Постанова № 62193678, 10.10.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

10 жовтня 2016 року Справа № 814/1763/16

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доЮжноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Енергобудівників, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 провизнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016р. №5-13,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2016 року № 5-13.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення не враховано, що вартість автомобіля позивача станом на 01.01.2016 року не складала 750 мінімальних заробітних плат, Берізківська сільська рада Кривоозерського району Миколаївської області прийняла рішення про встановлення транспортного податку 14.01.2016 року, тому цей податок можливо застосовувати відповідно п.12.3 ст.12 ПК України не раніше 2017 року, також до податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано розрахунок податкового зобов'язання, тому податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016 року № 5-13 є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить у позові відмовити, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до п.4,6 ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне:

19.07.2013 року за позивачем зареєстровано автомобіль марки NISSAN MURANO 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, об'єм двигуна 3498 куб. см.

Позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016 року № 5-13, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25 000 грн.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" №909-VIII від 24.12.2015. Згідно вказаного нормативно-правового акту в статтю 267 Податкового кодексу України внесено зміни щодо об'єкту транспортного податку.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.(підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК).

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від18.02.2016 « Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» затверджено методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, якою п.2 передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403, яким передбачено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн- - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1, Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

У своїх заперечення відповідач зазначає, що відповідно до п.13 Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 66 Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового звітного періоду подає ДФС інформацію про автомобілі.

Відповідно до п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку, тому суд не приймає пояснення відповідача, що розрахунок здійснює Мінекономрозвитку.

Відповідач не надав суду розрахунок суми вартості автомобіля позивача, який підтверджував, що вартість автомобіля марки NISSAN MURANO 2013 року випуску, об'єм двигуна 3498 куб. см. є більше 1 033 500 грн., що складає 750 мінімальних заробітних плат.

Позивач надав суду роздруківку з офіційного веб-сайту Міністерства економіки та торгівлі України вартості автомобіля NISSAN MURANO 2013 року випуску, об'єм двигуна 3498 куб. см., в якій зазначено вартість автомобіля 725421,83 грн., що є менше 750 мінімальних заробітних плат ( 750 х1378=1 033 500), тому автомобіль позивача не може бути об'єктом оподаткування транспортним податком.

Посилання позивача на порушення відповідачем п.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України не приймається судом до уваги з оглядом на наступне:

Відповідно до підпункту 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду (ч. 1 статті 3 Бюджетного кодексу України).

Позивач у позовній заяві зазначає, що Берізківська сільська рада Кривоозерського району Миколаївської області прийняла рішення про встановлення на території села транспортного податку 14.01.2016 року, який офіційно опублікувала тільки в кінці січня 2016 року, тому вважає, що це рішення відповідно до ст.12.3.4 можна застосовувати тільки з 2017 року.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України № 909 від 24.12.2015 року передбачено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", тому правила застосування рішень сільської ради про місцеві податки передбачені п.12.3.4 ст.12 ПК України в 2016 році не застосовуються.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, відповідач не довів, що податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016 року № 5-13 прийнято правомірно, що автомобіль позивача є об'єктом оподаткування в розумінні п.267.2.1 ст.267 ПК України, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до статі 94 КАС України

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016 року № 5-13.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 коп.), сплачений квитанцією № 31 від 01.09.2016 року за рахунок бюджетних асигнувань Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т. О. Гордієнко