00 грн. застосував до позивача стягнення передбачене згідно абз. 5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Проте, суд вважає помилковими зазначені висновки відповідача, виходячи з наступного.

Зі змісту оскаржуваного рішення судом встановлено, що ДПІ у м. Сумах від застосувала фінансові санкції у розмірі 17000,00 грн. за зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Відповідно до абз. 5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі

спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень

Таким чином, виходячи зі змісту оскаржуваного рішення відповідачем встановлено факт зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, проте застосовано фінансові санкції за торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає що відповідачем приймаючи оскаржуване рішення помилково застосовано абз. 5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а тому зазначене рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 12.10.2015 № 0002142100/54799 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000, 00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений та підписаний 24.10.2016.

Суддя О.А. Прилипчук