Постанова № 62193528, 20.10.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 р. Справа №805/3281/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Пидоненко Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області

до Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» м.Костянтинівка

про стягнення коштів на суму податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 140497,62 грн. та з податку на додану вартість у сумі 48597,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Костянтинівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» про стягнення коштів на суму податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 140497,62 грн. та з податку на додану вартість у сумі 68597,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що станом на 09.09.2016 року за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у сумі 68597,09 грн. та з земельного податку з юридичних осіб в сумі 140497,62 гр., що виникла в результаті несплати самостійно визначених податкових зобов’язань. В зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти на суму податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 140497,62 грн. та з податку на додану вартість у сумі 68597,09 грн.

05 жовтня 2016 року позивач надав через канцелярію суду клопотання про уточнення позовних вимог відповідно до яких у зв’язку зі самостійною сплатою відповідачем 20000 грн. в рахунок погашення податкового боргу, просив суд стягнути з відповідача кошти на суму податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 140497,62 грн. та з податку на додану вартість у сумі 48597,09 грн.

Позивач з урахуванням уточнень просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечення до позовної заяви не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З урахуванням вимог статей 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідач, Костянтинівське державне науково-виробниче підприємство «Кварсит» зареєстровано в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за №25604710 та з 26.10.1998 року перебуває на обліку Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Як вбачається з позовної заяви та підтверджено матеріалами справи станом на час розгляду справи по особових рахунках відповідача обліковується заборгованість у загальному розмірі 189094,71 грн., з яких 48597,09 грн. з податку на додану вартість та 140497,09 грн. з земельного податку з юридичних осіб.

Податковий борг з податку на додану вартість у сумі 48597,09 грн. (з урахуванням часткової сплати) виник на підставі податкової декларації з податку на додану вартість №9148640380 від 18.08.2016 року по терміну сплати 30.08.2016 року

Податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 140497,09 грн. виник наступним чином:

- у сумі 46832,54 грн. нараховано згідно податкового розрахунку земельного податку №9022144628 від 22.02.2016 року по терміну сплати 30.06.2016 року;

- у сумі 46832,54 грн. нараховано згідно податкового розрахунку земельного податку №9022144628 від 22.02.2016 року по терміну сплати 30.07.2016 року;

- у сумі 46832,54 грн. нараховано згідно податкового розрахунку земельного податку №9022144628 від 22.02.2016 року по терміну сплати 30.08.2016 року.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно п.15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Положеннями п. 11 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 02.12.2014 року №456-25 на суму 508429,47 грн., доказів оскарження якої в судовому або адміністративному порядку до суду сторонами не надано.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.34 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 48597,09 грн. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача коштів за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб за період з 30.06.2016 року по 30.08.2016 року у загальному розмірі 140497,62 грн. суд зазначає наступне.

Розділ ХІІІ Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо плати за землю та орендної плати за землі державної або комунальної власності.

Відповідно п. 285.1. ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкові зобов’язання

щодо сплати за землю, визначених у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за поточний рік, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним

днем податкового (звітнього) місяця.

В період часу до 08 червня 2016 року діяла норма Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VI, (що набрав законної сили 15 жовтня 2014 року), відповідно до статті 6 якого було встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно із пунктом 2 статті 11 Закону № 1669 дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (стаття 1 Закону № 1669).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено місто Костянтинівка.

З огляду на те, що земельна ділянка відповідача, знаходиться в місті Костянтинівка, яке відноситься до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідач у період часу з 15 жовтня 2014 року по 08 червня 2016 року був звільнений від сплати земельного податку.

Проте, 08 червня 2016 року (у зв'язку з його опублікуванням у газеті «Голос України» від 07.06.2016 № 104) набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17.05.2016 №1365-VIII, пунктом 2 якого тексти статей 6 і 7 викладено в такій редакції:

«Звільнити суб’єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону»;

«Скасувати суб’єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону».

Крім того, статтю 4 Закону №1669, доповнено частиною четвертою такого змісту: «Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Згідно вказаного розпорядження, місто Костянтинівка, де розташована земельна ділянка відповідача, не включено до зазначених Переліків, з чого можна зробити висновок, що з 08 червня 2016 року Костянтинівське державне науково-виробниче підприємство «Кварсит» не звільнено від сплати земельного податку з юридичних осіб.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення суми податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 140497,62 грн. підлягає задоволенню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області до Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» про стягнення коштів на суму податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 140497,62 грн. та з податку на додану вартість у сумі 48597,09 грн. – задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках обслуговуючих Костянтинівське державне науково-виробниче підприємство «Кварсит» (85110, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, буд. 20, ЄДРПОУ 25604710) на користь місцевого бюджету (код платежу 18010500) на бюджетний рахунок одержувача 33211811700058 УДКСУ у м. Костянтинівка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37890775, МФО 834016 кошти у розмірі суми податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у сумі 140497 (сто сорок тисяч чотириста дев’яносто сім) гривень 62 копійки.

Стягнути з рахунків у банках обслуговуючих Костянтинівське державне науково-виробниче підприємство «Кварсит» (85110, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, буд. 20, ЄДРПОУ 25604710) на користь місцевого бюджету (код платежу 14060100) на бюджетний рахунок одержувача 31113029700058 УДКСУ у м. Костянтинівка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37890775, МФО 834016 кошти у розмірі суми податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 48597 (сорок вісім тисяч п’ятсот дев’яносто сім) гривень 09 копійок.

Повний текст постанови складено та підписано 24 жовтня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.